Трагедія Бабиного Яру в контексті Голокосту і Голодомору на території України

Київ – У Києві українські та закордонні інтелектуали, політики, активісти єврейських громад з усього світу 24-29 вересня вшановуватимуть трагедію Бабиного Яру. Про це повідомили напередодні члени міжнародної організації «Українсько-єврейська зустріч». Увагу української і міжнародної спільноти до історії Голокосту на території сучасної України фахівці пояснюють, серед іншого, сповненими колізій і конфліктів взаєминами між українцями та євреями. Але, як наголошують фахівці, найчастіше конфлікти спричиняла «третя сила», якій було вигідно розсварити два народи.

Єврейські погроми у часи козацьких постань проти польської деспотії, сталінські розстріли української, єврейської, польської інтелігенції у 1930-х роках, масове знищення єврейської спільноти України нацистами у роки Другої світової війни – ці чи не найбільш криваві сторінки історії українських та єврейських взаємин найчастіше згадують дослідники. І водночас зазначають: не лише євреї, а й українці та інші народи, які проживають в Україні, були жертвами тих, хто намагався Україну завоювати чи встановити над нею контроль – Російська імперія, Річ Посполита, Радянський Союз.

«Мова йде, насамперед, про ті режими, які науковці називають «окупаційними». Це така тактика – створювати конфлікт між людьми різних віросповідань або різних націй, які живуть на спільній території, щоб «розділяти і владарювати». Раніше на стосунки між українськими та єврейськими, й іншими громадами в Україні впливали зовнішні чинники, які також намагались писати «правильну історію». Але тепер, коли Ізраїль та Україна мають свою державність, вони можуть без втручання «третьої сили» досліджувати історію, формувати оцінку тих чи інших історичних подій», – зазначив директор проектів Меморіального музею пам’яті жертв Голокосту у Вашингтоні Вадим Алцкан під час лекції у Києві.

Український історик Людмила Гриневич у цьому контексті зазначила, що Україна, яка у ХХ столітті стала ареною двох світових воєн, зазнала репресій за тоталітарного радянського режиму, фактично була «територією геноцидів». Про це свідчать, серед іншого, численні спогади і дослідження Голодомору 1932-33 років і Голокосту в Україні, які експонують у різних музеях країни.

«Українці пережили масштабну гуманітарну катастрофу в ХХ столітті – Голодомор; на українській території відбулись Голокост і депортація кримських татар. Досить часто ці трагедії подавались як локальні етнічні драми, але це є абсолютно неправильно», – зауважила Гриневич.

На її думку, дослідження щодо геноцидів (Голодомору 1932-33 років і Голокосту), які відбулись на території України, необхідно розглядати комплексно і з «прив’язкою» на сьогодення, адже подібні трагедії можуть відбуватись на окупованих територіях сучасної України. Акції, які чинять російські спецслужби проти кримських татар в анексованому Росією Криму, змушують по-новому подивитись на події, пов’язані з виселенням татар з Криму за радянських часів, каже Гриневич.

Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров стверджує, що сучасна путінська Росія іде шляхом Гітлера і Сталіна, намагаючись розпалити на території України кривавий міжетнічний конфлікт. Тож вкрай важливо аналізувати процеси, які передували Голодомору і Голокосту, Волинській трагедії і депортації кримських татар, щоб не дозволити тоталітарній імперії Путіна знищити Україну, упевнений Чубаров.

«Коли за Сталіна говорили про куркулів, які начебто «заважали» будувати «щасливе майбутнє», ніхто і гадки не мав, що знищення куркулів буде переформатоване у штучний Голодомор, щоб зламати хребет українській нації.

Коли почали говорити про євреїв, які нібито «не є достойними жити серед нас», людство мало би усвідомити, що готується велика катастрофа.

Як тільки на російських екранах з’явилося твердження про те, що українці нібито «окрема», але «частина російського народу», – ми мали бити тривогу і казати, що той, хто таке стверджує, бути нападати на Україну», – зауважив Чубаров.