Успіх запусків ракет Північною Кореєю міг стати можливим через закупівлі на чорному ринку двигунів, ймовірно, з українського заводу «Південмаш». Таку інформацію 14 серпня опублікувала газета The New York Times. Американське видання наводить секретні висновки розвідслужб США і цитує експерта з ракет із Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкла Еллемана. У самому ж дослідженні автор зазначає, що двигуни могли бути поставлені нелегальними шляхами «у Росії і/чи в Україні», або ж були викрадені. Українська сторона усі звинувачення відкидає. А експерти вбачають у цьому елемент «гібридної війни» з боку Росії.
Газета The New York Times зосереджує увагу саме на українському «Південмаші». Видання зазначає, що після втечі Віктора Януковича для українського підприємства почалися складні часи: Росія скасувала замовлення, завод почав простоювати і накопичувати борги. Зважаючи на це, зазначається у статті, «Південмаш» є найімовірнішим джерелом двигунів, на яких Пхеньян запускав свої балістичні ракети.
Продані чи вкрадені
Між тим, у своєму звіті Майкл Еллеман не говорить конкретно про Україну. «Наявні докази свідчать, що двигуни базуються на радянських РД-250, які були модифіковані для ракет «Хвасон-12» і «Хвасон-14». Невідома кількість таких двигунів була, ймовірно, поставлена через нелегальні канали «у Росії і/чи в Україні», зазначає Еллеман. Він не виключає, що російське ракетне підприємство «Енергомаш», яке має сильні зв’язки з українським комплексом, відіграло роль у передачі двигунів РД-250 Північній Кореї. Він зазначив, що такі двигуни могли зберігатися на складах у Росії.
Майкл Еллеман також припускає, що кілька десятків двигунів могли бути викрадені з українського підприємства, зважаючи на близькість Дніпра до підконтрольної бойовикам частини території Донбасу. Причому, на думку Еллемана, наразі Північна Корея не має можливостей самостійно виготовити ці двигуни навіть у разі наявності відповідних технологій.
На «Південмаші» заявляють про провокацію, в Адміністрації президента згадують «Кольчуги»
Українська сторона різко заперечує цю інформацію. «Факти, викладені в публікації, не відповідають дійсності. «Південмаш» не тільки не є основним виробником ракет для Росії, але й взагалі не постачає до Росії ні ракети, ні їх деталі і складальні одиниці, в тому числі, ракетні двигуни. Припущення авторів публікації та процитованого ними «експерта» щодо можливого зв’язку України з прогресом КНДР у розвитку ракетних технологій не мають стосунку до реальності», – мовиться у заяві «Південмашу».
Представники заводу наголошують, що ніколи раніше не мали і не мають зараз ніякого зв’язку з північнокорейськими ракетними програмами космічного чи оборонного характеру.
«Ракети й ракетні комплекси військового призначення за часів незалежності України «Південмашем» не випускалися і не випускаються. Єдиний серійний двигун, що постачається в останні роки на експорт (РД-843 в Італію для європейської ракети-носія «Вега»), призначений для запуску й роботи в умовах відкритого космосу і за своїми характеристиками (у тому числі, за силою тяги) непридатний для використання в балістичних ракетах військового призначення», – наголосили у компанії.
На «Південмаші» називають публікацію The New York Times провокаційною, заснованою на некомпетентній «експертній» думці».
В Адміністрації президента України порівняли нинішню ситуацію із тією, що була з «Кольчугами».
«Історія з двигунами з «Південмашу» нагадує провокацію на зразок продажу Україною Ірану (Іраку – ред.) комплексів радіотехнічної розвідки «Кольчуга». Теж говорили і писали багато, але фактів і досі немає», – написав на своїй сторінці у Facebook завідувач відділу Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента України Володимир Горковенко.
Турчинов вбачає російський слід
Цю інформацію заперечив і секретар РНБО Олександр Турчинов.
«Україна не постачала ракетні двигуни і будь-які ракетні технології до Північної Кореї. Вважаємо, що ця антиукраїнська кампанія спровокована російськими спецслужбами для прикриття своєї участі в північнокорейських ядерних та ракетних програмах», – мовиться в коментарі секретаря РНБО.
Він наголосив, що Україна вважає владний режим Північної Кореї «тоталітарним, небезпечним та непередбачуваним і підтримує всі санкції проти цієї країни».
Технології РД-250 – у російському «Енергомаші»
Народний депутат Юрій Береза – інженер-радіотехнік за фахом – зазначає, що двигуни РД-250 випускалися ще за часів СРСР і стояли на балістичних ракетах, розташованих у Росії і Казахстані. «В Україні їх не було», – каже він.
До випуску цих двигунів безпосередній стосунок має російське підприємство «Енергомаш». Технології двигунів перебувають тамЮрій Береза
«До випуску цих двигунів безпосередній стосунок має російське підприємство «Енергомаш». Технології двигунів перебувають там. Можливо, десь за часів Радянського Союзу до кооперації могло мати стосунок КБ «Південне», а не «Південмаш». «Південмаш» безпосередньо виготовляє двигуни, а КБ «Південне» – проектувало» – зазначив Береза у розмові з Радіо Свобода.
Є досить великі сумніви, що чи з КБ «Південне», а особливо з заводу «Південмаш», ці двигуни могли потрапити до Північної КореїЮрій Береза
«Але є досить великі сумніви, що чи з КБ «Південне», а особливо з заводу «Південмаш», ці двигуни могли потрапити до Північної Кореї. Якщо ми глянемо на останні події – зближення Північної Кореї з Китаєм, який має досить міцні зв’язки з Росією, то вибудовується лінія – Росія-Китай-КНДР», – зазначає Юрій Береза. Саму ж цю інформацію він вважає за необхідне розглядати у контексті гібридної війни з боку Росії.
Росія «переводить стрілки»?
Експерт із безпекових питань Юрій Костюченко називає вкидання інформації, що українська сторона начебто постачала двигуни Північній Кореї, очікуваним.
Після появи інформації, що ракетні технології у Північній Кореї з’явилися за допомогою російської сторони, у російської пропаганди вже почали з’являтися думки, що це не вони, а УкраїнаЮрій Костюченко
«Після появи кілька днів тому інформації, що ракетні технології у Північній Кореї з’явилися за допомогою російської сторони, у російської пропаганди вже почали з’являтися думки, що це не вони, а Україна могла постачати ракетні технології до Північної Кореї. Було зрозуміло, що ця версія буде вкинута у світову експертну спільноту», – зазначає Костюченко.
Куплені у Єгипту, Сирії чи радянських інженерів…
Між тим, сходознавець із Росії Андрій Ланьков бачить й інші шляхи, яким чином Пхеньян міг здобути радянську ракетну технологію.
Двічі у 1980-і роки вони купували через підставних осіб по дуже складному шляху радянські ракети, один раз у Єгипту, інший – у Сирії. Ці ракети вони розібрали до останнього гвинтика, скопіювали й стали випускати власні копіїАндрій Ланьков
«Двічі у 1980-і роки вони купували через підставних осіб по дуже складному шляху радянські ракети, один раз у Єгипту, інший – у Сирії. Ці ракети вони розібрали до останнього гвинтика, скопіювали й стали випускати власні копії. Навіть продавали їх за кордон, зокрема – Ірану», – каже Ланьков в інтерв’ю петербурзькому виданню «Фонтанка».
Окрім того, вважає він, на початку 90-х років Північна Корея могла здобути ці технологію і у збіднілих радянських інженерів. Але, на думку Майкла Еллемана, чиє дослідження й спричинило галас, наразі Пхеньян не має можливостей самостійно виготовити ці двигуни навіть у разі наявності відповідних технологій.
