Київ – У Києві за круглим столом обговорили питання співробітництва між Україною і НАТО керівники української держави та альянсу, а тим часом у порту Одеси пришвартувались військові судна альянсу в рамках міжнародних навчань «Сі Бриз-2017».
Інструктори НАТО на кількох полігонах України навчають українських бійців і готуються в новому навчальному році співпрацювати з військовими вишами України. Це не сюжет бойовика чи документальної стрічки, а реалії нинішнього етапу співпраці між Україною і НАТО. Київ заявляє про готовність розпочати дискусії щодо надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО, у Брюсселі до цього поки не готові.
Гібридна війна Росії проти України змусила очільників української держави наповнювати реальними реформами і конкретними справами Хартію про особливе партнерство між Україною та альянсом. Також на порядку денному для Києва віднайти можливості поглибити цю співпрацю й забезпечити підтримку з боку НАТО, запропонувавши свої ініціативи (плани) щодо звільнення та реінтеграції окупованої частини Донбасу та анексованого Росією українського Криму.
Керівник місії України при НАТО Вадим Пристайко в інтерв’ю для тижневика «Дзеркало тижня» нагадав: на сьогодні Україна і НАТО здійснюють співробітництво «у двох різних площинах»: перша – це співпраця України з альянсом як союзом 29 держав, а друга – це двосторонній формат взаємодії з учасниками військово-політичного блоку. Адже усі країни-члени НАТО мають право діяти в рамках як альянсу, так і двостороннього співробітництва, наголошує Пристайко.
Пересічні ж українці, не вдаючись у деталі, віддають перевагу НАТО як гаранту безпеки України. Відповідно до результатів опитувань фонду «Демократичні ініціативи», якби референдум щодо вступу в НАТО відбувся наприкінці 2016 року, то «за» проголосували б понад 70 відсотків українців («проти» – близько 20 відсотків). Відтак, як стверджують фахівці центру, від 2014 року НАТО залишається «найбільш популярним варіантом гарантування національної безпеки України». Тож відреагувати на сподівання українців мали б і в Києві, і в Брюсселі, вважають фахівці.
Порошенко: інтеграція у безпековий простір НАТО – пріоритет України
Київ свій крок зробив: Верховна Рада ухвалила, а президент Петро Порошенко швидко підписав закон, який визначає інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в НАТО одним з пріоритетів національних інтересів України.
Під час засідання комісії Україна-НАТО 10 липня Порошенко назвав інтеграцію у безпековий простір НАТО «національним пріоритетом». А вже на засіданні Ради національної безпеки та оборони він зазначив, що на порядку денному для України, серед іншого, – зміцнення українського сектору безпеки, перехід силовиків на стандарти НАТО. Порошенко також повідомив: понад півтора мільярда гривень від перевиконання держбюджету спрямують на посилення сектору оборони й безпеки. Один із напрямків інвестицій – виробництво боєприпасів із української сировини.
«Мною внесена пропозиція щодо будівництва заводу боєприпасів, запровадження новітніх технологій у повній відповідності зі стандартами НАТО, що забезпечить взаємну сумісність боєприпасів, що випускаються за основними калібрами», – повідомив Порошенко.
Експерти: Україна має запропонувати НАТО спільні військово-технічні проекти
Тим часом у Брюсселі кажуть: питання вступу України до НАТО залишається відкритим на невизначений час.
Це пов’язано, серед іншого, як із «пробуксовкою» реформ в Україні, так і з тим, що країни-члени альянсу і далі не мають спільного рішення щодо перспективи членства України в НАТО. Це журналістам роз’яснив політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Найголовніше у питанні вступу України до НАТО – це політичне рішення. Тобто, політичне рішення самих країн-членів альянсуВолодимир Горбач
«Найголовніше у питанні вступу України до НАТО – це політичне рішення. Тобто, політичне рішення самих країн-членів альянсу. Це на сьогоднішній день 29 урядів. Звичайно, що вони не можуть дати відразу якусь відповідь Порошенку, коли він пропонує розпочати діалог щодо отримання ПДЧ – їм потрібно зібратись разом, отримати якесь рішення свого власного уряду й на спільному засідання ухвалити рішення, починати цей діалог чи не починати», – каже Горбач.
Повітряна розвідка України іде «в ногу» з альянсом – Хазін
Київ має поглиблювати співпрацю з альянсом на тих напрямках, які вже напрацьовані, й запропонувати НАТО власні проекти й розробки. Серед іншого, можна спільно випускати сучасну військову техніку, вважає президент Асоціації виробників озброєння України, представник «Волонтерського десанту» при Міністерстві оборони Вадим Кодачигов.
Як зазначає експерт, найбільші експортери зброї у світі – США і Росія. При цьому Америка випускає абсолютно інші типи озброєнь – дорожчі й більш високотехнологічні, ніж Росія. Тож вони конкурують у різних сегментах ринку, при цьому росіяни зберігають монополію у виробництві бронетехніки, каже Кодачигов. Але саме в «російському» сегменті може успішно конкурувати Україна, і тут відкриваються цікаві нові перспективи її співпраці з НАТО.
Україна тривалий час розробляла зброю, яку тепер випускають росіяни. Адже практично вся бронетехніка – це розробки українського ВПКВадим Кодачигов
Єдина держава, яка може конкурувати з Росією, виробляючи так звану «простішу», дешевшу зброю, – це Україна. Саме Україна тривалий час розробляла зброю, яку тепер випускають росіяни. Адже практично вся бронетехніка – це розробки українського ВПК. Тож усю цю техніку Україна може виробляти на своїй території, на своїх заводах, але вже в кооперації з НАТО. Для цього потрібна уніфікація по параметрах, які називають натовськими: єдині калібри, єдині засоби зв’язку та єдина паливна система. Не варто забувати і про те, що Україна також має відносно дешеву робочу силу, підготовлене виробництво тощо», – пояснює Кодачигов Радіо Свобода.
Таким чином Україна зможе модернізувати військову техніку, забезпечити силовиків новими озброєннями, а НАТО, у свою чергу, отримає сучасну недорогу бронетехніку і зможе потіснити Росію, зауважує фахівець.
Як в умовах бойових дій працюють військові підрозділи з різними видами зброї та як можна уникнути втрат серед бійців – це все ми пізнаємо на справжньому полі боюНатан Хазін
На сьогодні Україна здатна на рівних співпрацювати з НАТО і у царині сучасних засобів ведення розвідки, каже засновник проекту «Аеророзвідка» Натан Хазін. За його словами, Україна має реальний бойовий досвід, набутий у війні проти Росії, яким може поділитися з НАТО. Військова агресія Росії проти України поновила потенціал науково-технічних розробок українських фахівців, які почали розробляти сучасні види озброєнь, не менш ефективних, ніж вироблені в НАТО.
«Наша тактика оборони, розуміння того, як в умовах бойових дій працюють військові підрозділи з різними видами зброї та як можна уникнути втрат серед бійців – це все ми пізнаємо на справжньому полі бою. Ще три роки тому наявністю підрозділу аеророзвідки могли похвалитись лише окремі держави НАТО, наразі ж Україна має своїх аеророзвідників, тут ми йдемо в ногу з альянсом, посилюємо військовий потенціал армії як такої й отримуємо нові знання і навички», – каже Хазін в інтерв’ю для Радіо Свобода.
За його словами, серед вищого військового керівництва України, як і в середовищі бойових командирів та офіцерів, відчутні певні позитивні зміни – серед іншого, вони сповідують ту ж «філософію війни», що і представники НАТО: завдяки сучасним озброєнням необхідно мінімізувати кількість жертв на полі бою та серед мирного населення в зоні конфлікту.
