Російська мова за останні 20 років зазнала значно більших втрат, ніж будь-яка інша. Це сталося через прагнення пострадянських незалежних держав, включно з Україною, спробувати закріпити свій лінгвістичний суверенітет, пише видання Financial Times.
Зменшення впливу російської мови підкреслює зменшення впливу Москви, попри зусилля президента Росії Володимира Путіна підтвердити статус колишньої наддержави на світовій арені шляхом військової інтервенції в Україні та Сирії, наголошує автор матеріалу Стів Джонсон.
Використання російської мови найбільше зменшилося в Казахстані, де в 2016 році тільки 20,7 відсотків людей сказали, що вони зазвичай говорили вдома російською, в порівнянні з 33,7 відсотка в 1994 році. До того ж президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв днями заявив, що його країні необхідно перевести казахський алфавіт на латиницю, аргументуючи, що перехід до кирилиці в 1940 році був мотивований «політичними причинами».
В Естонії і Латвії схоже становище, там кількість російськомовних скоротилася приблизно на 10 відсотків, порівняно з 1994 роком, до 23,4 і 29,8 відсотків відповідно.
В Україні теж скорочується кількість російськомовних: з 33,9 відсотка в 1994 році до 24,4 відсотка в минулому році.
В Грузії, яка воювала з Росією в 2008 році, кількість російськомовних скоротилася з 6, 4 до лише 1,1 відсотка.
Лише в одній пострадянській державі – Білорусі – зріс відсоток тих, хто використовує російську мову: з майже половини населення в 1994 році до 71 відсотка в минулому році.
Financial Times посилається на дані ООН і національних переписів населення, які зібрала дослідницька організація Euromonitor International.
Це важлива аналітика, яка увійде в підручники світової історії, вважає українська письменниця Оксана Забужко.
Імперія втрачає останню зброю, коментує дослідження директор Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.
За даними моніторингу мовного становища в Україні, яке провів 2016 року громадський рух «Простір свободи», російська мова далі домінує в сфері медіа та сфері послуг, через це значна частина українців, які вважають українську мову рідною, не спілкується нею на роботі чи навіть вдома. З іншого боку, українська мова вже переважає в освіті та кінопрокаті.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Українська мова на телебаченні. Парламент зробив перший крок
Мовні квоти на радіо стали причиною жартів. На ICTV хочуть подати позов до суду
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
Тарас Шевченко і українська мова. Чому нам потрібно полюбити іншого Кобзаря
Путін розпочав війну проти України із мовної агресії
Українська мова і захисники «русского мира»
Із трибуни Верховної Ради – лише українською. Парубій запропонував закріпити це в законі
Закон про державну мову: прийняти реальність
Державна мова України і спекуляції довкола законопроектів
Україна і мовний імперіалізм Москви. Від «радянського народу» до «русского мира»
Проекти мовного закону України в умовах війни
Три законопроекти про мову. Вибір кращого
Мовні законопроекти. Привид «насильницької українізації» у дискусіях
Україна і державна мова. У Верховній Раді аж три законопроекти
