3 квітня активіста Майдану Івана Бубенчика затримали у Шегинях на кордоні з Польщею і доставили до Генеральної прокуратури України. Печерський районний суд Києва має розглянути клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу. Прокуратура звинувачує Івана Бубенчика у вбивстві та замаху на правоохоронців та незаконне поводження зі зброєю. Хто такий Іван Бубенчик та чому прокуратура інкримінує йому статті, покарання за які передбачає довічне позбавлення волі?
Іван Бубенчик – львів’янин, засновник дитячої школи рибальства. Був учасником Революції гідності з перших днів – спочатку у Львові, потім приєднався до 9-ї сотні Самооборони Майдану в Києві.
Від початку війни на Сході України був добровольцем у спецбатальйоні міліції «Дніпро-1», потім був командиром так званого батальйону «Захід-2» – однієї з добровольчих структур, про створення якої було оголошено на початку 2016 року після розколу «Правого сектору».
Бубенчик був одним із героїв документального фільму режисера Олекси Тихого «Бранці».
У фільмі він розповів, як застрелив двох командирів «Беркуту» й поранив інших бійців спецпідрозділу, щоб, за його словами, зупинити насильство з їхнього боку.
У фільмі Тихого Бубенчик сказав, що під час штурмів у лютому 2014 року разом з іншими ховався в консерваторії. Зранку 20 лютого невідома особа нібито принесла на Майдан автомат Калашникова і 75 набоїв. З нього, як свідчить Бубенчик, він і стріляв.
Після того вийшов з консерваторії та рушив уздовж барикад. При цьому продовжував стріляти, щоб створити враження, наче на Майдані багато зброї. За словами Бубенчика набої закінчилися біля Будинку профспілок.
19 лютого 2016 року, після оприлюднення признань Бубенчика у ЗМІ, начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генпрокуратури України Сергій Горбатюк заявляв про те, що його викликали на допит, проте він на не з’явився.
Горбатюк говорив про те, що стосовно вбивств правоохоронців та їхніх вогнепальних поранень ведеться слідство і вся інформація, в тому числі заяви Бубенчика, ще до публікації фільму перевірялися.
«Питання в тому, що в лютому 2014 року Верховна Рада застосувала амністію, всі особи, які були причетні до будь-яких злочинів проти правоохоронців (під час Майдану – ред.) потрапляють під амністію. Кримінальні справи щодо них мають бути закриті. Тому затримувати, повідомляти про підозру ми позбавлені можливості. Єдине, що ми працюємо для того, щоб встановити, як воно насправді було», – говорив Горбатюк.
Але 3 квітня 2018 року Сергій Горбатюк повідомив, що активістові Майдану Іванові Бубенчику оголосили про підозру у вчиненні вбивств двох правоохоронців і одного замаху на вбивство.
У чому прокуратура звинувачує Івана Бубенчика?
За інформацією Ігоря Земскова, прокурора Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, Івана Бубенчика звинувачують у двох вбивствах та одному замаху.
Чоловікові інкримінують вбивство працівника правоохоронного органу під час здійснення ним службової діяльності, вчинення вбивства військовослужбовця під час охорони громадського порядку та замах на вчинення вбивства військовослужбовців під час охорони громадського правопорядку, вчинене за змовою групи осіб, та незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами (злочини, передбачені пунктами 1, 12 частини другої статті 115, статті 348 та частини першої статті 263 Кримінального кодексу України).
Що із «законом про амністію»?
«Закон про амністію» забороняє будь-які процесуальні дії проти учасників Революції гідності. Але Іванові Бубенчику серед інших інкримінують статтю 115 Кримінального кодексу – навмисне вбивство, до якої амністія не застосовується.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій 4 квітня заявив, що обурений заявою представника прокуратури про те, що закон про амністію учасників Революції гідності є нікчемним.
«Для мене є неприйнятним, коли прокурор в суді зазначає, що закон, схвалений українським парламентом, про амністію є нікчемним, я вважаю, що прокурор повинен не давати політичну оцінку, а виконувати закон, який схвалює найвищий законодавчий орган», – сказав Парубій на засіданні парламенту.
Він вважає, що стосовно цієї ситуації має бути спеціальне розслідування, має бути спеціальна оцінка.
Напередодні прокурор департаменту спецрозслідувань ГПУ Олексій Донський заявив, що закон про амністію учасників Революції гідності, ухвалений 21 лютого 2014 року, не може бути застосований до активіста Івана Бубенчика, а також «є нікчемним», бо суперечить Кримінальному процесуальному кодексові.
Чому повідомлення про підозру вручають саме зараз?
У 2016 році прокуратура викликала Бубенчика як свідка, а через два роки він став підозрюваним.
Зранку 3 квітня 2018 року Бубенчика затримали на кордоні з Польщею у рамках приводу. Це захід процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставленні особи до суду задля забезпечення її участі у судовому засіданні.
Раніше прокурор Олексій Донський повідомляв про два провадження, які стосуються постраждалих силовиків: провадження за фактом убивств та замахів на вбивства працівників правоохоронних органів, а також інше, що стосується високопосадовців, які підозрюються у незаконних діях щодо проведення «антитерористичної операції» 18 лютого 2014 року, внаслідок чого постраждали як протестувальники, так і правоохоронці.
Нині прокуратура заявляє про те, що Іван Бубенчик не надає свідчень, не хоче співпрацювати зі слідством та виходити на слідчі експерименти. 3 квітня він відмовився отримувати повідомлення про підозру.
За словами Ігоря Земскова, прокурора Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури, Бубенчика затримали через те, що він намагався виїхати до Польщі.
У Печерському районному суді Ігор Земсков повідомив про «пряме ухилення від явок та дачі свідчень» із боку Бубенчика. У зв’язку з цим прокуратура подала клопотання про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
«Потрібно з’ясувати, з яких мотивів діяв Бубенчик, чи це була самооборона з його боку. У нас є докази, які обґрунтовують підозру. Їх ми озвучимо під час засідання суду. Ризики для тримання під вартою – Бубенчик намагався виїхати до Польщі і не з’являвся на наші повістки. Слідчому повідомив, що він нас не хоче бачити, знати і до нас з’являтися», – заявив Земсков.
Що зі справою Бубенчика відбувається зараз?
3 квітня, прибувши до зали Печерського районного суду Києва, Іван Бубенчик відмовився від державного адвоката Ігоря Сенцицького.
Захисником Бубенчика став Ігор Коржук, який одразу подав клопотання про надання часу для ознайомлення зі справою до 72 годин, але суддя дав лише три години.
Ознайомившись із матеріалами справи, захист Бубенчика подав заяву про відвід слідчого судді В’ячеслава Підпалого. Але 4 квітня суддя Печерського районного суду Віта Бортницька відхилила заяву захисту, і справу 5 квітня продовжить розглядати суддя В’ячеслав Підпалий.
Сам Іван Бубенчик у Печерському судді розповів, що дійсно не з’являвся на повістки, бо мав «важливіші справи», а судовий процес проти себе розцінює як «злочин».
«Я розцінюю цей судовий процес як злочин, бо прокуратура, яка не служить народові, інкримінує захисникові народу вбивства, які відбувалися на той момент, коли відбувалася Революція гідності. Слідство не може осуджувати тих, хто захищає народ», – заявив Бубенчик.
