Відносини Польщі й України заходять у глухий кут – польські експерти про заяву президента Дуди

Варшава – Польсько-українські суперечки про складну історію можуть завдати шкоди відносинам між державами в цілому. Політики з Польщі та України мусять йти на компроміси, інакше складеться ситуація, в якій виграє Росія. У цьому переконані польські експерти, які коментують заяву президента Польщі Анджея Дуди про те, що на високих державних посадах в Україні не повинно бути людей з антипольськими поглядами.

​

Після резонансних заяв польського міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського про те, що він рекомендуватиме президентові Польщі скасувати запланований на грудень візит в Україну, пролунала не менш гучна заява самого президента Анджея Дуди. В інтерв’ю для телебачення TRWAM Дуда говорив про відносини з Україною. За його словами, люди з антипольськими поглядами не повинні займати важливих посад в українській державі.

На думку Казімежа Вуйціцького, історика та експерта з польсько-українських питань, заява Дуди передусім зумовлена внутрішньою політичною ситуацією у Польщі.

Експерт вважає, що українській стороні варто враховувати цей фактор, особливо зважаючи на те, що двом країнам загрожує агресивна Росія.

Вуйціцький зазначив: «Якщо йдеться про візит президента Дуди, то треба, щоб він поїхав в Україну, бо краще все-таки розмовляти, навіть якщо відносини не вкладаються, ніж не розмовляти. Натомість його виступ про те, що він радитиме Порошенкові, аби на високих державних посадах не було антипольських діячів, може тільки дивувати. Важко це інакше оцінити. З точки зору дипломатії це досить незвична заява».

Крім цього, твердить Вуйціцький, подив викликають заяви очільників Польщі про «антипольські» настрої українських високопосадовців. «Хто мав би вирішувати, який саме українець є антипольським? Є, скажімо, справи щодо яких у мене інші погляди, ніж у пана В’ятровича, але я ніколи не назвав би пана В’ятровича антипольським», – розмірковує польський історик.

Водночас Вуйціцький зауважує, що позицію теперішньої польської влади в її ставленні до України у Польщі поділяють далеко не всі.

«Я вважаю, що дискусія в Польщі цілком неадекватна, вона виникає з незнання історії України. Крім цього, умовою діалогу є пошана до позиції другої сторони. Не все треба узгоджувати, потрібно передусім прислуховуватися один до одного та розуміти другу сторону. Ці принципи діалогу на сьогодні порушені, тому стосунки погіршуються, причому історична проблематика впливає на відносини між нашими державами в цілому», – сказав Вуйціцький.

Чи буде пом’якшення жорстокого курсу Варшави, якщо Ващиковський піде у відставку?

Політолог із Варшавського університету Андрей Шептицький зазначає, що в польсько-українські суперечки про історію набувають небезпечних розмірів.

«Ескалація відбувається з двох сторін, причому на урядовому й неурядовому рівні, а також у ЗМІ», – каже аналітик. На думку Шептицького, зміни в польському уряді, які невдовзі відбудуться, можуть дещо пом’якшити курс Польщі щодо України в питаннях історії. Серед претендентів на відставку начебто є міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський.

«Та я не думаю, що це буде якась фундаментальна зміна. Бо історична політика двох країн не враховує другої сторони, а крім цього, як урядові, так і не урядові середовища на цьому конфлікті збивають політичний капітал», – додає Шептицький.

Інший польський експерт Адам Лельонек вважає, що напруга на лінії Київ-Варшава – це не в останню чергу результат помилок, зроблених українськими політиками протягом останніх двох років.

«Дуже багато польських експертів, зокрема люди, які знають Україну, вважають, що українська сторона помилилася в своїй оцінці політичних змін, що відбулися в Польщі, передусім ідеться про адміністрацію президента Порошенка. Ця оцінка полягала в тому, що владу партії «Право і справедливість» оцінили як тимчасову, тому Україна вибрала стратегію «перечекати цю проблему», не працюючи над її вирішенням», – каже експерт.

За словами Лельонека, нині склалася така ситуація, коли Варшава вважає, що Київ не хоче компромісу, а водночас в Україні переконані, що Польща прагне диктувати Україні свою волю.

«Можна сказати, що діалог зайшов у глухий кут, який і в Польщі, і в Україні використовують і посилюють різні крайні середовища, а крім цього є ще й зовнішня сила – Росія, яка є найбільше бенефіціаром цієї ситуації», – розмірковує експерт.

Поляки з німцями вели діалог навіть тоді, коли офіційні відносини були дуже напружені

Лукаш Венерський, експерт з Інституту публічних справ, висловив побоювання, що польсько-українська суперечка про історію може завдати значної шкоди відносинам між двома державами в цілому.

«Всі ті, хто спостерігає за польсько-українськими відносинами, бачать, який величезний вплив на них має ця напруга, що пов’язана з питаннями історії, тож ці історичні дискусії сильно впливають на інші сфери, на даний момент історія ще не має ключового впливу, та невдовзі це може статися, і я не хотів би вжити такого слова, що стосунки будуть заморожені, але вони можуть ще більше послабитися», – зазначає Лукаш Венерський.

Він також каже, що заручниками великої політики та суперечок про історію можуть стати пересічні українські громадяни, які останнім часом масово приїжджають на заробітки до Польщі. Мовляв, до них може погіршитися ставлення з боку тих поляків, які історичні суперечки між двома сусідніми країнами сприймають поверхово.

У свою чергу Казімеж Вуйціцький каже, що охолодження відносин на офіційному рівні – це ще не вирок добросусідським відносинам між поляками та українцями. Він пояснює: «Якщо уряди не вміють домовлятися, то ті поляки і українці, які мають інший погляд на ситуацію, повинні сідати навколо столу й розмовляти. Польсько-німецкий діалог розвивався у 1980-і роки саме в таких неофіційних середовищах, тоді коли офіційні стосунки були дуже напружені, й навіть ворожі. Тож ця ситуація повинна мобілізувати притомних поляків і українців».

В цілому польські експерти, з якими розмовляло Радіо Свобода, закликають політиків з Варшави і Києва не нагнітати ситуацію й не давати підстав для втіхи третій стороні – Росії.