Коли в 1981 році в довготривалому XXVI з’їзді КПРС, останньому за епохи «дорогого Леоніда Ілліча», утворилася кількаденна перерва, почесні гості – керівники країн соціалістичного табору – подалися з Москви по містах СРСР. Лідер Куби Фідель Кастро Рус приїхав до Одеси, в навчальних закладах якої на той час було чимало кубинських студентів і де навіть працювало консульство Куби.
Візит Кастро викликав великий інтерес не лише партійного керівництва, якому належало зустріти гостя з усіма почестями, а й городян. Як згадує одеський журналіст Олександр Галяс, «ажіотаж, що панував, можна порівняти хіба що з тим, коли в Одесу головою обласної держадміністрації призначили Саакашвілі».
До речі, гостював Кастро в тому ж Домі прийомів над морем, де півтора роки свого «одеського періоду» життя провів екс-президент Грузії.
Спектакль одного актора
На багатьох архівних світлинах лідер гарячої Куби одягнений в шинель й кролячу шапку: в Одесі наприкінці лютого – на початку березня, зазвичай, прохолодно.
Серед іншого, кубинського гостя зацікавила екскурсія в одеські катакомби, де за часів німецько-румунської окупації Одеси укривалися радянські партизани. Фотознімки з екскурсії зберігаються в музеї катакомб в селищі Нерубайське під Одесою, і в архіві місцевого історика Олександра Бабича.
А ще Олександр Бабич згадав кумедну історію, як завдяки візиту кубинського революціонера один з одеситів розбагатів на ящик міцного алкоголю. Той побився об заклад з приятелем, що на мітинг радянсько-кубинської дружби, який проходив у Театрі опери та балету, Кастро приїде, а не прийде пішки. Тоді це здавалося неможливим – проїзд перед Оперним був перекритий великими бетонними тумбами з квітами. Але заради Фіделя їх демонтували, і обізнаний одесит виграв парі.
В «Записках фотокореспондента» нині вже покійний одеський фотожурналіст Михайло Рибак писав про те, що в поїздці до Іллічівського (нині Чорноморського) морського торгівельного порту і під час спілкування з громадськістю Фіделя Кастро охороняли з десяток особистих охоронців та ще кілька груп московських й місцевих працівників КДБ. До речі, одна з зустрічей проходила на Куликовому полі біля теперішнього Будинку профспілок, який набув сумної слави після пожежі 2 травня в 2014 року. А тоді в цій будівлі розміщувався обком Компартії.
З першої і до останньої хвилини цього тривалого монологу зал був в масовому гіпнозіМихайло Рибак
«Під час порівняно короткої для кубинського оратора (не більше 200 хвилин) промови я відзняв 4 плівки, з яких після відбору вийшло понад 40 динамічних портретів з промовистими жестами й прекрасно відпрацьованою мімікою… З першої і до останньої хвилини цього тривалого монологу зал був в масовому гіпнозі. Це був унікальний спектакль, в якому єдиний герой міг підкорювати публіку до нескінченності», – згадував Михайло Рибак.