Доступність посилання

ТОП новини

Війна на Донбасі. Чи буде прорив на саміті «четвірки» у Берліні? (Світова преса)


Belarus -- (L-R) Russian President Vladimir Putin, German Chancellor Angela Merkel, French President Francois Hollande and Ukrainian President Petro Poroshenko pose during for a group photo during the Ukraine peace talks in Minsk, February 11, 2015
Belarus -- (L-R) Russian President Vladimir Putin, German Chancellor Angela Merkel, French President Francois Hollande and Ukrainian President Petro Poroshenko pose during for a group photo during the Ukraine peace talks in Minsk, February 11, 2015

Світова преса активно пише про планований на вечір середи саміт «нормандської четвірки» в Берліні за участю президента України Петра Порошенка, канцлера Німеччини Анґели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда та президента Росії Володимира Путіна, але є й заклики не перебільшувати очікування від цієї зустрічі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Також є публікації про потребу реформи не лише оборонного сектору України, але й її безпекового сектору, та як США можуть допомогти цьому процесові. І оборонні видання пишуть про обговорення можливості спільного виробництва бойових гелікоптерів Україною та Польщею.

Агентство Reuters, пишучи про саміт у «нормандському форматі» в Берліні у середу, 19 жовтня, в якому візьмуть участь лідери України, Німеччини, Франції та Росії, звертає увагу на те, що на участь у ньому погодився президент України Петро Порошенко.

Від бойових дій між українськими військами та підтримуваними Росією бойовиками загинуло вже понад 9600 людей від початку конфлікту в 2014 році – і це, незважаючи на перемир’я, погоджене в Мінську, зазначає агентство.

У повідомленні прес-служби українського президента говориться, що Порошенко погодився взяти участь у саміті під час телефонної розмови з німецьким канцлером та французьким президентом.

Як зауважує прес-служба українського президента, «голови держав погодились на зустріч «нормандської четвірки»….для того, аби посилити тиск на Росію для виконання пакету Мінських угод».

А британська газета The Guardian зазначає, що господар зустрічі, канцлер Меркель буде обговорювати з іншими трьома лідерами зусилля щодо досягнення миру на сході України – і це буде перший «нормандський саміт» цього року.

Мінські угоди, яких було досягнуто у лютому 2015 року, допомогли вгамувати широкомасштабні бойові дії між українськими силами та проросійськими сепаратистами, але спорадичні сутички тривають і далі, а зусилля щодо досягнення політичного врегулювання загальмувалися, каже британський часопис.

Газета нагадує, що останній саміт «нормандської четвірки» був проведений у Парижі рік тому.

«Рішення провести саміт в середу ввечері в Берліні є результатом активної телефонної дипломатії упродовж останнього тижня, але господар зустрічі Німеччина закликає не сподіватися на прорив», – зазначає часопис.

«Якщо буде така зустріч, то не варто очікувати, що вона вирішить усі проблеми. Від перемир’я, яке порушується, до загальмованого мирного процесу – багато що є незадовільним. Але «Мінськ» – це єдине, що в нас є, єдине, на що всі можуть розраховувати, що може прокласти мирний та політичний шлях для всіх», – заявив речник німецького канцлера Штефен Зайберт, якого цитує The Guardian.

Американське видання Newsweek вміщує статтю під заголовком: «Україна терміново має захистити себе».

Після початку російської агресії в Криму та підтримки Росією сепаратистів на сході України багато хто сподівається, що США мають вдатися до подальших кроків, аби допомогти Україні захистити себе.

І справді, від 2014 року США надали Україні приблизно 600 мільйонів доларів допомоги на безпеку.

Проте, йдеться в статті, більшість дискусій сфокусована на темі надання летальної зброї. «Тема летальних озброєнь є важливою, беручи до уваги ризик російської ескалації і невизначену відданість з боку США ідеї захисту України», – пише видання.

«Однак аналіз можливостей України та викликів, які стоять перед нею, вказують на потенціал для американської підтримки фундаментальної реформи безпекового сектору країни», – додає часопис.

Видання каже, що в той час як фокус допомоги має бути на оборонному секторі, однак допомогти з реформуванням і оновлювленням треба й безпековим інститутам України: розвідці, спецслужбі та обороно-технічним підрозділам, причому на всіх рівнях – від низинних ланок до вищого управлінського апарату.

Оборонне видання Defense News пише про плани України й Польщі спільно виробляти військові гелікоптери.

Дві країни обговорюють можливість спільного виробництва гелікоптерів, які потім можуть бути на озброєнні армій країн Центральної та Східної Європи, сказав міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич.

«Я думаю, що це була б повністю нова модель, але яка б спиралась на промисловий потенціал обох країн. Ми знаємо, що українці виготовляють чудові двигуни, які робить «Мотор Січ», – сказав польський міністр.

«З нашого боку, ми маємо потенціал для виготовлення оболонки гелікоптера. Є ціла низка можливостей тут, результатом чого може бути цікавий продукт для Польщі та інших країн Центральної Європи», – додав Мацеревич.

Незважаючи на ці плани, Польща нині проводить два тендери для закупівлі транспортних та бойових гелікоптерів для своїх військово-повітряних сил.

Говорячи про уроки конфлікту в Україні, де українська армія воює проти підтримуваних Росією бойовиків від 2014 року, Мацеревич сказав, що польська армія «потребує гелікоптерів, зокрема через те, що відбувається на схід від Польщі, на східному фланзі».

Defense News пише, що підприємство «Мотор Січ» розташоване в Запоріжжі і виробляє цілий спектр авіаційних двигунів, коробок передач та інших компонентів, а також може проводити модернізацію повітряних суден.

Двигуни підприємства стоять на літаках Ан-8, Ан-10, Як-40, Як-42, гелікоптерах Мі-8, Мі-8МТ, Мі-24 та Мі-171.

«Мотор Січ» стверджує, що постачала сервісні послуги та продукцію до понад сотні країн, вказує видання.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG