Чи вистачить у Путіна потуги тиснути на Захід відразу на двох фронтах – у Сирії і на Донбасі? Президент Росії Володимир Путін, пішовши на різке загострення у Сирії, може те ж саме зробити і на Донбасі. Таку думку висловлюють експерти, коментуючи можливість проведення зустрічі у «нормандському форматі». Ясності щодо дати цієї зустріч досі немає (як напередодні заявив речник Путіна, Дмитро Пєсков). Попри домовленість про перемир’я і угоду про розведення сторін у трьох пунктах на лінії зіткнення, кількість обстрілів на Донбасі зростає.
Після зустрічі у швейцарській Лозанні держсекретар США Джон Керрі заявив журналістам, що був досягнутий консенсус за низкою параметрів, які могли б призвести до припинення вогню, але визнає, що були деякі напружені моменти під час переговорів у суботу. Але все ж не вдалося узгодити спільну стратегію з Росією для припинення конфлікту в Сирії. За твердженням західних країн, Росія продовжує бомбардування міста Алеппо та інших цивільних та військових об’єктів.
Тим часом у Донецьку лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко традиційно заявив про спроби прориву з боку Збройних сил України, а також про значні втрати з боку українських військових (не підтверджені звітами Генштабу ЗСУ). Головне, що Захарченко заперечив можливість подальшого розведення сторін на лінії зіткнення.
Після смерті одного з командирів бойовиків Арсенія Павлова (Моторола), Захарченко зробив більш жорстку заяву та виступив із погрозами на адресу українських військових, співробітників СБУ та Головного управління розвідки Міністерства оборони України, а також членів їхніх родин.
Позиція Захарченка, звісно, продиктована Москвою та відображає спробу Кремля тиснути на західні країни через Донбас на перемовинах щодо Сирії і навпаки. Так вважає політолог Тарас Березовець.
Путін сьогодні йде на очевидне загострення і в Сирії, і на Донбасі. Росія збільшуватиме кількість обстрілів та посилюватиме тиск на ДонбасіТарас Березовець
«Путін сьогодні йде на очевидне загострення і в Сирії, і на Донбасі. Ми бачимо, що Росія зірвала резолюцію в Раді безпеки ООН, яку пропонувала Франція щодо припинення вогню в Алеппо. Навпаки, посилила бомбардування. Оскільки стався зрив зустрічі Путіна і Франсуа Олланда в Парижі через жорстку позицію насамперед українських переговірників. Ми знаємо, що 19 жовтня відбудеться зустріч, швидше за все, в Берліні, де буде Олланд, Меркель, Порошенко і Путін. До цього Путін буде всіляко провокувати ситуацію, як він робить це в Сирії. Тому багато західних аналітиків, зокрема американських, вважають, що Росія збільшуватиме кількість обстрілів та посилюватиме тиск на Донбасі», – вважає Березовець.
Кремль одночасно намагається діяти на кількох напрямках – Яременко
Яка позиція може бути у Путіна в Берліні з огляду на його невдачі останнього місяця: припинення перемовин по Сирії з боку США, резолюцію ПАРЕ по Україні (у якій прямо зазначається присутність російських військ на Донбасі), зрив зустрічі Путіна та Оланда, загроза нових санкцій з боку Європи? На думку голови фонду «Майдан закордонних справ» Богдана Яременка, у Кремля у цій ситуації є кілька варіантів поведінки. Він одночасно намагається діяти на кількох напрямках.
Інший варіант у тому, щоби консервувати конфлікт на Донбасі, аби він лишався раною на тілі України та Європи, на яку можна тиснути час від часуБогдан Яременко
«На Донбасі Кремль вкладає величезні гроші у те, щоби підтримувати існування влади «ДНР» та «ЛНР». Вкладаються величезні гроші у війну. Одночасно вживаються заходи для того, щоби підірвати європейські та світові санкції проти Російської Федерації. Одночасно просуваються спроби тиснути у військовому плані. Те, що вийде, те Володимир Путін і використовуватиме. Кардинальна різниця між українською та сирійською ситуацією полягає у тому, що тут Путін не може рухатись далі у військовому плані. Тут Збройні сили України вибивають цей козир у Путіна, і він змушений шукати інші варіанти. Інший варіант у тому, щоби консервувати конфлікт на Донбасі, аби він лишався раною на тілі України та Європи, на яку можна тиснути час від часу. Із Сирією Росії значно легше», – коментує ситуацію Богдан Яременко.
Глобальні рішення світових лідерів прямо впливають на стан справ за тисячі кілометрів від місць, де ці рішення приймаються. Медик-волонтер, організатор мобільних госпіталів на Донбасі Геннадій Друзенко розповідає, що на лінії зіткнення слабко віриться у домовленості, що ухвалюють у Мінську, Парижі, чи Берліні. Обстріли та бойові дії не припиняються, а посилюються.
До розведення сил, як до Москви пішкиГеннадій Друзенко
«Спустіться на землю. Ми зараз перебуваємо, як мінімум, в двох місцях, де відбувається розведення сил. Наші лікарі – в Попасній і Станиці Луганській. Там люди молилися за те, щоб наші війська не відводилися, і щоночі були «концерти» останні три місяці. Звичайно, можна вірити, що ОБСЄ зупинить війну, що бойовики відійдуть. Але насправді, мені б хотілося, щоб рішення приймалися десь ближче, тоді люди, які висувають ці концепти, були б реалістичніші. З усією повагою до учасників переговорної групи, завжди запрошуємо їх в Попаснянського району лікарню, Станично-Луганську лікарню. Щоб вони подивилися, як «прилітає» вночі, як вибухають снаряди, як літають трассери. Тоді вони будуть розуміти, що до розведення сил, як до Москви пішки», – каже волонтер.
Треба обов’язково не випускати з уваги ситуацію навколо Сирії при розгляді майбутніх перемовин у Берліні. Адже це може опосередковано вплинути й на українські реалії, зауважують експерти.
