Берлін – Кібератаки на кандидатів у виборчій кампанії США привернули увагу світової громадськості й занепокоїли не лише фахівців, а й політиків та урядовців. Також німецьких, з огляду на майбутні вибори до Бундестагу, котрі відбудуться восени (про це офіційно оголосили 5 квітня). Саме в цей день міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляєн повідомила про створення у Бундесвері підрозділу з кіберзахисту. Він стане новим видом військ поруч з морськими, сухопутними та військово-повітряними силами і матиме за мету «знешкоджувати» хакерські атаки, спрямовані передусім із Росії. Аналітики вважають, що «сліди», котрі ведуть саме туди, стали такими численними, що дають підставу говорити про спрямовану стратегію. А яку відповідь готують німці російським хакерам?
Із початком кібератаки на Бундестаг у 2015 році німці вважають себе учасниками віртуальної війни з російськими хакерами. І хоч однозначно підтвердити це досі не вдалося, але тема можливого впливу Кремля на вибори в інших країнах дедалі частіше є однією з головних у дискусіях. А численні німецькі ЗМІ переконані, що Росія намагатиметься втрутитися у перебіг перегонів до німецького парламенту, які відбудуться восени.
Засоби щодо цього відомі: від впливу на окремих осіб до дезінформації у соціальних мережах. Проти самого Бундесверу, за повідомленнями на його сайті, лише за останні три місяці спрямовано 284 тисячі кібератак. Як сказала міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн під час урочистої церемонії у Бонні з нагоди створення нових військ, вони покликані захистити кіберпростір держави та водночас завдати удару у відповідь.
Якщо німецькі військові мережі стануть ціллю хакерських атак, то ми спроможні захищатисяУрсула фон дер Ляєн
«Ідеться про шпигунство, викрадання інформації, руйнування, маніпуляції і вплив. З огляду на інтернет-мережу і технічні можливості, звичайно, ми стали більш вразливими щодо хакерських нападів. Кібератаки на наші системи та мережі відбуваються щодня, незалежно від понять «мир», «криза», «конфлікт» або «війна». Якщо німецькі військові мережі стануть ціллю хакерських атак, то ми спроможні захищатися», – сказала глава оборонного відомства.
Кібербезпека – понад усе
В офіційній заяві Міністерства оборони йдеться про те, що «це буде ще одна віха на шляху до того, щоб Бундесвер і надалі інноваційно відповідав сучасним загрозам кібернетичного та інформаційного простору». Підстав для створення такого захисту більш ніж достатньо, оскільки збройні сили Німеччини – важливий об’єкт для іноземних розвідок і найманих хакерів, котрі передусім асоціюються з російськими хакерами. Голова берлінської опозиційної партії «Альтернатива для Німеччини», полковник Бундесверу, Ґеорґ Паздерскі Радіо Свобода запевнив, що такі сили необхідні для протистояння у гібридній війні.
Гібридна війна – це не лише вплив на національні держави, а й оборонна стратегія проти цього впливу. Я б лише радив кожній країні вийти на віртуальне поле та створити власну оборону на ньомуҐеорґ Паздерскі
«Гібридна війна – це не лише вплив на національні держави, а й оборонна стратегія проти цього впливу. Кожна нація має право захищатися від віртуальних нападів ззовні. Вони можуть бути спрямовані не лише від окремих держав, а й від окремих груп людей. Адже такий вплив не вимагає великих фінансових або кадрових затрат і в змозі легко приховати сліди своєї діяльності. Відтак я б лише радив кожній країні вийти на віртуальне поле та створити власну оборону на ньому», – радить колишній військовий.
Опозиційний політик зауважив також, що Німеччина – не перша країна, котра створює відповідні підрозділи: США працює у цій галузі з 1990-х років, Китай і Росія також уже дуже активні у кіберпросторі. Відтак Німеччина лише «підтягується», хоч і не в останню хвилину, але трохи запізно. Щодо виборів у вересні, то пан Паздерскі не вважає, що кібервійська працюватимуть ефективно, оскільки завершення їхнього формування передбачається до 2021 року. Поки що тут задіяні 260 фахівців, а до першого липня їх має бути 13,5 тисяч.
Створення нової армії викликає багато запитань в опозиційних політичних колах. Адже, як сказала в інтерв’ю Першому телеканалу німецького телебачення Крістіне Бухгольц, політик від партії «Лівих», ідеться не лише про оборону.
«Я не вважаю створення такого підрозділу доцільним, оскільки йдеться про підготовку військових сил до оборонного нападу проти кібератак. Тобто Бундесвер матиме можливість втручатися у чужі мережі. Ми проти такого рішення, оскільки воно призведе до ще більшого озброєння віртуальної галузі», – сказала Крістіне Бухгольц.
Знайти важелі «зваблення»
Тим часом експерти в цій галузі переймаються питанням, чи спроможний Бундесвер залучити до роботи кращих хакерів і спеціалістів з кібербезпеки, щоб не лише ефективно захищати інтернет-інфраструктуру, а й протистояти «кіберам» передових армій світу, де ця проблема вже розв’язана.
Досягнути цього непросто, оскільки на німецькому ринку праці за програмістів існує жорстка конкуренція концернів, великих компаній, соціальних мереж. Вони навперебій пропонують таким фахівцям умови, привабливіші одна від іншої. Тож Бундесверу ще належить знайти важелі «зваблення» таких спеціалістів, передусім фінансові, аби перетягнути їх на свій бік.
Поки що відомо, що для залучення молодих рекрутів у кібервійсько Бундесвер планує застосовувати нестандартні методи, які вже прописані у концепції нового роду військ. Зокрема, передбачається, що новобранці матимуть вільний графік роботи й не зобов’язані будуть дотримуватися розпорядку дня, установленого у збройних силах Німеччини. Також кіберсолдати швидше, ніж інші їхні колеги, одержуватимуть офіцерські звання.
Хоч рішення про створення нового роду військ уже реалізовується, однак фахівці застерігають: юридично поки що не зовсім зрозуміло, що саме і як саме вони захищатимуть? Зокрема, й у разі масованої атаки на невійськові об’єкти, коли не йдеться про фізичний напад: захищати від неї покликаний не Бундесвер, а Міністерство внутрішніх справ. Наразі Бундесвер може відповісти лише тоді, коли нападає певна держава. Утім, застерігають аналітики, у такому випадку і лише у крайньому разі, військові мають заручитися мандатом Бундестагу, оскільки для контратаки не існує юридичних підстав.
Також самі фахівці у галузі інформаційних технологій вважають, що федеральна влада Німеччини не цілком готова до того, аби відбити можливі атаки – звідки б вони не спрямовувалися. Передусім через відсутність достатніх фінансів та експертних знань для розробки системи захисту, спроможної стримувати крупні хакерські атаки. До того ж, навіть країни Євросоюзу використовують різні інформаційно-технологічні інфраструктури та програми, що ускладнює можливість їх розпізнавання.
