Брюссель – Намагання залучити колег із ЄС і НАТО, аби хоч якось вплинути на Угорщину, яка не бажає йти на діалог через статтю щодо мов нацменшин з українському законі «Про освіту» – такою була місія очільників українського уряду, які протягом останніх днів провели цілу низку зустрічей у Брюсселі. Як каже віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе, в НАТО поведінку Угорщини щодо України вважають неприйнятною. Тим часом на рівні ЄС, у проекті декларації майбутнього саміту «Східного партнерства», з «легкої руки» угорців, вочевидь, з’явиться й пункт про дотримання прав меншин.
Власне, з моменту, коли Угорщина розпочала блокувати будь-які українсько-європейські та українсько-натовські ініціативи, решта країн, що входять до цих блоків, визначилася доволі чітко: це справа двостороння й потребує вирішення напряму, між Києвом і Будапештом. Однак, констатує віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, всі зусилля розмовляти з угорцями наштовхуються на ультиматуми та подальше нагнітання ситуації.
Лілія Гриневич – міністр освіти – спільно із віце-прем’єром Іванною Климпуш-Цинцадзе провели роз’яснювальну роботу з постійними представниками країн ЄС у Брюсселі. Напередодні такі ж обґрунтування української позиції щодо державної мови та мов нацменшин були висловлені послам країн-союзниць НАТО.
«Розбиваючись об стіну» небажання угорців шукати компромісу, Україна звернулася до колег в ЄС і НАТО зі свого боку розмовляти із Угорщиною щодо її небажання вести діалог. При цьому в НАТО блокування Будапештом українсько-натовських зустрічей сприймають дуже негативно, заявила у Брюсселі віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Є зацікавленість у тому, щоб це питання було вирішене на рівні двостороннього діалогу між державами
«Ми бачимо серйозну стурбованість у рамках НАТО тим, що один із членів альянсу, по суті, блокує ефективний розвиток подальших речей, запланованих між Україною та НАТО. Це, звичайно, сприймається дуже негативно і на рівні штаб-квартири міжнародного секретаріату альянсу. Це сприймають як неприйнятну поведінку, і є зацікавленість у тому, щоб це питання було вирішене на рівні двостороннього діалогу між державами», – повідомила Климпуш-Цинцадзе, додаючи: з огляду на те, що, очевидно, ініціатив із боку Києва для вирішення цієї проблеми, виявилося недостатньо, тому й розраховують на те, що партнери України теж будуть вести розмову із Угорщиною.
Як переконати угорців?
Віце-прем’єр-міністр також висловила сподівання, що якщо альянс досі був спроможний вирішувати проблеми, пов’язані із внутрішніми конфліктами між своїми державами-союзницями, то їм вдасться переконати й Угорщину.
«Сподіваюся, що у інших країн-членів, які можуть розмовляти із Угорщиною з точки зору резону й обґрунтування, буде достатньо бажання і волі, й вони нагадають (Угорщині), що варто дочекатися аналізу Венеційської комісії, до якої ми передали цей закон із власної ініціативи», – зазначає віце-прем’єр-міністр, зауважуючи, що поведінка Угорщини тим більше незрозуміла, з огляду на те, що перед тим, як вдаватися до антиукраїнських кроків, вартувало б спочатку дочекатися висновків цієї комісії щодо мовної статті, які очікуються 8 грудня.
Нагнітання ситуації з боку офіційного Будапешта викликає стурбованість у Києві, тому Україна й звернулася до європейських та натовських колег із проханням про допомогу, пояснила представниця українського уряду.
Як повідомляло Міністерство закордонних справ Угорщини, Будапешт заблокував грудневе засідання комісії Україна-НАТО. Міністр закордонних справ Петер Сіярто додав, що Угорщина готова до консультацій, але не може погодитися з ситуацією, коли «закон значно скоротив права нацменшин» і вдаватиметься до подальших дипломатичних кроків, поки закарпатські угорці не вкажуть на те, що ситуація владналася.
