«Вакарчуком задовбаємо всіх» – про нові квоти на радіо 

Кожна третя пісня на українських радіостанціях має звучати українською мовою. Такий закон ухвалила Верховна Рада. Перехід на нові норми запланували поетапний. Спікер парламенту запевняє, що відтепер країна дізнається як багато нових пісень є в українських музикантів. А от нішеві радіостанції можуть відчути дефіцит українських пісень, зазначають їхні представники. Чи стануть українські музиканти писати більше творів після запровадження квот для україномовної продукції в радіоефірах?

Закон ухвалили з другої спроби. На початку цього місяця Верховна Рада не змогла проголосувати за жоден із двох законопроектів про квоту української музики в радіоефірі. Один із них відхилили, інший – відправили на повторне перше читання. І от 16 червня «за» проголосували 268 депутатів.

Як заявив віце-прем`єр-міністр України В′ячеслава Кириленко, цей варіант законопроекту врахував всі побажання радійників, громадськості, депутатів і урядовців.

Закон, зокрема, передбачає, що частка пісень державною мовою має становити не менше від 35% від загального часу звучання пісень в радіоефірі, розповсюджуваних протягом доби, а також протягом часових проміжків: від 7:00 до 14:00 і від 15:00 до 22:00.

«Ми дійшли згоди про те, що в українському радіоефірі кожна третя пісня буде українською мовою. Про те, що не менше 60 % в українському радіоефірі буде українською мовою. І всі ті ток-шоу, які ведуться, будуть українською мовою. Блоками по 7 годин ця квота має дотримуватися саме вдень. Українська пісня не буде затиснута в ніч або в ті години, коли ніхто не слухає радіо», – зазначає депутат Вікторія Сюмар, одна з ініціаторок законопроекту.

Закон вступить в дію не відразу, а через 4 місяці після його опублікування. Протягом першого року квота становитиме 25%, протягом другого – 30% і із третього дорівняється до 35%.

На «Радіо Шансон» збільшився попит на українські пісні, проте їх все одна замало – гендиректор

«Будемо виконувати, проте ще не знаємо як». Такі перші слова в коментарі Радіо Свобода від Анатолія Євтухова, генерального директора Business Radio Group. До складу медіахолдінгувходять радіостанції. «Шансон», «Любимое радио», «Бізнес радіо», «DJFM».
Гендиректор підкреслює, що якщо взяти останні 3-4 місяцяна «Радіо Шансон» і інших радіостанціях, які є в холдінгу ,то різко підвищився попит на україномовні пісні. В програмах по заявках просять саме українською мовою. А найпопулярнішою є співачка з виключно українським репертуаром,яку ще півроку тому мало хто знав.

Проте і 35%, і навіть 25 % української музики для ефірів не набрати, стверджує Анатолій Євтухов. Адже на 1 годину ефіру необхідно 6-7 пісень українською мовою.

Втім «Радіо Шансон» зокрема це не лякає, зазначає керівник, через те, що він вже перетворився більше на естрадний майданчик, зауважує Анатолій Євтухов.

«Будемо просити наших артистів співати українською мовою, не знаю який ще вихід. Треба було ввести 5 відсотків, 10, потім 15, 20 – хоча б по 6 місяців або по 12, таку сітку зробити. І переглянути відношення до наших артистів та продюсерів. Вони мають виробляти цей продукт. Ми ж тільки кнопки натискаємо по великому рахунку. Чим краще пісні, тим вони частіше грають. Подивимось до чого це призведе, але я не думаю, що занадто сумна історія буде. Якщо ми хочемо збільшити кількість якісного продукту, то треба починати його виробляти. А так…Ну добре, Вакарчуком, вибачте, за сленг, задовбаємо всіх», – каже гендиректор медіахолдингу.

Ігор Кондратюк за економічне стимулювання замість квот

На сьогодні законом встановлено норму, згідно з якою в ефірі кожної телерадіоорганізації має бути не менше 50 відсотків продукту українських авторів чи виконавців. Але в даному разі не йдеться саме про україномовний продукт. Більше того, не були встановлені чіткі часові рамки, через що продукцію національного виробника деякі організації ставили в ефір у найнепопулярніший час.

Віктор Кривенко, депутат від Блоку Петра Порошенка називає цю норму «фіктивною», яка фактично не діяла в результаті. Так само вважає і Ігор Кондратюк, продюсер та телеведучий. В програмі «Ваша Свобода» він наголосив, що в Україні має бути радіо, яке транслює українську музику й просуває українських виконавців, але вважає, що метод квотування можна було б замінити економічними способами стимулювання.

«Потрібне квотування, яке ніхто не назвав би квотуванням. Чому б не ввести елементарну річ, як пільгове оподаткування? Будь ласка, українські радіостанції, які мають більший відсоток української музики, мають мати полегшене оподаткування. Повірте мені, що власники великих холдингів, наприклад, «Русское радио», відкриють окрему радіостанцію, аби списати податки. Пільгове оподаткування дасть більший квотний відсоток, ніж ви собі можете уявити. В принципі, якщо на це законодавці не здатні, а здатні лише на квотування, то нехай квотують. По суті квоти – це грубий вираз з точки зору підтримки україномовної музичної продукції», – наголошує Ігор Кондратюк.

В радіостанцій Західної України пісень вистачає – медіа-юрист

Практика квотування музики в ефірі застосовується і в світі для захисту власного продукту, зокрема це діє у Франції, Італії та інших європейських країнах.

«Я не думаю, що проблема в наявності україномовних пісень, тому що в Західній Україні для локальних радіостанцій їх вистачає. Державі довелося вдатися до такого способу регулювання. Так, закон є способом втручання. Але є певне упередження з боку менеджерів радіостанцій саме до україномовного контенту. Вони постійно говорять, що його не вистачає, але вони не говорять про те, як вони підбирають контент для свого ефіру», – зазначає медіа-юрист Роман Головенко.

Контролювати виконання закону про квоти покладено на Національну раду з телерадіомовлення. За порушення вимог законом встановлено штраф в розмірі 5% від ліцензійного збору або попередження. Якщо в телерадіокомпанії накопичується декілька попереджень, то в неї виникають проблеми із продовженням ліцензії, зауважує медіа-юрист. Обійти новий закон важко через чіткість вимог, тож наскільки він буде виконуватись залежитиме й від ретельності моніторингу мовників.