Доступність посилання

ТОП новини

Зараз українці ідентифікують себе за допомогою двох прапорів – державного і бойового – Натан Хазін


Синьо-жовтий і червоно-чорний прапори на мітингу проти російської агресії в Івано-Франківську, лютий 2014 року
Синьо-жовтий і червоно-чорний прапори на мітингу проти російської агресії в Івано-Франківську, лютий 2014 року

23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. Якщо жовто-блакитний стяг, за словами істориків, сягає ще часів Київської Русі, то червоно-чорний з’явився не так давно, але вже набув великого значення для кількох поколінь українців. Військові зазначають: на сприйняття власної символіки українцями справили великий вплив Революція гідності та збройний конфлікт на Донбасі.

​Історик та геральдист Олександр Алфьоров вказує на те, що історичні витоки українського прапора точно визначити неможливо. Але прийнято вважати, що кольори пішли від гербу Рюриковичів, який з’явився наприкінці 13-го століття та мав вигляд золотого лева на синьому полі. За загальноприйнятою традицією, прапорці мали ті ж кольори, що й складові герба, пояснює історик.

«Відповідно, можемо констатувати, що поява цих кольорів – синього і жовтого – мала відбутися наприкінці 13-го – початку 14 сторіччя», – підсумовує Алфьоров.

Олександр Алфьоров
Олександр Алфьоров

З нагоди Дня прапора Радіо Свобода звернулося до киян, аби дізнатись, що для них означає прапор і чи мають вони його вдома.

Українська легкоатлетка, чемпіонка Європи серед молоді Юлія Левченко вважає за честь бути частиною історії країни і піднімати свій прапор вище всіх.

«Можливо, ти ніколи і не знав, що можеш таке відчувати, але якась гордість, що ти зробив якийсь внесок, що ти долучився до якихось історичних моментів. Що ти не просто так тренуєшся. Круто, коли потрапив, наприклад, у трійку, то треба по колу ще пробігти з прапором. Це реально прикольно. Така гордість завжди бере!», – ділиться Левченко.

Стрибун у воду та олімпійський призер Ілля Кваша також зізнається, що емоції в момент, коли піднімається державний прапор, зашкалюють.

«Коли піднімається прапор нашої рідної країни – це велика гордість і передати ту гамму почуттів, яка в той момент бурлить всередині, неможливо: радість, гордість і усвідомлення того, що сьогодні твоя країна стала найкращою», – каже Ілля.

Його утворення пов’язане саме з внесенням в цей прапор якогось символізму. Тлумачення однозначне: земля, на якій пролито українську кров
Олександр Алфьоров

Окрім державного жовто-блакитного, протягом останніх років набув популярності червоно-чорний прапор, який традиційно асоціюється з українським націоналізмом. За словами Олександра Алфьорова, він виник пізніше і має більш конкретну семантику: «Він не те, щоб штучно утворений, але його утворення пов’язане саме з внесенням в цей прапор якогось символізму. Тлумачення однозначне: земля, на якій пролито українську кров».

Алфьоров доповнює, що сам прапор виник в 20-30-ті роки минулого століття, войовниче смислове навантаження зробило його масово поширеним у лавах бійців УПА під час Другої світової війни. Такі ж причини популяризували його й після Революції гідності та початку агресії Росії.

«Якщо ще п’ять років тому людина з червоно-чорним прапором для інших означала приналежність до «нацистів», «фашистів», «уповців», «бандерівців», то на сьогодні в нас діаметрально протилежна точка зору», – ділиться спостереженнями історик.

Субкультура військових

Доброволець та захисник Донецького аеропорту Микола Тихонов згадує, що на фронті використовував червоно-чорний прапор разом із державним.

Жовто-блакитний прапор особисто для мене символізує гідність і свободу українського суспільства, а червоно-чорний бойовий прапор – це кров і ціна, яку ми платимо за цю свободу
Микола Тихонов

«Саме жовто-блакитний прапор особисто для мене символізує гідність і свободу українського суспільства, а червоно-чорний бойовий прапор – це кров і ціна, яку ми платимо за цю свободу і можливість жити вільно на своїй землі», – пояснює він.

Підприємець та співзасновник проекту «Аеророзвідка» Натан Хазін підкреслює, що шанобливе ставлення до своєї символіки – це норма для всього світу.

Натан Хазін
Натан Хазін

«В Україні ця тенденція почалася тільки після Революції гідності, але ми дуже швидко перехопили цей тренд, і зараз люди ідентифікують себе за допомогою двох прапорів: державного і бойового», – каже він. На думку Хазіна, цьому сприяє усвідомлення ціни, яку українці платять за самовизначення.

На жаль, ми вкриваємо труни нашими прапорами і розуміємо, скільки коштувала нам наша незалежність
Натан Хазін

«На жаль, ми вкриваємо труни нашими прапорами і розуміємо, скільки коштувала нам наша незалежність. Це не подарунок, ми отримали свій прапор і свою ідентифікацію завдяки найкращим синам України», – нагадує волонтер.

Національні символи можуть бути небезпечними – ще в 2014 році було відомо про випадки, коли українці, що мали татуювання з тризубом чи патріотичними гаслами, зазнавали додаткових знущань чи втрачали кінцівки в полоні.

Микола Тихонов визнає, що військовий статут забороняє наносити позначки на тіло, а військове керівництво це не заохочує, проте солдати не зважають.

«У військових, напевно, є своя субкультура і, як це не дивно, навіть небезпека не заважає робити такі речі», – каже він. Тихонов вважає важливою різницю в тому, як позначають себе бойовики та українські військові.

Микола Тихонов
Микола Тихонов
Коли нас обшукували наші вороги, вони були всі без знаків розрізнення. Ми, відповідно, були з нашими шевронами
Микола Тихонов

«Коли нас обшукували наші вороги, вони були всі без знаків розрізнення. Ми, відповідно, були з нашими шевронами», – згадує він. Символи, на його думку, надають бійцям сил і нагадують, за що вони борються.

Попри жовто-блакитний та червоно-чорний прапори, в Україні з’явилися нові. І для більшості країни – це символи війни та російської агресії. Мова йде про триколори, визнаних в Україні терористичними, угруповань «ДНР» та «ЛНР». Політтехнолог Олег Саакян називає такі прапори класичним колоніальним інструментом.

Олег Саакян
Олег Саакян

«Це класична технологія колоніалізму, яка була реанімована з поличок 18-19 сторіччя і привнесена в новій обгортці, з новими інструментами, зі всіма можливостями російської пропаганди», – пояснює експерт.

Зі свого боку, Олександр Алфьоров стверджує, що прапори угруповань «ДНР» та «ЛНР» жодного смислового навантаження не несуть, а люди, які їм «присягають», зганьбились. Нічого спільного з назвою «прапор» після 2014 року ці, як висловлюється Алфьоров, «ганчірки», не мають.

Учасники патріотичної ходи з нагоди третьої річниці визволення Краматорська від російських гібридних сил. Краматорськ, 5 липня 2017 року
Учасники патріотичної ходи з нагоди третьої річниці визволення Краматорська від російських гібридних сил. Краматорськ, 5 липня 2017 року

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG