Як зміниться політика Німеччини після виборів? Чи вплинуть прокремлівські праворадикали на зміну політики щодо Росії? Чого чекати Україні після того, як до Бундестагу прийдуть симпатики Кремля? Про це говоримо зі співробітником Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві Андреасом Умландом.
– Дехто з оглядачів уже встиг назвати результати вибрів «жахливою перемогою», чи Ви погоджуєтеся з цією оцінкою?
Жодна праворадикальна партія не проходила на виборах до Бундестагу з 50-х років минулого століття. І це пов’язано з «кризою біженців»
– Дійсно, результати виборів неоднозначні. Бо, з одного боку, Анґела Меркель очолює найсильнішу партію, з іншого боку, її партія втратила позиції, причому новій партії, партії такого типу, якого раніше в Німеччині просто не було впродовж десятиліть. Бо жодна праворадикальна партія не проходила на виборах до Бундестагу з 50-х років минулого століття. І це пов’язано з так званою «кризою біженців».
– Наскільки присутність правих та лівих радикалів ускладнить процес ухвалення рішень? Чи буде потрібно зважати на позиції цих партій та їхніх виборців?
«Альтернатива для Німеччини» не має однодумців у Бундестазі. Не думаю, що ці партії зможуть якось серйозно вплинути на процес ухвалення рішень у парламенті
– Я не думаю, що ці радикальні партії будуть сильно впливати на політику. Вони мають погану репутацію, і з різних причин і до різної міри є ізольованими. З ними ніхто не хоче співпрацювати. «Альтернатива для Німеччини» не має однодумців у Бундестазі. Тому я не думаю, що ці партії зможуть якось серйозно вплинути на процес ухвалення рішень у парламенті. Але, думаю, праві радикали можуть зривати чи ускладнювати рутинну роботу парламенту своїми заявами, тож просто сама робота буде ускладнена.
– За радикалів голосували нові виборці й східні німці – чи їхні настрої свідчать про появу розколу в німецькому суспільстві?
– Високу підтримку праворадикалів та ліворадикалів у східній Німеччині, очевидно, можна пов’язати з комуністичним тоталітарним минулим цієї частини Німеччини. І це створило іншу політичну культуру. Я б не сказав, що це свідчить про якийсь розкол у німецькому суспільстві, але в східній та західній Німеччині є дійсно різний електорат, і це свідчить про те, що спадщина двох тоталітарних режимів ще не подолана.
– Якщо дивитися на вибори з точки зору України, то добре, що загальний курс залишиться тим самим, але назагал у Бундестазі буде менше друзів і більше політиків, для яких Україна – далеко не пріоритет. Ймовірним міністром закордонних справ буде хтось із партії вільних демократів, які шукають «порозуміння» з Путіним. Позиція Німеччини щодо російської агресії в Україні стане слабшою?
– Я б не перебільшував значення заяви Крістіана Лінднера щодо Криму та України. Заступник голови партії, пан Кубицький, – більш проблематичний випадок, але загалом німецькі ліберали є, швидше, партією «яструбів», що стосується Росії та захисту міжнародного права. Якщо вони ввійдуть до нового уряду й отримають посаду міністра закордонних справ, думаю, це призведе лише до посилення німецької позиції щодо російсько-українського конфлікту.
Але відмінність цього нового парламенту від попереднього полягає головним чином у тому, що в новому є відверто пропутінська партія «Альтернатива для Німеччини». Але її слово в закордонній політиці матиме найменший вплив.
– Яка буде найбільша зміна після цих виборів у німецькій політиці в такому разі? Чого можна найбільше очікувати?
Новий уряд буде досить незвичним для Німеччини. Підніматиметься градус дискусії. Але закордонна політика залишиться незмінною
– Новий уряд буде досить незвичним для Німеччини, принаймні на федеральному рівні. Ця коаліція, яку називають «Ямайкою», християнські демократи, ліберальні демократи та зелені. І поява правих радикалів також є чимось зовсім новим. Думаю, такий склад парламенту буде вести до того, що підніматиметься градус дискусії. Вона буде напруженішою і емоційнішою. Але думаю, що закордонна політика при цьому залишиться незмінною.
