Сергія Полуніна порівнюють із Рудольфом Нурієвим та Михайлом Баришниковим, називають «Джеймсом Діном балету». Один із найвидатніших представників сучасної балетної сцени, уродженець Херсона, Сергій Полунін приїхав до Праги з автобіографічною програмою. Він танцював у Національному театрі Чехії, включно з хореографією до пісні Take Me To Church, завдяки якій став відомий серед широкої публіки. Виставі передував показ документального фільму-біографії DANCER із подальшою дискусією за участі артиста балету про його тернистий шлях на сцені.
Сергій Полунін народився 20 листопада 1989 року в Херсоні. Він почав займатися гімнастикою у 4-річному віці, а вже у 9 років Сергій переїздить з мамою до Києва, де вступає до Київського державного хореографічного училища.
Цей шанс він здобув завдяки зусиллям всієї родини – тата, який їде на заробітки до Португалії, та бабусі, що вирушила доглядати за людьми похилого віку в Греції. «Ми жили в маленькому місті. Переїхати в столицю без знайомих, без друзів, без грошей було дуже складно. Але всі рішення в житті ухвалюються складно», – згадує із сумом мати Сергія – Галина Полуніна.
Згодом, як стипендіат Фонду Рудольфа Нурієва, Сергій Полунін отримує шанс навчатися у балетній школі в Лондоні. Талант Сергія помічають відразу, а завдяки ще й наполегливій праці у 19 років він стає наймолодшим прем’єром Британського Королівського балету в історії.
За недовгий час на вершині своєї кар’єри, тоді як весь балетний світ лежить біля його ніг, Сергій Полунін несподівано оголошує про те, що йде зі сцени. Як соліст Королівського балету, він вже досяг вершин у класичному балеті. Нескінченна рутина, екстремальний стрес і брак часу на відпочинок далися взнаки. Тоді заговорили і про ймовірні психологічні проблеми танцюриста (що вилилися у вживання наркотиків та алкоголю), пов’язані як із творчою кризою, так і з розлученням батьків.
Після Лондона Сергія Полуніна запросили до російського театру, так він став солістом у Московському академічному музичному театрі К. Станіславського і В. Немировича-Данченка, а також у Державному академічного театрі опери і балету в Новосибірську.
«Мені пощастило з Ігорем Зеленським (керівником російського театру – ред.). Ми стали близько товаришувати, він став мені як батько», – поділився спогадами з учасниками празької дискусії Сергій Полунін.
Зірка балету не уявляє свого життя без танцю, однак йому не подобається середовище, в якому доводиться працювати багатьом танцюристам. Сергія врятувала втеча до світу фільму.
Продюсер фільму Габріель Тана не просто знімала кіно, вона допомогла меніСергій Полунін
«Продюсер фільму Габріель Тана не просто знімала кіно, вона допомогла мені, можна сказати, подорослішати й краще оцінити становище», – зазначив Сергій Полунін на зустрічі в Празі.
Фільм DANCER режисера Стівена Кантора – це історія життя обдарованої дитини, яка воює із своїми демонами.
Концепція вечора, який на кілька годин перетворив театр на кінотеатр та поєднав танець, кіно і діалог із зіркою світового балету, була успішною. За лічені хвилини квитки на показ у Празі розпродали.
Петр Зузка, художній керівник балетної трупи Національного театру Праги, задоволений, що зірку такого рангу вдалося привезти до Чехії.
Вважаю Сергія Полуніна, без перебільшення, феноменальним, і не лише з точки зору його професійних навичок, але і через значні внутрішні суперечки і непрості життєві перипетіїПетр Зузка
«Я вважаю Сергія Полуніна, без перебільшення, феноменальним, і не лише з точки зору його професійних навичок, але і через значні внутрішні суперечки і непрості життєві перипетії. Сам Сергій і цей фільм «говорять» про те, що кожна монета має дві сторони, і нічого в житті не буває даремно», – зазначив Петр Зузка.
Знакова зустріч
На запитання публіки, який найважливіший момент в його кар’єрі, Сергій Полунін відповів, що це зустріч із ЛяШапелем (LaChapelle). Американський художник і режисер допоміг молодому таланту реалізувати себе у новому танцювальному напрямку. У 2015 році серед гавайських джунглів у дерев’яній церкві вони разом записали хореографію танцю на пісню Take Me To Church, ірландського співака Hozier. Більше ніж 19 мільйонів переглядів зробили із Сергія світову знаменитість.
«Зустріч з ЛяШапелем була дуже важлива, вона означала для мене пізнання вільного та творчого світу. Цей проект дав мені нове життя, змусив мене не кидати танець», – сказав він.
Сергій Полунін також хоче змінити ставлення до балету, про це він казав, звертаючись до молодих танцюристів.
Нам треба йти до людей – на стадіони, на екрани, щоб танець став доступнішим для людейСергій Полунін
«Ми думаємо, що актори чи спортсмени набагато кращі за нас. У системі часто ти ніколи не маєш слова, маєш слухатися інших. Йдеться про повагу. Не слухайте інших, будьте сміливими. Має сенс працювати з менеджером, агентом, який буде Вас підтримувати. Це великий урок, який я мав засвоїти. Важливо разом докласти зусиль, щоб змінити індустрію, щоб танець став популярнішим. Нам треба йти до людей – на стадіони, на екрани, щоб танець став доступнішим для людей»,– сказав Сергій Полунін, спілкуючись в глядачами в Празі.
Про що ж думає балерун на сцені, поцікавився один із юних глядачів.
Важливо, коли ти танцюєш, бути собою, бо люди відразу відчувають фальшСергій Полунін
«Це завжди поєднання різних почуттів. Це боротьба бути самим собою. Деколи, справді, думаєш про рідних чи про те, що викликає в тебе емоції. Але це завжди різні почуття – деколи позитивні, деколи негативні, залежить від дня. Важливо, коли ти танцюєш, бути собою, бо люди відразу відчувають фальш», – зазначив Сергій Полунін.
У розмові з журналістами він ще далі розвинув цю думку. «У світі мистецтва не існує поняття «бути найкращим». Питання полягає в тому, чи людина досягла найкращого, що було в її силах. Я думаю, що мені це вдалося», – поділився із чеським телебаченням Сергій Полунін.
Під час поїздки до Чехії 28-річний Сергій Полунін також розповів, що хоче відкрити школю танцю, щоб підтримувати юні таланти, й надалі зніматися в кіно.
