(Рубрика «Точка зору»)
Минулий тиждень був багатим на події, котрі мали би зіпсувати настрій Путіну та компанії. Посли ЄС схвалили розширення санкційного списку проти Росії. Сталося це у зв’язку зі скандалом довкола турбін компанії Siemens, котрі, попри домовленість, росіяни встановили в Криму. Дуже важливо, що це трапилося саме із німецькою компанією, адже бізнес із цієї країни продовжує активно співпрацювати із Росією та збільшувати обсяги кооперації.
Тепер з’являється надія, що в Євросоюзі прискіпливіше ставитимуться до контор, які, в обхід санкцій, намагаються працювати на російському ринку.
Додатковим стимулом для цього повинні стати американські санкції проти Росії. Палата представників та Сенат США ухвалили законопроект, котрий не лише посилить санкції щодо Росії, а й убезпечить їх від можливості зняття чи послаблення президентом, без згоди на те Конгресу. Звісно, для остаточного вступу в дію законопроекту тепер ще необхідний підпис президента Дональда Трампа. У Білому Домі вже заявили, що президент ознайомився з документом і має намір підписати законопроект. А за день до того прозвучала заява, що Трамп може накласти вето, але лише для того, аби посилити санкції.
Після голосування санкцій проти Росії в американському Конгресі Німеччина відмовилася від п’яти проектів, пов’язаних із «Північним потоком-2».
Крім цього всього Румунія та Угорщина не дозволили сісти літакові із російським віце-прем’єром Дмитром Рогозіним, який перебуває під санкціями ЄС.
Російська відповідь
Наслідки за ляпаси по обличчю Путіна та його мегаломанії відчують на собі передусім інші країни, а не Сполучені Штати Америки. Кремль не ризикне тягатися напряму із Вашингтоном, бо боятиметься посилення санкцій. Видворення із Росії 755 дипломатів США – це лише показова частина, аби зберегти обличчя. Головне не афішуватиметься, бо удар завдаватимуть спідтишка і по союзниках.
Варто не забувати, що для Кремля полем битви із Заходом є Україна, тому неодмінно слід очікувати загострення ситуації на фронті та збільшення кількості провокацій всередині країни. Нищення Алеї Пам’яті в Дніпрі може бути однією з ознак початку чергової спроби промацати Схід та Південь на готовність українців боротися за Батьківщину.
Також на підлі дії російської влади щодо себе слід очікувати не лише Румунії та Угорщині, а й Польщі, країнам Балтії та навіть Білорусі. Остання не дарма з тривогою очікує спільних із Росією навчань, котрі невідомо чим обернуться. Годі й шукати зручнішої жертви, за каверзи щодо котрої існує менша ймовірність отримати посилення санкцій. А якщо Кремль боїться санкцій ще до того, як вони вступили в дію – то слід продовжувати в тому ж напрямі аж до краху путінського режиму.
Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
