До референдуму в Нідерландах щодо ратифікації цією країною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС залишається два тижні. Настрої серед людей, які мають 6 квітня сказати угоді своє громадянське «так» чи «ні», – неоднозначні. Студенти визнають, що досить відчутні негативні настрої та що про референдум навіть не всі знають. А думки тих, хто темою євроінтеграції України цікавиться, можуть разюче відрізнятись.
Студенти також додають, що референдум – це здебільшого несприйняття самого ЄС, а Україна – лише привід. Але за чіткою аргументацією голосування проти угоди нам порадили звертатися до старшого покоління, і бажано у менших містах. Амстердамський університет самі ж студенти називають «відкритим демократичним середовищем молодих людей, які прагнуть змін, і серед яких ви навряд чи знайдете противника угоди».
Як студенти найбільшого університету в Нідерландах (і не тільки) голосуватимуть на референдумі 6 квітня? Чому підтримають угоду про асоціацію? Які мають стосовно неї сумніви?
Аннеміра, 20 років, вивчає право: «Я піду голосувати, тому що про право голосу важливо знати і використовувати його. Крім того, це важлива тема. Я голосуватиму за Угоду про асоціацію. Я проголосую «так», адже для ЄС, на мою думку, дуже важливо мати більше угод з різноманітними країнами, аби показати, що ми – сильні в єдності, толерантні до інших країн, інших людей, що ми сприймаємо альтернатівни погляди. Щоб показати також, що ми хочемо підтримати Україну в її прагненні незалежності та у боротьбі з корупцією».
Роза, 20 років, вивчає податкове право: «Я піду на референдум та проголосую «за» асоціацію. Я спочатку сумнівалась, адже не розуміла, яке я взагалі маю право це питання вирішувати. Я насправді не думаю, що це питання мають вирішувати нідерландці, особливо коли населення інших країн-членів ЄС не голосує. На мою думку, це своєрідна заява проти Європейського союзу, але я не думаю, що від цього мають страждати українці. Спочатку я мала сумніви, переглянула багато аргументів проти та текст самої угоди. Я зрозуміла, що вона стосується здебільшого питань торгівлі. А політичні питання, згадані в угоді, мене зовсім не шокували, тож у мене зараз немає жодної причини голосувати проти. Я не збираюся за рахунок України робити жодних політичних заяв проти ЄС».
Яукє, 24 роки, навчається на факультеті соціальних наук: «Я, напевно, піду на референдум, але ще не знаю, як проголосую. Для мене ключовим фактором при прийнятті цього рішення є те, як асоціація вплине на українців. Я сумніваюся, чи реформи, що прийдуть з асоціацією, дійсно, сприятимуть економічному росту України, чи тільки слугуватимуть імперіалістичній політиці ЄС. Мені цікаво, чи український народ, дійсно, отримає користь від асоціації і яким буде її вплив на економіку, шляхи та способи розподілу влади в самій Україні. У будь-якому разі я йду на референдум не задля того, аби голосувати за інтереси Нідерландів – я не думаю, що угода значно вплине на мою країну. Що ж стосується ЄС, на нього угода також наврядчи матиме великий вплив».
Даніел, 24 роки, вивчає право та філософію: «Я ще сумніваюся, чи піду та як буду голосувати. Але думаю, що піду... І, напевно, проголосую «за» асоціацію. Але я не впевнений, що асоціація буде вигідною/корисною для українців, зокрема через економічну реструктуризацію. ЄС нав’язує певні закони, які можуть, наприклад, пошкодити публічні галузі в країні приватизацією. Втім цей аргумент туманний, і я не думаю, що він є важливішим за перваги асоціації. За переваги в боротьбі з корупцією, за людські права і, звісно, для економічної ситуації в Україні. Насправді, я думаю, що угода буде корисною для України в коротких термінах, але, скажімо, за 20 років Україна може опинитися в пастці у структурах ЄС. Як, наприклад, у ситуації з Грецією, яка склалася влітку. Греція мусила тримати політичний курс, якого абсолютно не прагнула. Але мусила, просто тому, що ЄС є сильнішою політичною організацією. Це коштувало Греції національного сувернітету. А національний сувернітет України зараз під загрозою через геополітичний тиск з боку Росії, часом і з боку ЄС. Українці зараз цього можуть не бачити, але ЄС може бути не тільки лібералізуючою інституцією, але і чинити досить сильний тиск».
Міхаела, 24 роки, вивчає публічне та міжнародне право: «Я піду на референдум. Більше того, я буду членом організаційного комітету в місті Гарлем. Але я ще не знаю, як проголосую, тому що я ще не мала можливості переглянути угоду, аби сформувати думку. Я, насправді, не впевнена, чи референдум взагалі повинен бути... Багато людей не підуть голосувати, і результати референдуму можуть будуть невизнані».
Сюрт, 23 роки, вивчає право та філософію: «Я не піду на референдум. Є бар’єр участі, який необхідно подолати, аби референдум вважався дійсним – 30%, здається. На мою думку, більшість людей проголосує «ні». Тому якщо ви виступаєте проти референдуму, не хочете, аби він мав значення, треба не йти голосувати, аби участь не склала 30%. Тоді референдум буде марним, і ми зможемо повернутися до своїх справ. Мені подобається ідея, що громадяни країни можуть вимагати референдум. Але я думаю, що конкретно цей не є настільки цікавим. Це, швидше, політичний символ проти ЄС, ніж референдум про істотні речі. Я не думаю, що ми маємо жертвувати угодою про асоціацію з Україною лише тому, що деякі люди ненавидять Європейський союз».
Єлмер, 23 роки, вивчає філософію: «Я піду на референдум та проголосую «так», тому що я хочу, щоб угода набула чинності. Я думаю, що це найменше, що ми можемо зараз зробити для України, як можемо проявити свою солідарність, яка є нашим боргом перед Україною. Революція в Україні розпочалась, тому що Янукович відмовився від запланованого підписання угоди з ЄС, і це те, з чим люди вийшли на вулиці. Я думаю, що проголосувати за угоду – єдине правильне рішення на цей момент, аби не розчарувати український народ ще більше».
Вессел, 25 років, студент університету в Ляйдені: «Я піду на референдум та голосуватиму «за» угоду. Тому що це надзвичайно важливо в критичний момент, коли Путін веде дуже агресивну політику, а Україна розділена. Ми маємо простягнути руку допомоги людям в Україні, показати, що ми підтримуємо демократію, реформи, що ми хочемо зробити щось корисне для країни. Показати також, що ми виступаємо проти агресії Путіна. Ситуація в Україні зараз дуже нестабільна, країна розділена – і ми не можемо скласти руки й нічого не робити. Ми не можемо залишити українців самих. Ми всі бачили, що сталося з літаком МН17, який був трагічно збитий. Ми маємо запобігти подібному в майбутньому. Нам потрібен стабільний кордон Європейського союзу, і ця угода – це крок на шляху до його забезпечення».
Нік, 30 років, докторант амстердамського Центру європейського права та управління: «Я проголосую «за» угоду про асоціацію. На мою думку, це має бути, передусім, рішенням українського народу – хочуть вони цієї асоціації, чи ні. І якщо більшість із них вирішить, що так, що вони хочуть, я не маю права вважати це їхнє рішення недійсним та замість них вирішувати інакше. Але я не впевнений щодо питання безпеки. Чи посилить угода ворожнечу між Україною та Росією, чи сприятиме покращенню стосунків – це, на мою думку, важко передбачити, адже Росія не була і не є наразі відкритою до діалогу».
Парламент Нідерландів ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та ЄС 7 липня 2015 року, документ було підписано і королем Нідерландів. З ініціативою референдуму виступили представники громадськості, яким вдалося зібрати необхідну кількість підписів для його проведення. Виборча рада Нідерландів призначила консультативний референдум на 6 квітня 2016 року.
