Доступність посилання

ТОП новини

Саміт «Східного партнерства» та українське питання


Президент України Петро Порошенко
Президент України Петро Порошенко

Київ – Євросоюз готовий залучити асоційованих партнерів «до спільного діалогу щодо прогресу, можливостей та викликів стосовно реформ, пов'язаних з асоціацією» та підтверджує намір сприяти глибшій інтеграції країн «Східного партнерства» та ЄС. Про це, серед іншого, іде мова у підсумковій декларації саміту «Східного партнерства». Експерти ж наголошують: саміт відбувся на тлі зростання популізму в європейському політикумі, процедури Brexit і спроб Росії відновити свій вплив на Європу. Чого варто очікувати Україні у програмі «Східного партнерства»?

Як повідомив журналістам президент України Петро Порошенко, один з головних результатів саміту – це включення до підсумкової декларації саміту положень щодо європейської перспективи України. За його словами, Україна, серед іншого, отримає доступ до єдиного цифрового та енергетичного ринку ЄС, а у найближчі роки на українців чекає програма макрофінансової допомоги від Євросоюзу.

«Незабаром європейська комісія випустить комюніке про дуже амбітний проект макрофінансової допомоги на 2018-2019 роки. Це будуть три транші», – каже президент.

Саміт «Східного партнерства» відбувся за складної ситуації усередині Євросоюзу та на тлі розгортання гібридної війни Росії, завдання якої – збільшити вплив Кремля на європейську політику та політиків, «корумпувавши» європейські демократичні цінності, кажуть українські фахівці. До того ж, триває і збройна агресія Росії проти України, продовжуються провокації з боку російських армійців поблизу кордонів держав-членів ЄС і НАТО, досі не розв’язані «заморожені конфлікти» у Грузії та Молдові.

Відтак пріоритетом для ЄС у регіоні «Східного партнерства» має бути стабільність на східному кордоні ЄС, а також вміння європейців захистити власні демократичні цінності, що вкрай важливо для політичних еліт та громадянських суспільств у країнах «Східного партнерства», наголошують українські експерти.

Як зазначила під час дискусій щодо перспектив «Східного партнерства» у Києві (організовані аналітичним «Центром нова Європа») голова комітету Верховної Ради України у закордонних справа Ганна Гопко, на програму «Східного партнерства» впливатимуть парламентські та президентські вибори наступних років у країнах ЄС тощо.

Ганна Гопко
Ганна Гопко

Мова іде про зростання ролі безпекового фактору та політичної стабільності у країнах Євросоюзу та регіоні «Східного партнерства»
Ганна Гопко

«Важливо подивитись наперед, плануючи діяльність «Східного партнерства». На жаль, тенденції свідчать, що вплив Росії і на Євросоюз, і на країни «Східного партнерства» зростатиме. Тож маємо готуватись до протидії, до спільної відповіді на ці загрози – тобто, мова іде про зростання ролі безпекового фактору та політичної стабільності у країнах Євросоюзу та регіоні «Східного партнерства», – зазначила Гопко.

За її словами, Євросоюз надалі повинен підтримувати Україну як найбільшу та найважливішу країну «Східного партнерства», котра, до того ж, зазнала прямої військової агресії з боку Росії. Для цього європейцям варто приділяти більшу увагу тим політичним силам, громадським ініціативам, які діють усередині країни та впроваджують реформи.

«Старої нормальності» більше не існує – Порошенко

На це ж звернув увагу президент Петро Порошенко у своїх виступах та на зустрічах у рамках саміту. За його словами, російська агресія змінила ситуацію усередині ЄС та у регіоні «Східного партнерства» таким чином, що «старої нормальності» більше не існує, захід і схід Європи мають діяти разом, щоб «перетворити регіон у твердиню політичної стабільності, соціальної стійкості та економічного процвітання».

На думку українських експертів, наразі «Східне партнерство» залишається програмою, яка спрямована насамперед на трансформацію своїх сусідів через впровадження реформ за європейськими стандартами. В Україні реальними реформаторами виступають насамперед громадські активісти та незалежні ЗМІ. За даними громадської організації «Центр протидії корупції», за час після Революції гідності в Україні саме громадська активність, небайдужі спільноти спричинили тиск на владу, змушуючи її проводити реформи. Цьому сприяло, серед іншого, залучення Євросоюзу, відтак ЄС і надалі має підтримувати розвиток громадського сектору, зазначають експерти.

Але для таких держав, як Україна, Молдова і Грузія, цього замало, адже частини їхніх територій анексувала Росія, а Кремль має чималий політичний та інформаційний вплив на частину їхнього населення та на окремих політиків, зазначає політолог Леонід Літра.

Леонід Літра
Леонід Літра

Грузія, Молдова та Україна підпадають під частковий російський вплив, і якщо ЄС зменшить допомогу або залишить їх самих, вони стануть суб’єктами агресивних спроб Росії розширити цей вплив
Леонід Літра

«Грузія, Молдова та Україна підпадають під частковий російський вплив, і якщо ЄС зменшить допомогу або залишить їх самих, вони стануть суб’єктами агресивних спроб Росії розширити цей вплив. У результаті, це може спричинити дестабілізацію і на сході від Євросоюзу, й усередині ЄС. Наразі ж Україна, Молдова і Грузія вважають, що ЄС мав би запропонувати новий формат партнерства, але у Брюсселі до цього неготові», – визнає експерт.

За його словами, сучасна Україна не обійдеться без підтримки з боку Євросоюзу, якщо мова йде про подолання корупції та впровадження серйозних реформ. Водночас ЄС має працювати «розумно», надаючи підтримку тим спільнотам та активістам, хто не імітує, а «проштовхує» і впроваджує реформи, щоб підтримати розвиток української європейської держави, зазначають експерти.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG