Національне телебачення залишається головним джерелом інформації для українців, але на друге місце вийшли розмови із друзями й родичами. На думку експертів, це робить простішим вкидання російської пропаганди у вигляді чуток. Падає і довіра до українських засобів масової інформації, особливо в південних регіонах країни. Про це свідчать результати опитування, яке провели громадська організація «Детектор медіа» і Київський міжнародний інститут соціології. Експерти розбиралися, наскільки російська пропаганда має вплив на українців.
Українські телеканали залишаються ключовим джерелом інформації про війну на сході України – до них прислуховується майже 90% громадян, говорять у «Детектор медіа». Проте рівень довіри до телеканалів значно нижчий – близько 40%. За рік цей рівень впав на 10%. У східних регіонах довіра ще нижча – близько 22%.
Проте це не робить привабливішою пропаганду, каже програмний директор громадської організації «Детектор медіа» Роман Шутов.
«Російські телеканали, попри те, що 10% населення мають до них доступ, майже не використовуються як джерело інформації про воєнні дії та Крим. Насправді люди на півдні України схильні вірити Росії і «руським» казкам більше, ніж на сході. Тому що на сході люди вже побачили, як виглядає «русский мир», – заявив Шутов.
Хоча інформацію про війну на Донбасі і стан справ у Криму з російських ЗМІ отримує лише 2–3% українців, доволі популярними є деякі тези російської пропаганди, що санкції проти Росії будуть незабаром скасовані (понад 38%), що націоналісти в Україні стоять понад законом (близько 27%).
При цьому понад 22% респондентів одночасно покладають відповідальність за зрив Мінського процесу і на Москву, і на Київ, а майже 45% при цьому також впевнені, що війна триває і через зацікавленість українських уряду й олігархів, і через те, що Росія не виводить військ із Донбасу й підтримує бойовиків.
Українські ЗМІ підхоплюють російську пропаганду
Минулорічне опитування «Детектор медіа» показувало дещо інші результати, каже Діана Дуцик – виконавчий директор ГО «Детектор медіа». Зокрема, вона вважає доволі серйозним зменшення довіри до ЗМІ – і до телебачення, і до онлайн-ЗМІ (з 26% до 17,5%). Зростає і скепсис у суспільстві.
«Якщо у 2015 році 27% погоджувалися, що події зими 2014 року – це «незаконний збройний переворот», то зараз ця цифра зросла і складає 34,3%. Нібито несуттєвий ріст, але він і є, і, мабуть, треба над цим задуматися», – заявила Дуцик.
Понад 2 тисячі респондентів, яких опитали соціологи по всій країні, кажуть, що їм не вистачає інформації про втрати серед мирного населення і військових, про державну стратегію розбудови Донбасу і окупованих територій, ініціативи місцевої влади тощо.
Тези російської пропаганди підхоплюють і деякі українські ЗМІ, вказують експерти. В їхньому ефірі і на їхніх сторінках негативна інформація стосовно стану справ в Україні домінує.
На думку голови «Детектору медіа» Наталії Лігачової, українські медіа не змогли запропонувати україноцентричного і певною мірою лояльного порядку денного. Лояльного, тому що першою метою є тепер перемога у війні, а не радикальне перезавантаження влади.
«Україна залишається поділеною на частини, на жаль. Не інтегровані мешканці сходу і півдня в загальний український дискурс. Немає насправді серйозного дискурсу в українських ЗМІ – з одного боку, в них зашкалює популізм, а з іншого боку, деякі канали займаються виключно політичним піаром», – заявила Лігачова. На її думку, ЗМІ не варто ані займатися критиканством української влади, ані брати приклад з ворожої пропаганди, коли журналісти розповідають про Росію.
Російська пропаганда працює на емоціях – польський експерт
На думку експерта центру досліджень «Польща – Україна» Адама Лельонека, російська пропаганда досі залишається дієвою, тому що розглядає серйозні проблеми з точки зору емоцій. Крім того, багато українців, зокрема журналісти, знають російську мову і використовують російські ЗМІ як джерело інформації, каже Лельонек. Наприклад, коли читають чи пишуть про події в Польщі.
«Мета російської пропаганди – це перенести будь-яку дискусію про міжнародні відносини на рівень емоцій. Їм це вдалося і у Польщі, і в Україні. Люди не чують аргументів, а лише емоції. З точки зору закордонної аналітики, Україні бракує ЗМІ, які б суспільство сприймало як незалежні», – заявив Лельонек.
Деякі українські політики, критикуючи владу і вимагаючи «третього Майдану», допомагають російській пропаганді. Вони можуть бути патріотами, але підігрують інтересам Кремля, вважає експерт. Для боротьби з пропагандою свою ефективність має підвищити держава, говорить Лельонек.