(Рубрика «Точка зору»)
Російський президент Володимир Путін назвав країни, які підтримали американський удар по Сирії, «китайськими бовванчиками», які схвалили «явне порушення міжнародного права». Саме про це ‒ про порушення міжнародного права ‒ кажуть зараз російські політики і пропагандисти. І, зрозуміло, в цій інтерпретації Росія виступає в ролі берегині й захисниці міжнародного права.
Хочеться, однак, запитати, де була «берегиня й захисниця», коли анексувала Крим? Адже тоді йшлося саме про кричуще порушення міжнародного права ‒ перше таке порушення в Європі з часів Другої світової війни. Частина території суверенної держави була без її згоди, на порушення всіх конституційних і законодавчих норм як самої цієї держави, так і анексованої території і самої країни-агресора, приєднана до Росії. Адже в українському законодавстві відсутні норми, які дозволяли б частині території країни ухвалювати рішення про відділення. Адже в законодавстві Автономної Республіки Крим відсутні норми, що дозволяли би проводити референдуми про відокремлення від України, проголошення незалежності чи приєднання до будь-якої іншої країни. А в законодавстві Російської Федерації відсутні норми, що дозволяють приєднувати територію іншої держави.
Про міжнародні зобов’язання Росії ‒ Будапештський меморандум і численні угоди, що визнавали територіальну цілісність України ‒ я навіть не нагадую. Порушення Росією того самого міжнародного права настільки очевидне, що не потребує якихось витончених доказів. Саме про це говорили Володимиру Путіну керівники багатьох країн світу в дні, коли відбувалась анексія.
Але що відповідали на це в Москві? Що так вирішив «народ Криму» на «референдумі». Що після «перевороту» в Києві ніякої української держави, перед якою Росія має зобов'язання, просто не існує (хоча від цієї держави, «якої не існує», Російська Федерація в той же час вимагає в міжнародних судах повернення «боргу Януковича»). Що ніякого міжнародного права Росія не порушувала, територіальних претензій до України не має, а просто захищає кримчан від загроз, яких не існує.
Так ось, на відміну від цих загроз, загрози мирному населенню Сирії цілком реальні. Мало хто в сучасному світі використовує проти мирного населення хімічну зброю, заборонену всіма мислимими й немислимими міжнародними конвенціями. А Башар Асад це робить проти населення своєї власної держави. І Сполученим Штатам доводиться захищати не тільки мирне населення Сирії, але й міжнародне право, що виключає можливість застосування хімічної зброї. Саме цей захист і підтримує цивілізований світ.
Так що з образами на його адресу я б на місці реальних порушників міжнародного права із Кремля був би обережнішим.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
