Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі
Збройний конфлікт на Донбасі призвів до численних грубих порушень прав людини на території Донецької та Луганської областей. Особливих розмахів свавілля людей зі зброєю сягнуло внаслідок утворення цілої мережі незаконних місць несвободи. Полонених утримують/утримували обидві сторони конфлікту – тобто і незаконні збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР», що діють за підтримки Росії, і українські добровольчі батальйони.
Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» присвятила багато уваги дослідженню ситуації із незаконним затриманням на Донбасі. У результаті, зібравши понад 160 інтерв’ю, 2015 року правозахисники випустили звіт «Ті, що пережили пекло» та однойменний документальний фільм. Сьогодні громадські організації, які входять до складу Коаліції, продовжують документувати випадки незаконного затримання та утримання. У результаті станом на серпень 2016 року стало відомо про 246 особистих історії людей, які перебували у полоні та про 146 незаконних місць несвободи. Із них 139 створені незаконними збройними угрупованнями, що діють на окупованій частині Донбасу за підтримки Росії.
На основі зібраної інформації нещодавно вийшов короткий звіт «Місця несвободи», підготований трьома громадськими організаціями – «Східноукраїнським центром громадських ініціатив», «Харківською правозахисною групою», «Восток-SOS».
Територіально розподіл незаконних місць несвободи має такий вигляд:
Мережа «підвалів для полонених», створена незаконними збройними угрупованнями
У результаті моніторингу вдалося виявити різні типи створених бойовиками місць несвободи з найбільшою кількість полонених, зокрема:
- Будівля Служби безпеки України (місто Донецьк, вулиця Щорса, 62) – понад 200 осіб;
- Колишня військова частина № 3037 (місто Донецьк, вулиця Купріна, 1) – понад 190 осіб;
- Завод «Ізоляція» (місто Донецьк, вулиця Світлого шляху, 3) – 190 осіб;
- Ізолятор тимчасового утримання поряд із Південною автобусною станцією (місто Донецьк) – понад 400 осіб;
- Будівля Служби безпеки України (місто Луганськ, вулиця Радянська, 79) – понад 200 осіб.
«Ми корилися кожному наказові, тому що нас постійно контролювали, а деякі сепаратисти завжди були з нами. Якщо ти не підкорявся, з тобою жорстоко поводилися, били», – пригадує один із колишніх полонених.
Умови утримання
Відповідно до свідчень очевидців, ті, хто потрапляв у полон, перебували в умовах, не пристосованих для тривалого перебування людей. Полонених утримували у затхлих приміщеннях, куди не мало доступу денне освітлення та свіже повітря. Найчастіше затримані опинялися «на підвалі», де спали на дерев’яних дошках, піддонах, ганчір’ї. Воду для пиття, як правило, приносили у пластикових пляшках з туалету. Ці ж ємності здебільшого слугували і для випорожнення, адже з камери в туалет випускали не тоді, коли просили, а за строгим графіком.
«У верхньому правому куті була дірка для комунікаційних ліній – єдина можлива щілина для вентиляції. Через неї ми чули побиття, як хтось кричав у підвалі поряд… Без світла. Ми були у постійній темряві», – розповідає очевидець.
Причини затримання:
- порушення комендантської години, підозра у вживанні алкоголю або наркотиків;
- політичні погляди та підозра у підтримці Збройних сил України або добровольчих батальйонів;
- викрадання з метою отримання викупу;
- належність до Збройних сил України або добровольчих батальйонів.
Більшість людей, що потрапляли до полону, стверджують про випадки нелюдського поводження та катувань.
«Вони били його весь час, б’ють, тягнуть… Вони зачинили двері, але там є щілина, тож все добре чутно. … Коли його тягли, він намагався щось сказати, а його все били, а він стогне, кричить, виє. Але це так жахливо, так страшно, коли ти чуєш, що комусь боляче, що не можу сказати, що гірше – коли били мене, чи коли били його», – з жахом пригадує свідок.
Незаконні затримання на підконтрольній Україні території
З-поміж задокументованих випадків незаконного затримання вісім сталося на території, підконтрольній українському урядові, з легкої руки представників добровольчих батальйонів та Національної гвардії України. За свідченнями очевидців, йдеться про близько 40 затриманих осіб.
Причини затримання:
- підозра в симпатії до російсько-сепаратистських сил;
- працівники служби безпеки України;
- журналісти та волонтери, підозрювані у шпигунстві;
- викрадення з метою отримання викупу.
Окрім цього, моніторам відомо про інші категорії постраждалих осіб, які, однак, відмовилися свідчити через страх відплати.
«Вони відчинили багажник автомобіля […]. Вкинули мене туди. Я собі сказав: «Краще нічого цього не пам’ятати». Вони погрожували мені: «Якщо підеш до поліції – всі приречені, всі з твоєї родини, ми вб’ємо всіх, якщо ти підеш у поліцію». Виявляється, вони були налякані, бо постійно про це говорили», – стверджує свідок.
Практика тимчасового затримання стала поширеною під час звільнення окупованих частин Донбасу та превентивних заходів на передовій і блокпостах, та могла супроводжуватися застосуванням насильства.
Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» займається документуванням випадків незаконних затримань та позбавлення волі. Що більше буде зібраних свідчень, то швидше винуватців таких злочинів притягнуть до відповідальності.
Кожен з нас може допомогти зберегти історію та відновити справедливість на Донбасі. Тож якщо вам відома інформація про випадки незаконного затримання чи позбавлення волі на Донбасі – будь ласка, заповніть спеціальну захищену форму на сайті Коаліції. Без вашої письмової згоди Коаліція не публікуватиме та не передаватиме отриманої інформації третім особам.
