100 днів уряду Володимира Гройсмана: результат є?

Уряду Володимира Гройсмана – символічні 100 днів. Кабінет міністрів вже відзвітував про перші успіхи: іноземні інвестиції, початок реформи митниці, оновлення державного управління. Експерти ж кажуть, що по перших трьох місяцях робити висновки рано. Слід відстежувати кроки Гройсмана в антикорупційних реформах та парламентській кризі. Ще одним викликом буде зростаючий тиск суспільства через підвищені тарифи.

Напередодні свого обрання прем’єром, виголошуючи промову перед парламентом, Володимир Гройсман обіцяв водночас реформи і стабільність. Євроінтеграції та єдності парламенту говорив «так», а популізму та корупції – однозначне «ні».

У липні уряд відзвітував про роботу у другому кварталі цього року. До досягнень зарахували поліпшення державного управління та послуг, формування територіальних громад як крок до ефективної децентралізації та початок реформи митних органів. Також залучили додаткові іноземні інвестиції, продовжили реформувати НАК «Нафтогаз» та програму «теплі кредити» (позики населенню на придбання енергоефективних приладів).

Також ліквідували ям на дорогах на більше ніж два з половиною мільйони квадратних метрів. А загалом до кінця року на дороги, традиційну українську проблему, планують витратити 19 мільярдів гривень. Окрім цього, пенсії більше не обкладаються податками, а родичам загиблих в АТО підняли соціальні виплати. Військовослужбовцям і їхнім родинам роздали майже 600 квартир.

Нова поліція за цей час запрацювала ще в 11 містах (загалом вже діє у 32 містах). У культурній сфері – Україна готується до пісенного конкурсу «Євробачення», Всесвітніх ігор із неоліміпійських видів спорту та Ігор ХХХІ Олімпіади.

Реакція українців на нові тарифи як виклик для уряду

Результати за перші 100 днів – лише старт «марафону» для уряду, кажуть експерти. І окрім успіхів, про які відзвітував Володимир Гройсман, уряд мав низку викликів. Головна проблема – підвищені в рази тарифи на комунальні послуги та сприйняття їх суспільством, говорить. Приблизно за рік кількість охочих отримати субсидії зросла в чотири рази – до 5,5 мільйонів українців.

Тактично правильно для рейтингу було підняти їх саме на початку прем’єрства, каже політолог Володимир Фесенко. Українські реалії свідчать, що рейтинг політика зазвичай падає, а не росте, через місяці на певній посаді.

«Про досягнення і провали цього уряду ми будемо більш конкретно оцінювати ситуацію восени, наприкінці року. Коли ми зможемо сказати, чи вдалось цьому уряду завдяки програмі соціальних субсидій нейтралізувати тарифну проблему. Якщо вдасться, тоді цей уряд зможе пропрацювати і до весни майбутнього року. Якщо ні, тоді будуть проблеми не тільки для уряду, а і для країни. Але на даний момент уряд контролює ситуацію. І в його діяльності не виникло надзвичайних проблем», – каже Фесенко.

Зміна уряду, яка відбулась у квітні, зняла певну напругу у суспільстві та парламенті, каже політолог. Водночас, блокування трибун та політична незгода, яка була у Верховній Раді напередодні літніх канікул – це, швидше, репетиція того, як партії-популісти розхитуватимуть ситуацію з осені.

«Початок кінця корупції»?

Володимир Гройсман у четвер, 21 липня, оголосив «початок кінця корупції». На думку голови правління «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна, політична воля в уряду до цього є. Принаймні, поки це не зачіпає інтереси перших осіб держави, каже він.

«Є дві ключові антикорупційні реформи, які має завершити уряд Гройсмана. Перша – це запуск декларування електронного. І поки Гройсман, взявши на себе публічні зобов’язання, робить усе, щоб це відбулось. І друга – це закупівля ліків міжнародними організаціями. Бо величезний тиск по цій реформі, як і в попередній. Поки що позиція прем’єра реформу витягує. Це ті дві речі, по яких я буду оцінювати ефективність Гройсмана у цій галузі», – каже Шабунін.

Гройсман в очах західних партнерів

Останні 100 днів прем’єр використав також для нарощення власного рейтингу в очах закордонних політиків. У четвер він повернувся зі «столиці» Євросоюзу, Брюсселя, де зустрівся з віце-президентом Єврокомісії з питань Енергетичного Союзу. Ще раніше мав зустрічі з президентом Європейської ради Дональдом Туском, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Державним секретарем США Джоном Керрі. Експерти згодні в тому, що це не лише підтримка України загалом, але і вияв прихильності до нового прем’єра та уряду.

Водночас, на думку керівника програм співпраці місії ЄС в Україні Беренда де Гроота, більшість важливих для громадськості питань ще залишаються невирішеними. За його словами, від Гройсмана чекають рішення по соціальній підтримці переселенцям, приватизації та децентралізації.

«Євросоюз надає повну підтримку, і уряд має це чітко розуміти. Але ми не оплачуємо окремі рішення чи високі зарплати. Потрібна повне оновлення принципів управління, переосмислення державного бюджету. Щоби він міг підтримувати реформи», – каже єврочиновник.