Дніпро – 9 кримінальних проваджень через службову недбалість, збитки державі в понад 4 мільйони гривень. На Дніпропетровщині правоохоронці викрили понад тисячу фактів незаконних виплат соцпрацівниками адресної допомоги переселенцям із зони АТО. Гроші платили людям, які й так мають непогані статки, або ж тим, хто взагалі не проживає на території, підконтрольній Україні. В органах соцзабезпечення зазначають: вірять переселенцям на слово, адже не мають змоги перевіряти інформацію про них. Між тим експерти зауважують: за майже три роки подій в Криму та на Донбасі Україна могла створити належну систему соцзабезпечення переселенців й реєстри таких людей, аби ні чиновники, ні «псевдознедолені» не могли наживатись на чужій біді.
Прокурори Дніпропетровської області заявляють: викрили понад 1 тисячу фактів незаконних виплат соцпрацівниками адресної допомоги переселенцям із зони АТО. Переселенці, подаючи документи на отримання допомоги від держави, приховували свої статки – елітні автівки, квартири в інших регіонах та депозити в банках тощо. Траплялись серед прохачів допомоги й такі, що взагалі не проживають на територіях, підконтрольних Україні. Але посадовці управлінь соцзахисту, які нараховували ці виплати, не перевіряли достовірність даних.
4 мільйони гривень – липовим переселенцям та переселенцям зі статками
За даними з прокуратури Дніпропетровщини, державу фактично обкрадали, спекулюючи статусом переселенця. Збитки, завдані бюджету, оцінили в 4,3 мільйона гривень, зазначає перший заступник прокурора області Роман Сосков.
«Особи, які отримували адресну допомогу, в порушення порядку мали депозитні рахунки, суми яких перевищували 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, два або більше транспортних засобів. І багато фактів, коли особи самі не подавали документи, тобто вони не перебували на неокупованій території України, а отримували кошти інші особи за їхніми даними, за їхніми документами», – зазначив Роман Сосков.
«У нас не було бази, аби перевіряти, відтак переселенці користувались цим»
За фактами службової недбалості під час нарахування щомісячної адресної допомоги вимушеним переселенцям правоохоронці області розпочали 9 кримінальних проваджень. Фігуранти – співробітники управлінь соціального захисту Кривого Рогу, Павлограда, Нікополя, Кам’янського та кількох районів Дніпра. Соборний район обласного центру – один із тих, де наразі працюють слідчі. Посадовці, яких підозрюють у службовій недбалості, зазначають: перевіряти достовірність даних, які надавали про себе переселенці, – були не зобов’язані.
«Органи соціального захисту мають право перевіряти інформацію. Але не зобов’язані. З нашого боку порушень немає», – зауважила начальник райуправління соцзахисту Олена Кожем’якіна.
Водночас в обласному Департаменті соціального захисту населення Радіо Свобода повідомили: співробітники органів соцзахисту просто не мають можливості перевіряти інформацію, яку надає людина для отримання статусу тимчасово переміщеної особи: інформацію про відсутність у неї коштів на депозитах, житла в інших регіонах, авто тощо, адже таких баз даних в Україні не існує. До того ж, каже виконувач обов’язків начальника департаменту Юрій Петренко, відповідальність мають понести не тільки працівники соцзахисту. З червня нинішнього року набули чинності зміни в законах, і тепер рішення про призначення виплат переселенцям ухвалюють колегіально – комісіями з представників різних відомств.
Переселенці завідомо неправдиво вказували дані про себеЮрій Петренко
«Перевірки виявили, що в деяких районах є переплати по виплатах переселенцям. Ситуація склалась через те, що переселенці завідомо неправдиво вказували дані про себе – що у них немає квартири, немає машини. У нас не було бази, аби це перевіряти, відтак переселенці користувались цим. Зараз це все уточнюється. І щодо тих випадків, де є переплата, наші співробітники працюють з тими, кому ми переплатили, і вже йде повернення коштів державі. Окрім того, призначення здійснюють не спеціалісти соцзахисту, а комісія, до якої входять представники різних відомств. Вона не призначає, доки не буде всього пакету документів, акту обстеження житлових умов людини тощо. Тобто одноосібно наш співробітник не може ухвалити рішення – призначати чи не призначати допомогу», – зазначив Юрій Петренко.
Реєстри між собою не взаємодіють і в умовах війни перевірити дані про людину ніяк – експерт
Між тим експерти зауважують: за майже три роки подій в Криму та на Донбасі Україна могла створити реєстри людей, які стали вимушено переміщеними особами, аби ні чиновники, ні псевдопереселенці не могли наживатись на чужій біді. А за цей час, зауважує експерт фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смелянський, держава не визначила навіть точну кількість тимчасово переміщених осіб (ТПО).
Оцей весь безлад створює дуже зручне середовище для несумлінних чиновників чи громадян, які використовують ситуацію задля особистої вигодиЮрій Смелянський
«За великим рахунком, системи соціального захисту ТПО в Україні не створили. Хочу сказати кілька слів про реєстри. Їх у нас в країні була створена велика кількість за часів незалежності. Нібито вони створювались для полегшення в процесі контролю та ухвалення рішень виконавчої влади, система соціального захисту теж входить у цю вертикаль. Але на практиці виявилось – усі ці реєстри між собою не взаємодіють, вони один від одного закриті і в умовах війни перевірити дані про людину немає можливості, а це вже й питання державної безпеки. Нібито всі однаково постраждали від війни, але рівень соціального захисту для кожної конкретної людини, конкретної родини має бути різним. Оцей весь безлад створює дуже зручне середовище для несумлінних чиновників чи громадян, які використовують ситуацію задля особистої вигоди. Скажімо, за рік можна було створити базу переселенців. Наприклад, щодо Криму. Зазвичай в офіційних даних говориться, що Крим покинуло близько 20 тисяч осіб. Люди, які займаються проблемами переселенців, називають іншу цифру – 45-50 тисяч осіб. Отже, половина людей не звертається до держави в силу різних обставин. У результаті, держава навіть не знає, скільки таких людей. Те саме і щодо Донбасу», – сказав у коментарі для Радіо Свобода Юрій Смелянський.
Уряд формує єдиний реєстр ВПО, однак із серпня 2016 року він працює в тестовому режимі.
За даними Міністерства соціальної політики, в Україні нараховується близько 1 мільйона 800 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Урядовці визнають: ця цифра не є остаточною. Оприлюднити більш точні дані обіцяють «не раніше грудня цього року».
