Голова Верховної Ради Андрій Парубій ініціював законопроект, який зобов’язує депутатів робити виступи українською мовою. Це сталось після мовної суперечки між ним та депутатами від «Опозиційного блоку». Парубій, почувши виступ Наталії Королевської російською, закликав її говорити з трибуни державною мовою. На її захист стали колеги по фракції. Депутати з інших фракцій у кулуарах поділились своєю позицією: чи повинен парламентар говорити з трибуни державною мовою?
«Колеги, підніміть руки ті…» – почала російською свій виступ із трибуни депутат від «Опозиційного блоку» Наталія Королевська.
Спікер Андрій Парубій відразу закликав її говорити українською мовою, адже Верховна Рада – орган державної влади.
«Ми такого не можемо бачити ні у Франції, ні в Німеччині, ні в США, в жодній іншій країні. Пані Наталю, це моє велике прохання, велике прохання моє до вас», – сказав Парубій.
Королевська продовжила далі українською та закликала застосовувати цей підхід до всіх депутатів. Зала аплодисментами підтримала пропозицію Парубія.
Згодом, виступаючи вже з іншого питання, колега Королевської по фракції Олександр Долженков став на її захист. Він заговорив російською мовою і наполягав, що виступати з трибуни можна будь-якою мовою.
Долженков послався на регламент Верховної Ради та закон «Про основні засади державної мовної політики» («закон Ківалова-Колесніченка»).
«Де в статті 9 («закону Ківалова-Колесніченка» – ред.) чітко сказано, що виступаючий може говорити іншою мовою, засідання Верховної Ради ведуться державною мовою, засідання комітету ведуться державною мовою, а виступаючий має право звертатись тією мовою, якою він володіє. Чому ця норма є? Тому що він говорить зі своїми виборцями», – сказав Долженков.
На підтримку виступив й інший депутат від фракції «Опозиційний блок» Сергій Матвієнков, який заявив про «мовні спекуляції».
У відповідь на це Парубій закликав не створювати «конфліктної атмосфери там, де її немає».
«Є Конституція України, де визначено, що державною мовою є мова українська. Єдина державна мова», – сказав голова Верховної Ради.
І додав, що, згідно з тим же «законом Ківалова-Колесніченка», на який послався Долженков, депутат може виступати відмінною від української мовою, якщо апарат Верховної Ради забезпечує переклад на державну. За словами Парубія, зараз такого механізму немає.
«Шановні колеги, ми порадимося, як у таких ситуаціях діяти, будемо думати, як працювати», – запевнив Парубій.
Згодом партія «Опозиційний блок» оприлюднила заяву, в якій вимагає від Генеральної прокуратури негайно дати оцінку словам голови Верховної Ради Андрія Парубія щодо мови.
«Ми вимагаємо припинити утиск прав опозиції з боку спікера парламенту, який висуває претензії лише представникам «Опозиційного блоку», не помічаючи виступів російською мовою своїх однопартійців, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і його радника, народного депутата Антона Геращенка», – йдеться в заяві.
Думки депутатів про мову спілкування в парламенті
Думки депутатів у кулуарах розділились. На думку лідера Радикальної партії Олега Ляшка, у парламенті потрібно говорити українською мовою, адже, на відміну від неї, російській нічого не загрожує. Водночас він переконаний, що мовне питання «вкидають» в інформаційний простір штучно.
«Коли вони не можуть дати людям роботу, зарплату, мир, спокій – вони вкидають контроверсійні питання. Я вважаю, що зараз треба об’єднувати Україну й українців. І ті питання, які нас розділяють, слід винести за дужки. Кожен українець хоче мати хорошу роботу, гідну зарплату, от цим і має займатись парламент, уряд і президент», – сказав Ляшко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Україна – демократична країна, і кожна людина має право спілкуватись зручною для неї мовою, вважає депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Гончаренко.
«Кожен державний службовець, у тому числі народний депутат, зобов’язаний володіти державною мовою, – каже Гончаренко, після чого переходить на російську. – Але якою мовою ми говоримо один з одним та якою виступаємо з трибуни – це особиста справа. Тому я заяву пана Парубія не підтримую».
На підґрунті мови в Україні немає конфліктів, тому і порушувати цю тему додатково не слід, вважає Гончаренко. І апелює до того, що багато вояків, які захищають Україну на сході, спілкуються російською.
Колега Гончаренка по фракції Володимир Ар'єв вважає інакше: у парламенті має використовуватись державна мова, а інша – за наявності перекладу, як зазначено у регламенті.
Мови ж національних меншин використовуються на рівні місцевих рад, де широко представлена певна спільнота – це передбачено Європейською хартією регіональних мов, каже він. І з думкою колег про штучне «вкидання» мовної теми в інформаційний простір Ар’єв не згоден.
«Дуже багато останнім часом з’явилось досліджень, які свідчать, що українська мова навіть втрачає позиції уже за цієї патріотичної влади. Саме через те, що цьому питанню не приділяється достатньо уваги. Я вважаю, що не можна забороняти використовувати інші мови, але змушувати виконувати законодавство на державному рівні у державному органі… думаю, Парубій робить правильно», – каже депутат.
Без мови і культури немає держави. Ми маємо відновлювати Україну, відриватися від «русского мира»Володимир Ар'єв
При цьому Володимир Ар'єв наголосив: «Без мови і культури немає держави. І якщо ми зараз маємо відновлювати Україну, і відриватися від «русского мира», то нам треба, в першу чергу, відриватися тим, що ми відновлюватимемо українську мову, як свого часу євреї відновили іврит»
Парубій пропонує внести зміни до закону, щоб закріпити українську для виступів депутатів
Що ж стосується законодавчих норм цієї ситуації – є кілька нюансів, кажуть філологи. З одного боку, стаття 10 Конституції визначає, що державною мовою є українська. А стаття 2 закону «Про державну службу» надає українській статус мови офіційного спілкування посадових осіб державних органів під час виконання посадових обов’язків.
З іншого боку, законодавчі норми, на які посилався Долженков, дійсно прописані у чинному законодавстві. Стаття 2 про мову в «Регламенті Верховної Ради» відсилає до статті 9 «закону Ківалова-Колесніченка».
«Засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою. Промовець може виступати іншою мовою. Переклад його виступу на державну мову, у разі необхідності, забезпечує Апарат Верховної Ради України», – йдеться у статті 9.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій вже ініціював законопроект, за яким засідання парламенту відбуватимуться тільки українською мовою. І, якщо його ухвалять, іноземною мовою з перекладом матимуть право виступати лише глави іноземних держав, глави парламентів іноземних держав, глави дипломатичних представництв іноземних держав, інших офіційних осіб іноземних держав та офіційних осіб міжнародних організацій. Іншими словами, це зміни до зазначеної вище 9 статті.
Слід від «закону Ківалова-Колесніченка»
У Конституційному суді України йдуть дебати щодо анулювання скандального «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Паралельно у Раді зареєстрували три мовних законопроекти, над якими працює профільний комітет.
«Одна думка, що треба нам наполягати на швидкому ухваленні одного з цих законопроектів. І тоді, якщо його ухвалять, автоматично скасовується «закон Ківалова-Колесніченка». Але друга думка, що якщо вже суд почав розглядати цей закон, то нехай уже завершить», – зазначила у коментарі Радіо Свобода доктор філологічних наук Лариса Масенко.
У грудні Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення й ухвалення рішення у цій справі. Перед цим на відкритому засіданні суд завершив дослідження матеріалів справи у формі усного слухання щодо конституційності «закону Ківалова-Колесніченка».
Верховна Рада України проголосувала за скасування цього закону ще 23 лютого 2014 року, однак Президент досі не підписав і не ветував згаданого законопроекту, відтак закон далі чинний.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Українська мова і захисники «русского мира»
Закон про державну мову: прийняти реальність
Державна мова України і спекуляції довкола законопроектів
Україна і мовний імперіалізм Москви. Від «радянського народу» до «русского мира»
Проекти мовного закону України в умовах війни
Три законопроекти про мову. Вибір кращого
Мовні законопроекти. Привид «насильницької українізації» у дискусіях
Україна і державна мова. У Верховній Раді аж три законопроекти
