Геннадій Афанасьєв – один із ключових свідків у справі Олега Сенцова і Олександра Кольченка, колишній політичний в'язень. За версією російського слідства, кримчанин входив до групи, нібито створеної українським кінорежисером Олегом Сенцовим. Насправді, коли до Криму ввійшли російські війська, Геннадій допомагав українським військовим, заблокованим у військових частинах. 9 травня 2014 року в Сімферополі його схопили люди в масках, а потім, як стверджує сам Геннадій, під тортурами змусили обмовити Олега Сенцова і Олександра Кольченка. У червні 2016 року Геннадій Афанасьєв повернувся в Україну разом із Юрієм Солошенком.
– Як для Вас минули останні кілька тижнів на свободі?
– Я зустрічаюся, спілкуюся з людьми: з журналістами, з представниками громадських організацій, з військовослужбовцями. Я намагаюсь дізнатись, що зараз відбувається у моїй країні, щоб зрозуміти, що робити мені самому. Мені дуже приємно, що мирне життя в Україні триває. З іншого боку, українське телебачення вивалює на своїх глядачів величезний потік негативу. Я не кажу, що всі новини мають бути хорошими: просто людям, мені здається, не вистачає розуміння того, що взяти і все змінити на краще відразу просто неможливо.
– Вас часто питають про Крим?
Ми виходили на акції протесту – прості люди, які не боялись озброєних «зелених чоловічків». Як можна говорити, що Крим здали без опоруГеннадій Афанасьєв
– Буквально сьогодні мене розлютили деякі журналісти і люди, які там ніколи не були. Вони тепер вважають, що ми, кримчани, здали півострів, однак після початку окупації 26-27 лютого 2014 року вони самі туди не приїхали допомагати нам захищати Крим. Навпаки, у більшості кримчан склалося враження, що півострів тоді просто кинули, він виявився нікому не потрібним. Ми виходили на акції протесту і по 10 тисяч людей – прості люди, які не боялись озброєних «зелених чоловічків». Як можна після цього говорити, що Крим здали без опору?
– Тобто ніхто не знає, що 26 лютого в Україні офіційно визнали Днем опору кримчан російській агресії?
Люди дуже мало знають про події 26 лютого 2014 року в Криму. Це була мирна акція проти підготовлюваної окупації, а представники «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим відкрито провокували тих самих кримських татар, вигукуючи відверто расистські гаслаГеннадій Афанасьєв
– Люди дуже мало знають про події 26 лютого 2014 року в Криму. Я був на тому мітингу в Сімферополі. Це була мирна акція проти підготовлюваної окупації, а представники «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим відкрито провокували тих самих кримських татар, вигукуючи відверто расистські гасла. Що характерно, потім російські канали показали, що в Сімферополі того дня нібито літали «коктейлі Молотова». Кадри з Майдану просто вставили, але я ж там був і все знав. А ось мій сусід подивився і подумав: «Треба ж, «бандерівці» вже в Криму!» Кожен опирався тому, що вважав загрозою, але сьогодні ми ж знаємо, що загроза від Росії була реальною.
Адвокат Геннадія Афанасьєва Олександр Попков: «Чи можна Геннадію їхати до Криму зараз? Якщо підходити з теоретичного боку, то ніяких юридичних наслідків після помилування російського президента не має бути. Але на практиці краще, звісно ж, не їхати. Дуже багато людей були задіяні в його переслідуванні, і всі вони, напевно, не надто задоволені таким результатом. Вони можуть спробувати заарештувати його вже за щось інше».
– У вас у Криму залишилися родичі. Не кличуть приїхати до них?
Якби на нас щось було, нас би не катувалиГеннадій Афанасьєв
– Це я вмовляю їх переїхати на материкову Україну. Що б я не робив тут, їм буде небезпечно бути там. Я дуже хвилююсь за батьків. Схопити там можуть будь-кого, якщо співробітникам ФСБ знадобиться виконати якусь рознарядку чи продемонструвати роботу. Те, що викривальних доказів немає, їх давно не турбує. Якби на нас щось було, нас би не катували.
Адвокат українських політв'язнів Ілля Новіков: «У політичних справ проти українців, які не пов'язані з Кримом, є одна спільна риса – це справи кар'єрні. Їх порушували навесні-влітку 2014 року, коли відчувалось, що українська тема актуальна, мовляв, давайте щось зробимо, нас нагородять. Така схема простежується і в справі Надії Савченко, і того ж Юрія Солошенка, і інших політв'язнів. Коли українська тема зійшла нанівець, подібні справи просто перестали з'являтись. У Криму ж картина інша: там порушувати політичні справи не перестають досі. Пояснюється все просто: це не чиясь ініціатива знизу, вислужитись, а установка зверху – тиснути, пресувати, в першу чергу кримських татар. Я поки не бачу кінця і краю таким переслідуванням».
– Як Ви думаєте, самі росіяни хоча б у глибині душі розуміють абсурдність російської пропаганди щодо України?
Найстрашніше – що вони дійсно вірять у все це. Вони вірять, що всюди погано, а в нинішній Росії добреГеннадій Афанасьєв
– Мені в камеру підсаджували російських силовиків, які потрапляли за ґрати за перевищення посадових повноважень. Найстрашніше – що вони дійсно вірять у все це. Вони вірять, що всюди погано, а в нинішній Росії добре. Нехай у них у дворі дерев'яний туалет, а до нього веде розбита дорога – вони міркують про те, що треба повернути Фінляндію, Туреччину, частину Німеччини. І це силовики, тобто частина системи, яку ми називаємо брехливою. На моє переконання, на жаль, таких у Росії більшість, відсотків 70. Вони вважають, що геополітика виправдовує будь-які жертви. Інтереси країни – понад усе, хоча вони від цього нічого не мають і живуть у бідності.
– Чи можливо, на Ваш погляд, їх переконати?
– Цілком. Я сам намагався: почитаєш, які аргументи наводять опозиційні ЗМІ, додаси, що сам був свідком якихось подій у Криму, – якщо це дійсно правда, це працює, якщо людина тебе взагалі слухає. Принаймні, ти змінюєш щось у його голові, і він починає замислюватись.
– Чи Ви сподівались на повернення додому?
Я закликаю надіслати слова підтримки Олегу Сенцову. Прості слова дають людині сили, змушують боротися і не прогинатисьГеннадій Афанасьєв
– Ні, не сподівався. До останнього моменту не було зрозуміло, що відбувається. Саме помилування виглядало настільки дивним, що, коли нам його запропонували, я сприйняв це як черговий обман, як підступ з боку ФСБ.
– Як на побутовому рівні можна допомогти нашим політв'язням?
– Писати їм листи. Я закликаю всіх, хто це читає, надіслати слова підтримки Олегу Сенцову. Скоро у нього день народження (13 липня – ред.), а за ґратами він уже два роки. Олег сильний, але давайте допоможемо йому бути ще сильнішим. Прості слова дають людині сили, змушують боротися і не прогинатись.
Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
