Хресна хода УПЦ (Московського патріархату) у Києві. Її апогеєм став молебень за мир в Україні на Володимирській гірці.
За словами Хатії Деканоїдзе, до Києва з регіонів прибуло 8,7 тисячі учасників хресної ходи.
Майже 5 тисяч правоохоронців забезпечували порядок і громадську безпеку під час цих заходів. Адже була небезпека можливих провокацій. Так, вранці 26 липня під час руху двох колон хресної ходи до Києва стало відомо про два муляжі вибухових пристроїв і дві закладки бойових гранат із димовими шашками, які знешкодили силовики.
Хресна хода почалася 3 липня на сході України зі Святогірської лаври, а 9 липня на заході країни з Почаївської лаври – обидва ці монастирі належать УПЦ (МП). 27 липня, напередодні святкування Дня Хрещення Русі-України, учасники обох колон зустрілися в Києві на Володимирській гірці і провели молебень, а потім пішли до Києво-Печерської лаври, теж відданої в користування УПЦ (МП). Громадські активісти і ветерани бойових дій на Донбасі збирали підписи за заборону хресної ходи й висловлювали переконання, що разом із вірянами прийдуть російські провокатори. Частина активістів також заявляла, що мала намір не пустити учасників хресної ходи до столиці.
За словами Хатії Деканоїдзе, до Києва з регіонів прибуло 8,7 тисячі учасників хресної ходи.
Майже 5 тисяч правоохоронців забезпечували порядок і громадську безпеку під час цих заходів. Адже була небезпека можливих провокацій. Так, вранці 26 липня під час руху двох колон хресної ходи до Києва стало відомо про два муляжі вибухових пристроїв і дві закладки бойових гранат із димовими шашками, які знешкодили силовики.
Хресна хода почалася 3 липня на сході України зі Святогірської лаври, а 9 липня на заході країни з Почаївської лаври – обидва ці монастирі належать УПЦ (МП). 27 липня, напередодні святкування Дня Хрещення Русі-України, учасники обох колон зустрілися в Києві на Володимирській гірці і провели молебень, а потім пішли до Києво-Печерської лаври, теж відданої в користування УПЦ (МП). Громадські активісти і ветерани бойових дій на Донбасі збирали підписи за заборону хресної ходи й висловлювали переконання, що разом із вірянами прийдуть російські провокатори. Частина активістів також заявляла, що мала намір не пустити учасників хресної ходи до столиці.
