Доступність посилання

ТОП новини

Справа «Україна проти Росії» в Гаазі може мати наслідки для усього пострадянського простору – експерт


Засідання Міжнародного суду у справі «Україна проти Російської Федерації». Гаага, 6 березня 2017 року
Засідання Міжнародного суду у справі «Україна проти Російської Федерації». Гаага, 6 березня 2017 року

Представник України на слуханнях в Міжнародному судді ООН в Гаазі у справі «Україна проти Російської Федерації» заявила, що сподівається на рішення суддів щодо тимчасових заходів проти Росії до кінця квітня. Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль також заявила, що неправдива, за її словами, аргументація російської сторони показує світові «справжнє обличчя Російської Федерації». Дев’ятого березня в Гаазі знову слухались аргументи російської сторони, яка заперечила будь-які утиски в Криму після анексії півострова Кремлем 2014 року і закликала Київ виконувати Мінські угоди щодо мирного врегулювання на Донбасі, Україна ж переконує, що виконує їх.

Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль заявила в Гаазі журналістам, що сповідається, що Міжнародний суд ухвалить рішення щодо запровадження тимчасових заходів проти Росії до кінця квітня.

Ми очікуємо на рішення суду до кінця квітня точно
Олена Зеркаль

«Я не роблю прогнозів. Ми очікуємо на рішення суду. І я сподіваюся, що воно буде справедливим. Воно може бути, за нашими прогнозами, до кінця квітня точно», – сказала Зеркаль після завершення чотириденних слухань.

На думку Зеркаль, російська сторона під час слухань продемонструвала, що «логіка Росії полягає в тому, що вони можуть робити все і не нести ніякої відповідальності за свої дії».

Олена Зеркаль
Олена Зеркаль

Заступник голови МЗС вважає, що світ зараз займає позицію України.

У січні Україна подала позов до Міжнародного суду проти Росії щодо порушення нею Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації. На початку цього тижня в головному судовому органі ООН, який працює в Гаазі, розпочалися слухання цієї справи.

Україна також просить суд в Гаазі застосувати тимчасові заходи щодо Росі ї на час розгляду справи. Серед них – домогтися від Росії негайно припинити матеріальну й іншу підтримку «груп, що вдавалися до актів тероризму проти цивільних в Україні», і вчинити тиск на такі групи, щоб вони надалі не здійснювали таких актів, а також утриматися від дискримінації у Криму, зокрема, зупинити чинність заборони Росією Меджлісу кримськотатарського народу і його діяльності й розслідувати зникнення кримських татар.

Російська сторона відкидає звинувачення у порушенні прав кримчан

В четвер, 9 березня, тривав четвертий день слухань в Міжнародному суді в Гаазі. Два дні (перший і третій) були надані українській стороні для аргументації своєї позиції, а інші два дні – другий і четвертий – російській.

Представник Росії Роман Колодкін виступив проти запровадження тимчасових заходів і попросив суд відхилити клопотання України.

Україна наполягала на тимчасових заходах через те, що допоки всі чекатимуть на остаточне рішення суду в справі позову України проти Росії, життя багатьох людей як на охопленому війною Донбасі, так і в анексованому Криму може буде поставлене під загрозу.

Роман Колодкін заявив, що Україна каже, що метою її позиву є захист вразливого населення – зокрема на її сході, для яких тимчасові заходи, яких домагається Україна, «є питанням життя і смерті».

Але водночас Колодкін звинуватив українські сили, зокрема добровольчі батальйони, в неодноразових обстрілах житлових кварталів міст Донбасу, а також звинуватив українські силові структури в тортурах і зникненні людей на сході. «І список злочинів може бути продовжений», – сказав російський представник, додавши: «Постає просте питання: як держава, яка бере участь у таких безжалісних діях проти власного населення, може стверджувати, що шукає захисту для цих людей і домагається справедливості від ключового судового органу ООН?».

Роман Колодкін
Роман Колодкін

Колодкін закликав Україну до повного виконання Мінських мирних угод. «Ситуація на сході України є трагічною, але для захисту населення Україна має щиро почати реалізовувати Мінські угоди, які широко визнанні як єдине беззаперечне вирішення конфлікту», – сказав він.

Україна переконує, що виконує Мінські угоди, а от Росія постійно їх порушує. Про це неодноразово говорив, зокрема, президент України Петро Порошенко.

А на початку виступу він заявив, що в аргументах України, які вона виклала на понад 800 сторінках, «немає доказів фінансування тероризму» з боку Росії.

Щодо Криму, то Колодкін, зокрема, звинуватив Київ в порушенні прав кримчан, включно з правами кримських татар.

«Слабкість українських аргументів видно з багатьох хибних тверджень її представників, які говорять про незаконну депортацію 1944 року, що не має стосунку до нинішньої справи. Україна роками займалася дискримінацією кримських татар, і нині ця практика продовжується на території під її контролем. Україна також підтримує блокаду, яка має великий негативний вплив на життя жителів Криму, яких Україна вдає, що захищає», – сказав Роман Колодкін.

Інший представник Росії, адвокат Матіас Форто, який виступав перед Колодкіним, говорив про Меджліс кримськотатарського народу, який був заборонений Росією на анексованому півострові в травні минулого року. Форто сказав, що Москва не отримувала інформації щодо протесту офіційного Києва проти заборони Меджлісу.

«Україна ніколи не просила Росію скасувати заборону Меджлісу», – сказав адвокат, додавши, що заборона була викликана виключно мотивами боротьби з «екстремізмом в Криму».

Форто також заперечував факти порушень прав кримських татар та етнічних українців в окупованому Криму.

Так, за його словами, на півострові є 80 ЗМІ українською та кримськотатарською мовами, а кримськотатарський телеканал АТR та газета «Авдет» є впливовими ЗМІ – навіть за умов, що телеканал мовить з материкової України після відмови перереєструватися у 2015 році.

За словами Форто, діти можуть навчатися кримськотатарською мовою і в останні роки було відкрито одну нову кримськотатарську школу, а українську мову, за його словами, впродовж останніх років вживають нібито менше через «брак зацікавленості батьків» у тому, щоб їхні діти навчались в Криму українською мовою в школах.

«Більше брехні покаже справжнє обличчя Росії»

Олена Зеркаль щодо аргументів Росі наголосила, що вони не витримують критики.

Чим більше буде брехні, чим більше ми зможемо показати світові справжнє обличчя Російської Федерації, тим краще
Олена Зеркаль

«Це не варте того, щоб на це звертати увагу. Чим більше буде брехні, чим більше ми зможемо показати світові справжнє обличчя Російської Федерації, тим краще»,сказала заступник міністра закордонних справ України журналістам в Гаазі.

А в своїй колонці на сайті «Української правди» Зеркаль написала, що позиція України полягає у тому, що Росія різними способами підтримує формування, які вчиняють терористичні акти на території України.

«Щодо дискримінації українців та кримських татар у Криму звинувачення є схожим. Україна вимагає гарантувати усім етнічним групам на окупованій території реалізацію прав, передбачених Конвенцією про заборону усіх форм расової дискримінації. Переслідування і зникнення кримських татар, визнання Меджлісу екстремістською організацією, фактичне викорінення української мови зі шкіл – це все прояви дискримінації», – написала Зеркаль в блозі.

Судовий розгляд важливих для інших сусідів Росії – експерт

Під час слухань 9 березня згадували справу «Грузія проти Російської Федерації», коли Тбілісі після конфлікту з Росією в серпні 2008 року подав кілька позовів до міжнародних інстанцій, включно з Міжнародним судом, проти Росії, звинувачуючи ту, зокрема, в порушенні прав етнічного грузинського населення в Абхазії та Південній Осетії з 1990-х років.

Голова суду, закриваючи засідання, попросив представників України та Росії бути на постійному контакті з Гаагою.

Власне, про те, що слухання справи «Україна проти Росії» може мати значення для усього пострадянського простору, вказують чимало експертів. Так, зокрема, німецький політолог Андреас Умланд говорив про можливий стримувальний ефект для Росії в її поведінці щодо найближчих сусідів, якщо Україна виграє позов.

Андреас Умланд
Андреас Умланд

«Рішення суду, навіть якщо воно буде на користь України, миттєво небагато що змінить на місцях. Це була б радше символічна перемога для України, якщо вона отримає прихильне рішення суду. Але в довшій перспективі це рішення суду матиме важливе значення, бо накладе обмеження на дії Росії у майбутньому», – сказав Андреас Умланд.

«Бо суд дасть сигнал російській політичній еліті, якщо ухвалить рішення на користь України, що дії Росії в так званому «близькому зарубіжжі» в різних пострадянських республіках матимуть більші наслідки і довготривалий ефект. Це був би важливий сигнал, якщо суд справді винесе прихильне до України рішення», – додав експерт.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG