Прага – У Празі відбулась презентація книги «Агенти Путіна» відомого чеського журналіста, експерта з питань безпеки Ондржея Кундри. У своїй праці автор досліджує причини активізації російських спецслужб у Чехії й небезпеку, яку становлять вони для України та Європи.
– Як могло статись, що в країні з демократичними традиціями Оксамитової революції, яку очолював Вацлав Гавел, дійшло до активізації російських спецслужб так, що про їх впливи вже не тільки говорять, але й пишуть книжки?
Не всі усвідомлюють ризик, який випливає з режиму Путіна так, як би його сприймав Вацлав Гавел, який з пильністю ставився до Путіна
– Тому що не всі усвідомлюють ризик, який випливає з режиму Путіна так, як би його сприймав Вацлав Гавел, який з пильністю ставився до Путіна. Не всі політки та еліта в цій країні так про це думають. Ось чому у нас може діяти відносно багато російських шпигунів і частково тут можуть успішно ширитись різні дезінформаційні кремлівські веб-сайти.
– Як Ви здобували інформацію про російських шпигунів? Під час праці над книжкою чи не траплялось так, що до якоїсь інформації Вас не допустили, або подали викривлені факти?
– Я мав проблеми дістати певну інформацію, тому що я пишу про секретні служби, а цей світ дуже складний, багато інформації аж надто чутливої, на багато інформації існує ембарго, про деякі з них і нині не говорять. Служби безпеки працюють в засекреченому режимі, тобто здобути окрему інформацію часом було непросто, деяку я так і не зміг дістати. Складно було також те, що заради книжки я мусив багато їздити Європою, бо ж у тому числі описую події, пов’язані з Євросоюзом. Так що подорожі Європою також були непростими, адже таким шляхом ви маєте здобувати контакти.
– Як на Вашу думку, аналізуючи здобуту інформацію, чи має нинішня Європа боятись режиму Путіна?
Я б пропонував бути пильними, а можливостей, як Європа може вести боротьбу з Путіним, є ціла низка
– Європа мала б бути пильною. Той, хто боїться, найчастіше не здатний ефективно чинити опір тому, чого боїться. Я б пропонував бути пильними, а можливостей, як Європа може вести боротьбу з Путіним, є ціла низка. Росія як така не є небезпечною, там є досить опозиційних політиків, незалежних журналістів, які є відважними, чесними і вільними, тільки працюють в невільному середовищі. Це мала б Європа усвідомити, підтримувати тих людей і якщо можливо, діяти, щоб у майбутньому дійшло до позитивних змін в Росії, як би це не було складно.
– Аналізуючи джерела небезпеки путінського режиму Росії, в чому бачите найбільшу небезпеку, що нині становить найбільшу проблему?
Чехія й надалі є для Росії країною, яку кремлівський режим відносить до сфери свого впливу
– Гадаю, що стосовно Чеської Республіки цією небезпекою є те, що Чехія й надалі є для Росії країною, яку кремлівський режим відносить до сфери свого впливу. Великою небезпекою вважаю й те, що Росія у нас намагається послабити вільні політичні партії й допомагати партіям націоналістичним, фашизуючим, недемократичним, які у нас є, але поки що вони малі. Існує тут ризик, що вони можуть фінансуватись Росією і можуть у майбутньому зростати, а це може змінити всю політичну систему в Чехії. Це, на мій погляд, становить великий ризик.
– А що з боку путінського режиму, на Вашу думку, становить найбільшу небезпеку для України?
Думаю, що Путін буде і надалі намагатись здобувати великий політичний вплив в Україні. Виглядає, що в Україні буде мінятись уряд і, звичайно, буде тиск на те, щоб до нього проштовхнути якісь прокремлівські сили
– Україна тут, звичайно, в гіршій ситуації, ніж Чеська Республіка. Адже Путін вже відірвав шмат землі від України і приєднав до Росії, здійснює спроби відділення дальших територій. Україна межує з Росією, тому вона підлягає ризику набагато більше. Думаю, що Путін буде і надалі намагатись здобувати великий політичний вплив в Україні. Він вже зрозумів, що територіальну поживу дістати буде все важче, тому що це коштує багато грошей. До того ж Україна не хоче піддаватись. Тому я думаю він буде намагатись дестабілізувати українську політику. Виглядає, що в Україні буде мінятись уряд і, звичайно, буде тиск на те, щоб до нього проштовхнути якісь прокремлівські сили.
– З Вашого погляду, як ставиться чеська політична еліта до України?
– Гадаю, що політики мали б намагатись більше допомагати Україні. Шкода, що міністр закордонних справ України вже довший час не був у нас, жаль, що український президент як один із небагатьох президентів країн Європи також не був у Чехії. Тобто ці контакти мали б бути більш інтенсивними.
