Варшава – В польсько-український «конфлікт пам’яті» включаються чергові високопосадовці Польщі. Після гучних заяв міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського та президента Анджея Дуди про антипольські настрої, які нібито є серед українських урядовців, вкрай різкі слова щодо історичної політики України пролунали з трибуни польського Сейму. Осторонь теми складного польсько-українського минулого не залишилися міністр оборони та міністр внутрішніх справ Польщі. Водночас, як зазначають польські оглядачі, помірковані польські політики разом із канцелярією президента Польщі намагаються не допустити до ще більшої ескалації конфлікту з Україною.
Опівдні 11 листопада, в День незалежності Польщі, президент Анджей Дуда урочисто відкриє дві нові меморіальні таблиці на могилі Невідомого солдата, що в центрі Варшави. Обидві вони увічнюють місця збройної боротьби поляків із Українською повстанською армією. Як повідомляють польські ЗМІ, написи на таблицях із червоного граніту розпочинаються зі слів: «Волинь, Східна Малопольща, Люблінщина: 1943–1946». Нижче перелічені дати боїв польських збройних формувань із відділами УПА та назви сіл, де ці бої відбувалися.
Міхал Дворчик, заступник міністра оборони Польщі, пояснює: «Таблиці встановлено з ініціативи міністра національної оборони Антонія Мацеревича. Йдеться про солдатів, які захищали місцевих поляків від українських націоналістів з ОУН та УПА». За словами Дворчика, саме на такому вшануванні польських формувань наполягав депутат Сейму від партії «Кукіз’15» Томаш Жимковський.
На таку ініціативу польської влади відреагував голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Історик на своєму профілі у мережі Facebook написав: «На могилі Невідомого вояка у Варшаві (місце обов’язкового відвідування міжнародними делегаціями) з’явилася таблиця із вшануванням польських вояків, які загинули в боротьбі з УПА. Серед загиблих на теренах Польщі в боротьбі з українськими повстанцями найбільше було саме представників комуністичної безпеки. То ж тепер в Польщі, на державному рівні вшановуватимуться чекісти, зокрема ті, на руках яких кров польських патріотів».
Така реакція голови УІНП обурила Маріуша Блащака, міністра внутрішніх справ Польщі. «Це ганебне висловлювання, представник українського інституту не хоче подивитися правді в очі», – заявив Блащак.
Законопроект про кримінальне переслідування «бандеризму» зняли з порядку денного засідань Сейму
Тема складного польсько-українського минулого мала стати предметом обговорення у Сеймі. Партія «Кукіз’15» наполягла, аби до порядку денного засідань Сейму включили її законопроект, що стосується польського Інституту національної пам’яті, який рік тому потрапив у парламентську «морозильну камеру». Згідно з цим законопроектом, у Польщі мали б кримінально переслідувати «бандеризм». Утім, в середу спікер Сейму Марек Кухцынський зняв із порядку денного цей законопроект.
Як повідомляє аналітичне інтернет-видання wPolityce.pl, таке рішення має стати жестом доброї волі з боку правлячої партії «Право і справедливість» у бік польського президента Анджея Дуди. Річ у тім, що голова польської держави збирається відвідати у грудні Україну. Дуда побоювався, що з такими напруженими відносинами на лінії Київ-Варшава поправка до закону може призвести до блокування візиту або зробити його безглуздим. За даними wPolityce.pl, політики правлячої партії вирішили не додавати олії до вогню.
Таке рішення «Права і справедливості» спричинило різку критику з боку авторів законопроекту – популістської партії «Кукіз’15». Депутат із цієї партії Томаш Жимковський із парламентської трибуни обурювався діями польської партії влади.
«Я чекаю, коли почесна варта СС «Галичина» вітатиме польського міністра закордонних справ, польського голову ради міністрів, польського президента. Це скандал. Як довго ми будемо це толерувати?» – запитував Жимковський. Політик звинувачує українську владу: «Приїжджають представники Української держави і плюють нам в обличчя. Вони порівнюють маршала Пілсудського, нашого національного героя, з бандитом Бандерою. Наших героїв із Армії крайової, з Національних збройних сил порівнюють з бандитами з ОУН-УПА. Як довго ми будемо терпіти це приниження?»
Невже Польщі ближча Україна з радянською історичною традицією?
Пристрасті навколо історії коментують польські експерти. Професор Томаш Наленч, радник колишнього президента Броніслава Коморовського, вкрай критично оцінює заяви міністра Вітольда Ващиковського. Про це він говорив на польському телеканалі TVN24.
Політика, яку реалізує пан Ващиковський – це політика, якої хоче Кремль. Це відповідає очікуванням МосквиТомаш Наленч
«Якщо хочемо незалежності України, то мусимо вибрати, чи ближча нам Україна з радянською історичною традицією, чи ближча нам Україна з цією історичною традицією? Політика, яку реалізує пан Ващиковський, – це політика, якої хоче Кремль. Це відповідає очікуванням Москви», – зазначив Наленч.
Інший польський експерт, політолог і дипломат Катажина Пелчиньська-Наленч висловила переконання, що гостра суперечка з Україною про історичну політику для Польщі дуже шкідлива. На своєму профілі у Facebook вона перелічує чотири причини, чому ескалацію конфлікту з Україною потрібно припинити. За її словами, польські патерналістичні аргументи на кшталт «скажемо вам, яких політиків ви повинні мати, а яких ні» небезпечно нагадують російську нарацію щодо Києва.
Пелчиньська-Наленч вважає, що польсько-український конфлікт ослаблює й без того не надто сильну в Європі групу прихильників жорсткої політики щодо Росії.
«Польські інтереси безпеки не повинні стати заручником історичної політики», – твердить експерт. Пелчиньська-Наленч нагадує, що в Польщі перебувають сотні тисяч мігрантів з України, яких можна використати для того, щоб поступово донести до українців польське бачення історії. Політолог наголошує: «Конфлікти «у верхах» можуть дуже швидко «зійти» вниз зі шкодою для корисних і потрібних суспільних контактів». Пелчинська-Наленч переконана, що політика тиску й конфронтації приречена на поразку.
Українці не змінять своєї історичної нарації під польським тиском, незалежно від того, наскільки сильним цей тиск буде. «Зовнішнє примушування» ніколи не спроможне змінити історичну наррацію суверенної державиКатажина Пелчиньська-Наленч
«Українці не змінять своєї історичної нарації під польським тиском, незалежно від того, наскільки сильним цей тиск буде. «Зовнішнє примушування» ніколи не спроможне змінити історичну наррацію суверенної держави. Тому сьогодні краще погодитися на незгоду в історичних питаннях, замість вести непотрібні війни, в результаті яких буде знищено все те, що ще залишилося від польсько-української дружби», – підсумовує Катажина Пелчиньська-Наленч.
Чи вдасться домовитися президентам?
Тим часом, керівник канцелярії польського президента Кшиштоф Щерський позитивно оцінив пропозицію української сторони про проведення засідання Консультативному комітету президентів Польщі та України. За його словами, зустріч повинна слугувати з’ясуванню останніх рішень та подій у польсько-українських відносинах.
Президент Дуда розраховує на особисту участь президента Порошенка у вирішенні питань в контексті сучасного стану двосторонніх відносин
Щерський є співголовою з польського боку Консультативного комітету президентів Польщі та України. Він зазначив, що канцелярія президента Польщі вже повідомила Адміністрацію президента України про готовність прийняти українського співголову цього комітету разом із делегацією у Польщі. В канцелярії президента Дуди вважають, що така зустріч стане нагодою «представити українській стороні польські очікування в найважливіших питаннях польсько-українських відносин».
«Президент Анджей Дуда також розраховує на особисту участь президента Петра Порошенка у вирішенні питань в контексті сучасного стану двосторонніх відносин», – зазначають у канцелярії польського президента.
