На своєму щомісячному засіданні міністри закордонних справ 28 країн ЄС, зібравшись у Люксембурзі, шукають шлях до об’єднання навколо політики, яка буде здійснюватися щодо Москви на тлі спроб досягнути врегулювання ситуації в Сирії, зруйнованої війною. Інші питання, також пов’язані з Росією, стосуватимуться п’яти керівних принципів відносин між ЄС та цією державою на тлі подальшого невиконання «Мінська» та хімічної атаки у Великій Британії.
«Далі так тривати не може. Ми повинні посилити тиск на Росію, щоб змусити її змінити своє ставлення до того, що відбувається в Сирії. Це є передумовою для вирішення проблеми сирійського конфлікту», – каже глава німецької дипломатії Гайко Маас, прибувши до Люксембурга.
Зі свого боку, його колега з Франції Жан-Ів Ле Дріан стверджує: «Тепер ми сподіваємося, що Росія розуміє, що після військової реакції ми повинні об’єднати наші зусилля в просуванні політичного процесу в Сирії, який би дозволив вийти з кризи. Франція до цього готова».
Фактично французький дипломат вказує на те, про що в телевізійному інтерв’ю в неділю заявив президент Емманюель Макрон, переконуючи, що він хоче «переконати» росіян та турків сісти за стіл переговорів, бо вважає, що треба «говорити з усіма».
Париж хоче, аби Москва погодилася на відновлення механізму спільного розслідування щодо хімічної зброї за участі ООН та Організації із заборони хімічної зброї, який у кінці 2017 року був припинений у результаті декількох російських вето в Раді безпеки.
Авіаудари в Сирії не мають одностайності в ЄС
Авіаудари в Сирії, здійснені США, Францією та Великою Британією, не мають одностайної підтримки серед країн ЄС, тож глави французької та британської дипломатії, Жан-Ів Ле Дріан і Борис Джонсон, нині у Люксембурзі намагаються об’єднати європейські столиці навколо цього питання.
Запобігти будь-якій військовій ескалації – таким наразі є основне гасло європейських держав, адже кожна країна ЄС вважає, що використання хімічної зброї, в якому звинувачують сирійський режим, є неприйнятним і не повинне залишатися безкарним. Тим часом, як, скажімо, канцлер Німеччини Анґела Меркель розцінює нещодавні бомбування сирійських позицій як «необхідні» і «відповідні».
Зі свого боку, шеф європейської дипломатії Федеріка Моґеріні наполягає на тому, що в Сирії таки сталися воєнні злочини, про що вона й твердить у заяві, зробленій у суботу від імені 28 держав ЄС.
Водночас, як повідомляють європейські дипломатичні кола, серед 28 країн-членів є частина, яка дотримується нейтральної позиції. З одного боку від них перебувають Франція та Велика Британія, які й були ініціаторами й виконавцями авіаударів. З іншого – держави на кшталт Італії, яка, реагуючи на події, запевнила, що ця «обмежена дія не стане початком ескалації».
Тим часом союз НАТО відреагував на ініціативу США, Британії та Франції вкрай рішуче й чітко.
Перший керівний принцип відносин ЄС–Росія – це виконання «Мінська»
Європейські дипломати нині проведуть оцінку принципів відносин ЄС із Росією, одним з яких є повне виконання Мінських угод. Про наміри здійснити цей аналіз на тлі атаки в Солсбері та російської військової підтримки сирійського режиму повідомила Федеріка Моґеріні.
«Ми зосередимося головним чином на перегляді п’яти принципів, якими керується співдружніть у відносинах з Росією. Це керівні принципи наших спільних дій та стосунків щодо цієї країни», – заявила вона перед засіданням Ради ЄС на рівні глав МЗС у Люксембурзі.
Також голови дипломатичних відомств мають намір провести консультації щодо останніх подій у контексті атаки в Солсбері, обговорити наслідки рішення Європейської ради від 22–23 березня 2018 року, включаючи рішення про висилку російських дипломатів з країн ЄС та держав, що не входять в ЄС.
Щодо теми реалізації п’яти керівних принципів відносин між Росією та ЄС, які були ухвалені в березні 2016 року, то вони стосуються:
— по-перше, повного виконання Мінських угод як головного підґрунтя будь-якої істотної зміни відносин між ЄС та Москвою;
— по-друге, зміцнення відносин з країнами «Східного партнерства» та іншими країнами-сусідами;
— по-третє, зміцнення внутрішньої стійкості ЄС, зокрема в тому, що стосується енергетичної безпеки, гібридних загроз і стратегічних комунікацій;
— по-четверте, необхідності вибіркової взаємодії з Росією в зовнішньополітичних питаннях, зокрема, коли мова йде про Іран, процес близькосхідного мирного врегулювання, Сирію, а також КНДР, міграцію, боротьбу з тероризмом або зміну клімату;
— п’ятий керівний принцип: готовність ЄС надавати більшу підтримку громадянському суспільству Росії і сприяти й підтримувати контакти між людьми, зокрема молоддю Росії й ЄС.
Про зняття санкцій думати нелогічно – Лінкявічус
Додаткові санкції щодо Росії або продовження чинних обмежень одразу щонайменше на рік не виключені, бо немає прогресу в Мінському процесі, вважає міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
Він переконаний, що тиск на Росію має не послаблюватися, а наростати.
«Поки немає прогресу щодо «Мінська», додаткові санкції або, щонайменше, їхнє продовження на 12 замість шести місяців справді може мати місце. Також нам слід виступити проти, так би мовити, олігархів, проти відмивання грошей та схем, за якими підтримуються ті сили, які наносять шкоду в різних регіонах. Ми повинні це розглядати дуже серйозно», – каже голова зовнішньополітичного відомства Литви.
Лінкявічус також наполягає на необхідності зміцнити можливості ЄС у протистоянні гібридній агресії, розгорнутій Росією.
«Ми повинні подбати про нашу власну стійкість. Я вважаю, що, наприклад, East StratCom Task Force (Оперативна робоча група ЄС по стратегічних комунікаціях, – ред.) повинна бути посилена. Загалом є цілий набір заходів, до яких ми могли б вдаватися на тлі цієї ситуації», – каже чільний литовський дипломат, додаючи, що для послаблення або зняття санкцій з Росії немає підстав.
На припущення щодо пом’якшення санкційної політики ЄС Лінкявічус реагує категорично: «Немає для цього ні симптомів, ні сигналів – чи в Україні, чи в Сирії, чи щодо Солсбері. Нелогічно навіть думати про зняття санкцій».
