На Закарпаття зачастили високопосадовці з Угорщини. За останні два тижні офіційні делегації навідувались щонайменше тричі. Проте метою візитів, попри головне сьогодні у стосунках українського та угорського урядів «мовне питання», стала благодійна допомога й підтримка соціальних та освітніх проектів. Якщо на офіційному рівні угорський уряд нагнітає ситуацію і погрожує блокувати європейську інтеграцію України, то на Закарпатті Угорщина почала інтенсивно доводити протилежне і запевняти: проекти підтримуватиме у всіх сферах, фінансування окремих програм теж не згорне.
25 вересня на Закарпатті побував Ласло Кевер, спікер Державних зборів Угорщини, який відвідав дві лікарні в угорськомовних районах, куди надавалась гуманітарна допомога, і відкрив новий дитячий садок для ромського населення.
Уже 29 вересня в області зустрічали дружину президента Угорщини Аніту Герцег. Вона відвідала дитячий інтернат «Добрий самаритянин», який утримується за угорські кошти, а також зустріла благодійний марафон лікарів та медсестер, який стартував з Будапешта, а фінішував у закарпатській Великій Доброні.
9 жовтня пізно увечері Ужгород відвідав Петер Сіярто, міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини. Візит не анонсували, але інформація надійшла ще вранці з угорських ЗМІ. Міністр зустрівся з головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем, щоб обговорити новий закон України про освіту. Петер Сіярто сподівається, що в закон будуть внесені зміни після рішення ПАРЄ 12 жовтня. На думку ж Геннадія Москаля, мовні статті ухваленого закону неможливо реалізувати на Закарпатті в школах із викладанням мовою національних меншин. Про це він повідомив на зустрічі з угорським міністром.
Перейти на викладання майже всіх предметів у старших класах державною українською мовою нереально. Покращити рівень володіння державною мовою представниками національних меншин слід таким чином – збільшити кількість годин навчання української мови і вдосконалити методику її викладанняГеннадій Москаль
«Слід тверезо дивитися на речі – перейти на викладання майже всіх предметів у старших класах державною українською мовою нереально. На наш погляд, покращити рівень володіння державною мовою представниками національних меншин слід таким чином: збільшити кількість годин навчання української мови і вдосконалити методику її викладання. Це в компетенції Міністерства освіти й науки України, і ми неодноразово зверталися туди з цього приводу», – вважає Геннадій Москаль.
На візит колеги через Twitter відреагував міністр закордонних справ України Павло Клімкін, закликавши вирішувати питання все-таки спільно. А згодом повідомив, що підтверджує готовність до діалогу на всіх рівнях: «Говоритимемо про все, в тому числі про видачу громадянам угорських паспортів і не тільки…».
Час спілкування міністрів обох країн згаяний – експерт
За протестом Угорщини проти українського закону про освіту криються не лише емоції чи образа, а чітка позиція, яку офіційний Будапешт буде відстоювати до кінцяДмитро Тужанський
Дмитро Тужанський, політолог, експерт з українсько-угорських відносин вважає, що така активність Угорщини зумовлена завищеними очікуваннями від процесу перемов і коментує останні події так: «Зараз уже очевидно, що за протестом Угорщини проти українського закону про освіту криються не лише емоції чи образа, а чітка позиція, яку офіційний Будапешт буде відстоювати до кінця».
Прийшов час поговорити лідерам двох країн – Віктору Орбану та Петру ПорошенкуДмитро Тужанський
«Спочатку це були різкі заяви на різних рівнях. Зараз це погрози ініціювати перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Будапешт свідомо підвищує ставки напередодні дебатів у ПАРЄ, які пройдуть 12 жовтня, а також демонструє Києву, що не планує відступати, тобто, насправді запрошує українську сторону до перемов на іншому, вищому рівні. Простіше кажучи, офіційний Будапешт натякає, що час на спілкування міністрів, дипломатів і так далі згаяний (саме тому міністр МЗС Угорщини Петер Сійярто вже відверто ігнорує Павла Клімкіна, угорські парламентарі – українських колег), натомість прийшов час поговорити лідерам двох країн – Віктору Орбану та Петру Порошенку, аби спробувати залагодити конфлікт на двосторонньому рівні або навіть за посередництва Брюсселя, – каже політолог. – На мою думку, Будапешт насправді діє на випередження: в Орбана розуміють, що після закону про освіту Україна має ухвалити новий закон про мову, закон про громадянство і так далі, тобто на українському порядку денному постане чимало важливих для Будапешта і угорської нацменшини тем. Тому Угорщина сьогодні відстоює права угорської нацменшини не щодо закону про освіту, з яким насправді усе більш-менш гаразд, а в перспективі, аби попередити схожі ситуації й показати Києву, що краще спершу домовлятися, а тоді вже ухвалювати рішення, а не навпаки, як вийшло із законом про освіту».
Головна проблема закону про освіту – це відсутність чіткого роз’яснення, вважає політолог Віктор Пащенко. Крім того, при нинішній ситуації з навчанням мовами меншин виграють, на його думку, ще й угорські роботодавці.
З боку українського недолік закону в тому, що Україна нечітко пояснює свою позицію та роз’яснює сам законВіктор Пащенко
«Якщо закарпатські угорці погано володіють українською мовою, російською, зменшуючи шанси реалізації себе в Україні, вони змушені шукати самореалізацію в Угорщині, де вони – більш зручна й дешева робоча сила, ніж корінні угорці, – каже Пащенко. – Угорщина має прагматичні інтереси, але це їм потрібно. З боку українського недолік закону в тому, що Україна нечітко пояснює свою позицію і роз’яснює сам закон».
До своїх слів Віктор Пащенко наводить такий приклад: щоб отримати угорський паспорт, треба знати угорську мову, а український можна отримати, не знаючи українську. Автоматично, у 16 років.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати
Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом
Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам
Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри
Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?
Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську
«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині
«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи
Українська мова як економічний чинник
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
