9–10 березня Україна згадує Великого Кобзаря – святкує день народження 9 березня, вшановує день смерті 10 березня. Щоправда, після Революції гідності постать суворого чоловіка у смушевій шапці заступив Шева-супергерой. Молодь із задоволенням вдягає футболки із Шевченком-хіпстером, однак це зовсім не означає, що «Кобзар» читають більше.
Цей текст був опублікований три роки тому – у 2017-му. Однак, своєї актуальності він не втратив, тому подаємо його в оновленій версії.
Гурт «Kozak System» 9 березня 2017 року представив нову пісню за мотивами вірша Тараса Шевченка «І Архімед, і Галілей». Композицію ілюструє колаж Андрія Єрмоленка.
Художник представив Кобзаря у стилі Елвіса у далекому вже 2012-му, а два роки по тому у «Мистецькому Барбакані» на Майдані Шевченко явився протестувальникам в образах будди чи міліціонера. У коментарі Радіо Свобода Єрмоленко сказав: поклоніння «мертвому ідолу» і «батькові нації» відбивало в молоді бажання навіть знати, хто це такий.
Ми могли би зробити дуже кльового українського супергероя – Шеву або ШеАндрій Єрмоленко
«Ми могли би зробити дуже кльового українського супергероя – Шеву або Ше. І зробити його дуже кумедним. Ця людина створила «товариство мочемордія». Ніхто не думає про те, що він був в першу чергу прикольний митець, художник, філософ… Про нього говорять як про бога чи ікону, а він не бог, він у першу чергу – кльова людина», – вважає художник.
Тарас Шевченко із шиною на плечі чи селфі в телефоні, у бронежилеті чи на мотоциклі – у таких іпостасях він обороняє солдатів на фронті, прикрашає тіла татуюваннями і миготить принтами на футболках.
Пік популярності останніх припав на Євромайдан – продавці одягу й аксесуарів кажуть, що тоді «розгрібали» усю патріотичну продукцію. Сьогодні ж деякі з них скаржаться, що попит спав.
Представник крамниці Clan P Антон Зволь зазначив у коментарі Радіо Свобода: носять одяг із тими героями, з якими себе асоціюють. Коли магазин перевіряв вподобання клієнтів, футболки із Шевченком-молодим упевнено обійшли «Шевченка-традиційного», причому до 80% таких покупок робила молодь. Сьогодні ж, за словами Зволя, тренди змінилися.
«Якщо порівнювати із 2014 роком, то це різниця у 100 разів (у цьому магазині – ред.). Може, люди просто вже не хотіли купувати, тому що популярність і сама тема патріотичності в суспільстві згасла», – зауважив Зволь.
«Популярного» Шевченка не обов’язково читатимуть більше – Клочко
А от де Кобзар став популярнішим – так це у музеї. За словами заступниці генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Тетяни Чуйко, упродовж останніх 5 років кількість юних відвідувачів зросла у рази. Молодь приходить на присвячені поетові квести, робить на тлі його робіт селфі і залишає у книзі відгуків дописи «я люблю Шевченка» і «Шевченко forever!».
Молодь теж має право на свого ШевченкаТетяна Чуйко
Вона нагадала, що «деканонізація» Шевченка почалася ще на початку ХХІ століття – тоді з’явився сповнений натхнення Шевченко-аристократ у роботі Оксани Полтавець-Гуйди, у Володимира Слєпченка обличчя Тараса ледь прозирає крізь «космічне мерехтіння», у картинах з подвійним сенсом Олега Шупляка образ Кобзаря складається з елементів ландшафту.
Молодь теж має право на свого Шевченка. Кожне покоління відкриває в ньому щось для себеТетяна Чуйко
За її словами, старші відвідувачі музею часто обурюються постмодерними версіями Тараса Шевченка – для них «просвітянська» концепція Шевченка у кожусі й шапці невмируща.
«Але молодь теж має право на свого Шевченка. Кожне покоління відкриває в ньому щось для себе», – сказала Чуйко.
Щоправда, це далеко не означає, що завдяки візуальному переосмисленню «Кобзар» читатимуть більше, а постать митця отримає нові інтерпретації. Таку думку Радіо Свобода висловила культуролог і мистецтвознавець Діана Клочко.
Цитати й уривки віршів на постерах не ведуть до першоджерелДіана Клочко
«Це пов’язано зі сміховою культурою, карнавалізацією забронзовілих образів радянської культури – все. Тут немає ніякого стосунку до літературної творчості Шевченка. Це не більше, ніж картинка», – впевнена вона. Цитати й уривки віршів на постерах також не ведуть до першоджерел – навпаки, лише перетворюються на спрощені слогани, заголовки, впевнена Клочко.
Під час Майдану 2013–2014 років, згадує вона, збіглися у часі масова продукція таких товарів, 200-ліття Тараса Шевченка і образ революціонера – були навіть певні містичні уявлення про його роль у Майдані. Однак наступною стадією стала комерціалізація: футболки й аксесуари, як і все у поп-культурі, просто пов’язані із «великою кількістю дрібних грошей».
Щоправда, мистецтвознавець зауважила: візуальна роль Тараса Шевченка у поп-культурі нарешті привернула увагу до Шевченка-художника – аспект його особистості, який за радянських часів витіснили на маргінес.
