Окупація Криму та «плівки Глазьєва»: хто і як координував події «кримської весни»

Проросійські акції 2014 року в Криму та на материковій частині України оплачувалися російськими фондами, а уряд Сергія Аксенова (Аксьонова) формували за участю Віктора Медведчука. Це випливає з імовірних записів телефонних переговорів радника російського президента Сергія Глазьєва з головою російського Інституту країн СНД Костянтином Затуліним, що були оприлюднені в Оболонському райсуді Києва у справі про держзраду українського президента-втікача Віктора Януковича.

Записи цих телефонних розмов українські спецслужби отримали в лютому та березні 2014 року. Частину з них Генпрокуратура України оприлюднила влітку 2016 року. Радник президента Росії Сергій Глазьєв тоді відмовився коментувати їх, а директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін, у свою чергу, підтвердив, що в цих розмовах дійсно звучить його голос, але сказане ним ‒ це «компіляція та підтасовування».

У той же час Військова прокуратура України оприлюднила ці «плівки» в суді, як один із доказів у справі про держзраду Віктора Януковича. На них люди з голосами, схожими на голоси Сергія Глазьєва та Костянтина Затуліна, розповідають подробиці операції із захоплення Криму 2014 року й згадують персоналії, задіяні в ній.

Записи, прослухані на останньому засіданні суду, оприлюднила українська журналістка Ірина Ромалійська у виданні Цензор.net.

Зміст цих бесід спростовує твердження російської пропаганди про те, що більшість кримчан щиро підтримували «приєднання півострова до Росії» 2014 року й що саме їхня думка стала підставою для цього.

Це тільки перша частина «плівок», другу журналісти обіцяють оприлюднити пізніше.

«Я вже наперекидався на 25 тисяч у.о.»

Один із оприлюднених записів був зроблений 27 лютого 2014 року ‒ першого дня захоплення «зеленими чоловічками» адміністративних будівель у Сімферополі. На ній Затулін просить у «Глазьєва» гроші для Харкова та Одеси: «У нас вже все. Ми вже розстріляли весь «боєзапас». Ось десь у районі 30-50 нам потрібно, оперативно. Не тільки для того... Тут приїхали ходоки. Те, що ми обговорювали ‒ Харків, Одеса, ‒ ми їм, так би мовити, змушені видавати. <...> Знаєш, я вже зайнявся тим, що за допомогою Western Union з Інституту свого перекидаю гроші. Я вже наперекидався на 25 тисяч у.о.».

«Глазьєв» цікавиться, який обсяг коштів необхідний. Затулін відповідає: «Ну, думаю, з урахуванням витрат, які можуть бути, до п'ятдесяти. Завтра». «Глазьєв» погоджується.

Далі співрозмовники уточнюють, для кого саме в Харкові та Одесі потрібні ці кошти. Вони згадують «Оплот» ‒ проросійську організацію, створену раніше в Харкові колишнім правоохоронцем Євгеном Жиліним. Представники організації проводили проросійські акції в Харкові 2014 року, а потім підтримали бойовиків на Донбасі, за що «Оплот» був визнаний в Україні терористичною організацією. Сам Жилін був розстріляний кілером у ресторані під Москвою у вересні 2016 року.

Згадується у «плівках» і «Одеська дружина» ‒ проросійська організація в Одесі, одним із лідерів якої є колишній співробітник МВС Сергій Долженков, який був фігурантом «справи 2 травня» (підпал Будинку профспілок в Одесі). Суд його виправдав.

«Глазьєв» про Аксьонова: «Ох#еть. Скільки годували»

Далі на записах співрозмовники говорять про звернення президії кримського парламенту з приводу невизнання нової української влади та ініціювання «референдуму» з питання удосконалення статусу автономії.

При цьому Затулін здивований, чому досі не ініційоване питання про зміну кримського уряду. І тут же він згадує голову підконтрольного Росії уряду півострова Сергія Аксьонова.

«Ну, там масовка вже є. Там десь тисяч шість (проросійських мітингувальників ‒ ред.) зараз. І всі з російськими прапорами. І там є окремі «балакучі голови». Але там ні Цекова (на той момент віце-спікер кримського парламенту, а тепер сенатор у Раді Федерації Росії ‒ ред.), ні Аксенова поблизу не спостерігається», ‒ говорить він.

«Глазьєв» у відповідь обурений: «Ох#еть. Скільки годували... Ну, гаразд».

Пізніше цього ж дня «Глазьєв» і Затулін знову зв'язалися телефоном.

«Ось, хочу сказати: є звернення Верховної Ради Криму... (нерозбірливо)... цей фарс, ти знаєш. У ній всередині зібралися 52 (депутати ‒ ред.), тобто кворум є. Ну ось, на думку наших друзів, вони голосуватимуть за уряд Аксьонова», ‒ доповідає Затулін.

«Глазьєв» відповідає: «Вмерти... (нерозбірливо)... якась херня».

Затулін також повідомляє, що збирається вранці 28 лютого прилетіти до Сімферополя й зустрітися зі спікером кримського парламенту Володимиром Константиновим, який на той момент оголосив, що не визнає нову українську владу.

У цей день, 27 лютого, в кримському парламенті відправили у відставку уряд Анатолія Могильова.

Уранці 28 лютого 2014 року «Глазьєв» і Затулін знову обговорили ситуацію в Криму. Предметом їхньої розмови стала «жінка, яку будуть ховати скоро». «Глазьєв» вимагає висвітлити цю подію «правильним чином».

«Треба цю справу всю якось оформити правильним чином у пропагандистському сенсі. Щоб вони там були героями й так далі. Щоб народ був. Ця подія дуже важлива, загалом. <...> Просто потрібно зробити, щоб Верховна Рада вшанувала пам'ять мовчанням, (нерозбірливо) траурну церемонію. Не в стилі, звичайно, цих ідіотів, але щоб це було урочисто й щоб була (нерозбірливо). Щоб вони були оголошені героями спротиву, якось так. Це дуже важливий момент, що ми свої жертви не забуваємо», ‒ інструктує він.

Зважаючи на кримські події того періоду, може йтись про двох загиблих учасників масштабного мітингу під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року за участю проросійських сил з одного боку й проукраїнських ‒ з іншого.

За організацію «масових заворушень» підконтрольний Росії суд Криму потім засудив заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, а на лаві підсудних досі залишаються Алі Асанов і Мустафа Дегерменджи.

У цій же розмові голос «Глазьєва» пропонує надіслати до Криму «фахівців з юридичних питань», які будуть готувати потрібні нормативно-правові акти для кримського парламенту.

«А ти мені тоді допоможи, як з Аксьоновим говорити. Тому що ми готові надати фахівців, по-перше, (нерозбірливо) з юридичних питань, щоб вони писали там постанови й закони. І ми зараз зможемо запустити, я хочу з начальником узгодити, проект «Корпорація розвитку Криму» терміново. У нас все для цього готово. Плюс митницю треба брати обов'язково під контроль терміново, щоб вони не розікрали там. Загалом, тут дуже багато питань, у нас є кадри, й треба нам ці кадри терміново туди вводити, не соромлячись, який би у них паспорт там не був», ‒ говорить голос «Глазьєва».

Кадрові менеджери уряду Аксьонова

Цього ж ранку, 28 лютого, співрозмовники вже обговорюють кандидатури в структурі кримської влади Сергія Аксьонова.

«Костя, ну, щонайменше, одна кандидатура в мене є на Міністерство надзвичайних ситуацій. Це мій особистий хороший товариш, він був начальником МНС Криму свого часу. Потім його знесли. Ющенко. Він так і не відновився. Його звуть Разумовський Микола Іванович», ‒ говорить голос «Глазьєва». Затулін схвалює.

Генерал-майор Разумовський відомий у Криму тим, що після відставки був затриманий за підозрою в отриманні 70 тисяч доларів хабара за надання чотирьох дачних ділянок на березі моря в Сакському районі. На той момент він очолював місцевий дачний кооператив «Нептун». Про долю цієї кримінальної справи більше не повідомлялося.

У формуванні списку членів кримського уряду Аксьонова, за словами «Глазьєва», брали участь «Книрик і компанія». «Вони дали свій список, 10 осіб. Я тобі перешлю, щоб у тебе був під рукою», ‒ говорить він.

Костянтин Книрик відомий у Криму як активний член проросійського руху, колишній депутат Бахчисарайської райради. Він був одним із тих, хто 2014 року допомагав захоплювати приміщення «Інформаційного прес-центру» в Сімферополі. Наразі Книрик очолює інформагентство News Front, яке веде агресивну інформаційну війну проти України, пропагує ідею «Новоросії» та збирає пожертви для бойовиків «ЛНР» і «ДНР» (ЛНР» і «ДНР» – угруповання, які визнані в Україні терористичними – ред.).

На «плівках» озвучуються й інші кадрові менеджери уряду Аксьонова ‒ член президії Російської громади Криму, колишній депутат кримського парламенту Олег Слюсаренко та головний редактор ресурсу проросійських бойовиків «Луганськ-1», колишній журналіст, екс-радник «міністра інформації» угруповання «ЛНР» Юрій Першиков.

«Глазьєв» не схвалює Слюсаренка та рекомендує «орієнтуватися на Книрика та Першикова».

Згадуються в розмові також люди, яких називають по батькові ‒ «Орестович» і «Якович». Але хто вони, достеменно невідомо.

У кримському уряді Аксьонова «Глазьєв» також рекомендує зберегти Сергія Коровченка, який 2014 року очолив Міністерство юстиції Криму. Він каже, що цю людину рекомендував кум російського президента, голова руху «Український вибір» Віктор Медведчук.

«Я з Медведчуком зараз зв'язався, вони дадуть свої пропозиції. У них там вже зараз міністр юстиції Криму, який діє сьогодні, ну, був у Могильова, ‒ Коровченко Сергій Володимирович. Це їхній хлопець, вони його добре характеризують. Він сказав, що підтягне команду юридичну. Нам треба цього Коровченка зберегти. Він уже міністр юстиції Криму, щоб він там і залишився», ‒ говорить «Глазьєв».

Наразі Сергій Коровченко займається політичною діяльністю в Прилуках Чернігівської області.

Кого не згадали в «плівках»

Прокурор Головної військової прокуратури України Руслан Кравченко, який представляє в суді звинувачення у справі про держзраду Януковича, повідомив Крим.Реалії, що справжність «плівок Глазьєва» підтверджена експертизою. При цьому він відмовився надати подробиці експертного висновку та його авторів, порекомендувавши звернутися до відомства з інформаційним запитом.

Сторона захисту, в свою чергу, наголошує, що ці «плівки» не можуть розглядатися судом як доказ, оскільки прокуратура засекретила рішення суду про прослуховування телефону радника російського президента, й переконатися в його наявності неможливо.

Незважаючи на те, що «плівки Глазьєва» містять чимало нової інформації про кримські події 2014 року, навряд чи варто говорити про ключову роль Глазьєва й Затуліна в процесі російської анексії Криму. Голова кримських комуністів Леонід Грач стверджує, що в цьому процесі були задіяні вищі посадові особи Росії.

«Такі, як Книрик і Затулін ‒ це дуже дрібні «сошки»​ (неважлива людина ‒ ред.) в кримських подіях 2014 року. Це люди, яких я називаю «любителями Пушкіна за гроші». Глазьєв намагався 2014 року до цього процесу прилаштуватися, але не вийшло. І тепер його засунули й відсунули. А те, що вище керівництво Росії ухвалювало рішення, контролювало й спрямовувало (події «кримської весни» ‒ ред.), я можу підтвердити», ‒ наголосив Грач у коментарі Крим.Реалії.

Він також заперечує серйозний вплив Книрика й Першикова на формування уряду Аксьонова. За словами голови кримських комуністів, вирішальне слово в цьому процесі було за близьким другом Сергія Шойгу Олегом Белавенцевим, який запропонував Грачу пост голови кримського уряду.

«Уряд Аксьонова формував майбутній представник президента Росії в Криму (Олег Белавенцев ‒ ред.) з обов'язковою участю Януковича, його наглядача Віталія Нахлупіна (кримський депутат з донецько-макіївської команди представників Партії регіонів ‒ ред.). Увечері 26 лютого 2014 року до мене додому приїхав Белавенцев і компанія з питанням, чи даю я згоду стати прем'єр-міністром Криму. Я даю її, вони з'єднують мене через спецзв'язок із Шойгу й ми спілкуємося. А через годину-півтори я вже дізнаюся, що вони ведуть переговори в готелі «Європейський» у Сімферополі з Константиновим, а потім вже виринув Аксьонов», ‒ говорить Грач.

Про особисту участь у процесі анексії Криму раніше говорив і президент Росії Володимир Путін.

Оригінал публікації на сайті Крим.Реалії