Вікторія Слобода
У Київському міському будинку вчителя відбулася урочиста Інтелектуально-мистецька академія з нагоди 110-ї річниці від дня народження політичного та державного діяча, головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. На захід прийшли політки, бійці АТО, пластуни, культурні діячі, науковці. Всі подяки та привітання приймав син Романа Шухевича, народний депутат, колишній політв’язень, член Гельсінської спілки Юрій Шухевич.
Чоловіча хорова капела заспівала повстанську пісню: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій». Весь зал стоячи підспівував. Двоє членів УПА тримали руки біля скронь, віддаючи честь великому провідникові.
Відсьогодні проспект Ватутіна офіційно перейменовано в проспект ШухевичаЄвген Нищук
До вітального слова запросили міністра культури Євгена Нищука.
Після урочистого привітання на підвищеному тоні він заявив: «Всі судові процедури пройдені, і відсьогодні, в річницю з дня народження Романа Шухевича, проспект Ватутіна (в Києві – ред.) офіційно перейменовано в проспект Шухевича».
Я була в «Пласті». У 23 роки перейшла у Спілку української молоді. Наш осередок був названий іменем генерала Чупринки, Романа ШухевичаУляна Супрун
Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун змінила свою промову в останній день. За її словами, вона вирішила розповісти, як в житті вона перетиналася з ім’ям Романа Шухевича.
«Ми були виховані у дусі Романа Шухевича та Юрія Шухевича – великих лицарів України. Я була в «Пласті», – згадує Уляна Супрун. – У 23 роки перейшла у Спілку української молоді. Наш осередок був названий іменем генерала Чупринки, Романа Шухевича. Ми два рази в рік мали свої заходи, говорили про його життя. То не було таке формальне, тоді ми сиділи і читали книжки зі спогадами наших упівців».
Бійці АТО подарували Юрієві Шухевичу прапор із підписами. Для них боротьба Романа Шухевича за незалежність України є прикладом.
Він залишився на полі бою до 50-го року«Шервуд»
«Це наш генерал, який воював безпосередньо на полі бою. Це щось як нинішній батальйон Кульчицького. У Романа Шухевича були шанси втекти в Канаду, в Америку, але він залишився на полі бою до 50-го року», – наголосив боєць із позивним «Шервуд».
Стецько сказав: «Юрко буде революціонером», а батько каже: «Славку, не псуй мені хлопця. Що, ми будемо мати українську державу, а він буде революцію робити?Юрій Шухевич
На запитання «Який найкращий спогад залишився про батька?» Юрій Шухевич розповів: «То було в Кракові. За столом сиділи покійний Стецько, Равлик, Климишин, Лебедь, мій батько, І Стецько сказав: «Юрко буде революціонером», а батько каже: «Славку, не псуй мені хлопця. Що, ми будемо мати українську державу, а він буде революцію робити?»
За життя Юрій Шухевич батька бачив лише півтора року: із жовтня 1939-го і до квітня 1941-го. Але пам’ятає, що вдома він слухав «Гайдамаки» Тараса Шевченка. Він каже, що в дитячому віці такі серйозні твори справляли враження.
Юрій Шухевич розповів, що у 1947 році, коли він втік з дитячого будинку і зустрівся з батьком, то той його спитав: «Юрку, ти хочеш у підпілля?» – Я кажу: «Так». – «Слухай, ти розумієш, що ми загинемо у цій боротьбі. Підеш ти, то хто буде підіймати цей народ?»
Урочисту частину закінчили частуванням хлібом та сіллю. Першого пригостили Юрія Шухевича, потім – і всіх гостей.
