Розвал СРСР торкнувся долі десятків мільйонів сімей на просторах єдиної раніше країни. Прощання з імперією супроводжувалося громадянськими війнами, загибеллю тисяч людей, перекроюванням кордонів, ламанням психології цілих народів і поколінь.
Фільм кореспондента Радіо Свобода, кінорежисера і журналіста Муміна Шакірова «Після імперії» розповідає про складнощі прощання з радянським минулим. Герої цього документального циклу живуть в Латвії, Грузії, Киргизстані, Україні та Росії. У кожної з колишніх союзних республік – своя історія втечі з СРСР, і у кожної людини, народженої в СРСР, – своя історія прощання з імперськими ілюзіями або боротьби з ними. У цих приватних історіях життя часто виявляється складнішим за найскладніші уявлення про життя.
Ось вони, герої циклу документальних есе «Після імперії». Рижанка Анда Целма – активістка латиського «Народного фронту», дочка російського кібернетика і дисидента, вона вийшла заміж за офіцера КДБ, який за наказом начальства взяв її в «розробку». Дочка знаменитого на весь Радянський Союз спортивного коментатора Коте Махарадзе, балерина Мака Махарадзе, яка, подолавши біль і національну образу, через кілька років після серпневої грузинсько-російської війни вирушила до Москви – разом зі своїм творчим колективом – на дитячий танцювальний фестиваль. Українець Юрій Любченко – колишній радянський офіцер, ветеран кількох колоніальних воєн, який в 52 роки знову сів у кабіну танка, щоб захищати свою батьківщину від «русского мира». Літній киргиз Ашурбек Халіков, любитель нетрадиційної медицини, прихильник радянських порядків і очільник великого інтернаціонального сімейства, який здійснив паломництво на священну Сулейман-гору над містом Ош, щоб випросити в Аллаха про мир і спокій для своїх дітей та онуків. Активний у минулому комсомолець і будівельник БАМу, москвич Михайло Крігер, який перетворився в громадського активіста і відкрито виступає проти політики Кремля та не боїться кулачних боїв з «російськими православними патріотами».
Шляхи колишніх радянських республік розійшлися, але парадоксальним чином такі різні Латвія, Грузія, Україна, Киргизія та Росія досі пов'язані спільним минулим і дуже часто – сьогоднішнім болем, який у кожній країні переживають по-своєму. Очевидно, тільки так і може статися – після імперії.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
