На Закарпатті, де ліси займають найбільшу частину території у порівнянні з іншими областями України, жваво обговорюють можливе скасування мораторію на вивезення необробленої деревини. Закон діє понад рік і, як стверджують в обласній владі, позитивно вплинув як на екологічну, так і економічну ситуацію в регіоні. Щоправда, є і скептики, які вважають: ліс як вивозили, так і продовжують вивозити. А державне регулювання необхідне зовсім в іншій площині.
Голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль оприлюднив заяву, в якій закликає європейських партнерів «не ставити ультиматумів і не перетворювати Україну в сировинний придаток». Він закликав народних депутатів від Закарпаття не голосувати за скасування мораторію на вивезення необробленої деревини за кордон.
Речник голови Закарпатської облдержадміністрації Ярослав Галас запевняє: реакція обласної влади різко негативна.
«Ми бачимо, що профільний комітет з агропромислової політики не схвалив скасування мораторію. Скоріш за все, через Верховну Раду він не пройде, – каже він. – Бо це б означало збільшення рубок лісу і вивіз його за кордон. Також підприємці, які минулого року з огляду на вступ у дію закону про заборону вивезення «кругляку» завезли сюди підприємства, будуть зазнавати збитків».
За словами Ярослава Галаса, за період дії мораторію (з 1 листопада 2015 року) надходження до бюджетів різних рівнів на Закарпатті від лісгоспів були удвічі більшими, ніж у сусідніх західних лісистих областях.
«Тому що ті області продовжують вивозити за кордон паливну деревину, за це не сплачують ПДВ. У нас деревина тільки для внутрішнього ринку і відповідно ПДВ платиться. Через це така велика різниця у надходженнях. У нас є підприємства, які дуже давно працюють і роблять готову продукцію. Це не тільки глибинна переробка деревини, вона теж дозволена», – пояснює речник голови Закарпатської ОДА Ярослав Галас.
Роберт Горват, народний депутат від Закарпаття («Блок Петра Порошенка») теж категорично проти скасування мораторію. На його думку, по-перше, треба враховувати екологічну вигоду, по-друге – розвивати власну державну економіку.
Ми маємо переробляти кругляк у себе. Але у тій кількості, яка дозволить не порушувати екосистему КарпатРоберт Горват
«Законопроекти, проголосовані у Верховній Раді стосовно скасування мита на ввезення обладнання для деревообробки, мають натякнути на це. Відкриваються заводи у прикордонних областях по переробці, таких заводів має бути більше, і ми маємо переробляти кругляк у себе. Але в тій кількості, яка дозволить не порушувати екосистему Карпат», – зазначив депутат.
«Тут діють корупційні схеми»
Питання мораторію на вивіз «кругляку» не має стосунку до охорони лісів чи екології. Це більше економічне та політичне питання. Таку думку висловила у коментарі Радіо Свобода Оксана Станкевич, голова РМЕО «Екосфера».
Ми є підписантами Угоди про асоціацію з ЄС і не можемо вводити мораторій на експортОксана Станкевич
«Фактично, це перекладання грошей із державної кишені у приватну, – каже вона. – При цьому, лісгоспи стають біднішими, деревину, яку вони продавали на зовнішніх ринках, зараз продають вітчизняним покупцям у два-три рази дешевше. Складається враження, що реалізується кимось спланована стратегія доведення державних лісгоспів до банкрутства з метою подальшої приватизації. Політична складова полягає у вмінні України дотримуватися взятих на себе зобов’язань. Ми є підписантами Угоди про асоціацію з ЄС і не можемо вводити мораторій на експорт», – коментує Оксана Станкевич.
Тут діють інші схеми. Зловживання про призначення суцільних санітарних рубок, порушення правил відпуску деревини, свідоме заниження сортності деревини та інші корупційні схемиОксана Станкевич
«Додам, що Україна насправді не є важливим експортером деревини в Європі, частка такого експорту мізерна. Як вписується у цю схему картинка «лисих Карпат»? Ніяк. Тут діють інші схеми. Фактично, це схеми зловживання про призначення суцільних санітарних рубок, порушення правил відпуску деревини, свідоме заниження сортності деревини та інші корупційні схеми, на які мораторій не впливає, а навпаки, підсилює їхню роль. Адже лісгоспи, які втратили прибутки через втрату експорту, змушені чекати на інші джерела прибутків, і вони завжди будуть у лісі», – зазначає Станкевич.
Одна з місцевостей, на яких рубки видно неозброєним оком – Воловець. Гори тут майже повністю знеліснені. Михайло Попелич, селищанський голова, каже, що різниці між дотриманням мораторію чи його скасуванням не бачить. Як здійснювали вирубки до мораторію, так це роблять і під час заборони експорту, скаржиться він.
Вирубка тепер іде ще більше. Кажуть, що це санітарні рубки. Весь Воловець у санітарних рубкахМихайло Попелич
«Попередні роки на початку 2000-х років ми думали, що багато вирубують. Вирубка тепер іде ще більше. У селищі через це маємо проблему, яка тягнеться від початку 2000-х: над нашим центральним водозабором вирубали майже весь ліс. При опадах вода не зупиняється, а зразу йде у наш водогін, на півдня припиняємо подачу води. У нас були і київські перевірки. Кажуть, що це санітарні рубки. Весь Воловець у санітарних рубках. Тепер перейшли на жденієвську частину. Постійно там конфлікти з місцевим населенням, люди перекривають дороги. Рубки майже не припиняються», – каже голова селища.
