Брюссель – Якщо не даємо українцям перспективи членства в ЄС, то що дамо взамін? Над таким питанням наразі розмірковують деякі держави європейської співдружності. Зокрема, Литва стверджує: якщо Євросоюз не хоче, аби через кілька років Україна знову опинилася на роздоріжжі та в сфері впливу Росії, для неї треба впровадити «План Маршалла», на кшталт аналогічної стратегії, якою відбудували післявоєнну Європу. Цей план наразі мандрує європейськими столицями, а нині його автор, екс-прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс представив його у Брюсселі.
Так як у 1947 році «План Маршалла» був потрібен для Західної Європи, так тепер у «Плані Маршалла» має потребу Україна, вважають у Вільнюсі. А кінцева мета цього проекту, так би мовити, – «підставити плече» українській державі, яка опинилася у скрутній ситуації економічного спаду та російської військової агресії. З іншого боку, допомога Києву в успішних перетвореннях на користь людей ще й позбавить «козирів» українських та європейських політиків-популістів, які теж становлять загрозу.
Сам, так званий «Новий європейський план для України» має бути врешті-решт представлений на листопадовому саміті «Східного партнерства» у Брюсселі. Як пояснює колишній прем’єр Литви, а нині депутат литовського Сейму Андрюс Кубілюс, ЄС має зробити все можливе, аби не допустити реалізації мети режиму Путіна, а саме: перекрити українцям шлях до успіху.
Для цього литовці пропонують наступні роки з так званого «Європейського зовнішнього інвестиційного плану», де закладено 88 мільярдів до 2020 року, частину грошей використати на розвиток України.
Фінансова допомога взамін на реформи
Фінансування буде залежати від реформ. Потрібні реформи, які створять в Україні середній клас, який стане основою для подолання корупціїАндрюс Кубілюс
«Звичайно, фінансування буде залежати від реформ. Якщо дивитися ширше, то потрібні реформи, які створять в Україні середній клас, який стане основою для подолання корупції. Для цього в першу чергу слід підтримати середнє і мале підприємництво. А по-друге, слід провести земельну реформу, яка б посприяла створенню середнього класу в фермерській галузі. Це головні реформи, але також потрібні реформи пенсійної, енергетичної та інших галузей», – каже впливовий литовський політик Андрюс Кубілюс.
На початку липня ми про це говоритимемо з фінансистами у Лондоні. А наразі ми в ЄС та США шукаємо насамперед політичні зобов’язанняАндюс Кубілюс
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чи вже були конкретні обіцянки грошової підтримки, литовський парламентар зазначив, що на нинішньому етапі мова йде ще не про фінансові зобов’язання для України з боку ЄС і міжнародних організацій. «Це буде вже наступне питання, зокрема, на початку липня ми про це говоритимемо з фінансистами у Лондоні. А наразі ми тут в ЄС та США шукаємо насамперед політичні зобов’язання», – пояснив Кубілюс.
Однак, говорячи про майбутні плани, Україна не може не замислюватися, як владнати з нинішнім повсякденним викликом, насамперед, безпекового характеру. З огляду на це, голова Комітету в закордонних справах Верховної Ради Ганна Гопко зосереджує увагу на дипломатичних зусиллях офіційного Києва, зокрема очікуваних липневих зустрічах із держсекретарем США й головами ООН і НАТО.
«Ми сподіваємося, що лідери цих ключових організацій допоможуть нам у нашій кампанії щодо територіальної цілісності й суверенності, – каже вона. – Маємо надію також, що після дуже вдалих візитів президента до Вашингтона, Брюсселя й Парижа ми станемо свідками консолідованої західної стратегії у мирному врегулюванні на сході України. А Путін врешті-решт зрозуміє, що з його боку теж повинен бути деякий прогрес у сенсі безпеки на сході».
Україна – одна з держав, найкраще готових до членства в ЄС – Кіркілас
І якщо навіть після останніх важливих досягнень України – і в сенсі реформ, і щодо «безвізу», а також на шляху ратифікації Угоди про асоціацію, про надання українцям перспективи членства в ЄС говорити не поспішають, все ж інший депутат литовського Сейму Гедімінас Кіркілас переконаний, що українці колись стануть частиною ЄС.
«Згідно з Лісабонською угодою, ми не можемо не стверджувати, що будь-яка країна Європи може стати членом ЄС. Звичайно, у співдружності має бути політична воля до розширення. Але я вірю, що рано чи пізно у неї ця воля з’явиться. І однією з країн, що до цього найкраще готова, є Україна», – вважає колишній міністр закордонних справ, а нині парламентар Сейму Литви.
«План Маршалла» для України» представлений нині у Брюсселі після «зеленого світла», отриманого від Європейської народної партії на весняному конгресі на Мальті, та також після презентації у Вашингтоні та Берліні. Тим часом, стало відомо, що подібні плани готують ще й Польща та Швеція.
