Про те, як політики використовують тему підняття тарифів у власних інтересах, розповідає «Український тиждень». В авангарді популізму за традицією виступила Юлія Тимошенко, яка вже рік переконує людей у несправедливості нових високих цін на газ та опалення. За іронією долі, головним борцем із високими цінами на блакитне паливо стала людина, яка підписала найневигідніший в історії України газовий контракт. Його підписання призвело до того, що державі довелося купувати в Росії газ за завищеними цінами, перераховуючи «Газпрому» колосальні кошти.
Утім, незадоволений електорат активно підгортають і інші політики. Східного виборця обробляють здебільшого проросійські партії: «Опозиційний блок» і проект Мураєва-Рабіновича «За життя», що недавно відколовся від нього. Здавалося б, репутації Бойка, Вілкула, Добкіна, Рабіновича та інших діячів режиму Януковича падати більше вже нікуди. Проте їхні рейтинги теж зростають, констатує тижневик. Активно піариться на темі тарифів і Радикальна партія Олега Ляшка, а також дрібніші проекти на кшталт Партії простих людей Сергія Капліна. Автор статті журналіст Денис Казанський вважає, що тільки дуже наївна людина може щиро вірити в те, що всі ці вельмишановні пани справді захищають інтереси бідних верств населення. Влаштувати в Києві справжній тарифний Майдан навряд чи вийде, проте серйозно розгойдати ситуацію й спровокувати політичну кризу таким чином цілком можливо. Адже не секрет, що популісти, рейтинги яких нині зростають, зацікавлені в дострокових парламентських виборах та перезавантаженні влади. Вочевидь, домовитися з Тимошенко, а тим більше з Бойком Москві буде легше, ніж із Порошенком, наголошує «Український тиждень» у статті «Режисери комунального бунту».
Територія України залишається засміченою ворожою агентурою, стверджує дописувач «Українського тижня». І не завжди та агентура – бойовики й диверсанти. Це може бути респектабельний топменеджер телеканалу «Інтер» чи його екзотично вдягнений колега, народний депутат, що перестрибнув із Партії регіонів в «Опозиційний блок» чи якусь іншу перефарбовану політичну силу, демагог у стилі «за мир проти насильства», водій маршрутки, що образив атошника. Видання наголошує, що безкарність «маленьких» сепаратистів породжена безкарністю «великих». Партія регіонів, яка мала всі ознаки стійкого злочинного угруповання, діяльність якої була відверто антидержавною, самоліквідувалася, щоб повернути в політику своїх ключових гравців. Так, верхівка в московському екзилі, але «другі секретарі» тут, і хто вони, як не ворожа агентура? Партія миру? Конструктивна опозиція? Вони – приклад усім прихованим і відвертим прибічникам «русского мира», їхня надія на реванш і гарантія того, що серйозного покарання вдасться уникнути, переконує дописувач «Українського тижня».
Кремль пішов на загострення відносин із Заходом, перейшовши межу, яку не сміли перетнути радянські лідери. Це, як переконує тижневик «Новое время», свідчить про рівень адекватності російської влади, і про ступінь її відчаю. Дописувач вважає, що російське самодержавство потрапило в капкан. З одного боку, не може знайти інший спосіб виживання, крім повернення до мілітаризації. З іншого, може запропонувати лише імітаційну мілітаризацію, оскільки для реального переходу у воєнний час немає ні ресурсів, ні готовності суспільства в ньому жити. Про це йдеться в статті «Пустили війну».
Тижневик «Новое время» за допомогою експертів визначив десять найперспективніших молодих політиків країни. У п'ятірці лідерів опинились парламентарії Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Єгор Соболєв, Світлана Заліщук, а також заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. Про інших перспективних політиків і їхні заслуги тижневик розповідає в матеріалі «Гості з майбутнього».
У цьому ж числі «Новое время» публікує топ-100 найбагатших українців. Традиційно в рейтингу лідирують вихідці з Донецької та Дніпропетровської областей. Найбагатші серед них: Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, Петро Порошенко та Геннадій Боголюбов. Тижневик стверджує, що український капіталізм побудований на політичній лояльності до можновладців. У його основі – сировинні ринки. Приємним винятком є хіба що аграрії.
Де в Україні жити добре? Відповідь пропонує тижневик «Фокус», який публікує рейтинг комфортності українських міст. Зарплати і витрати, інвестиційна привабливість, транспорт, інфраструктура – за цією формулою оцінювались області центри. На першому місці – Львів. Але є в рейтингу і сюрпризи, попереджає «Фокус».
