Париж – У французькій столиці відкрився фестиваль документальних фільмів про Україну. Стрічки охоплюють останнє століття української історії – від часів радянської пропаганди УРСР до сучасності, яка представлена фільмом про Революцію гідності.
Відкрився фестиваль фільмом «Євромайдан. Чорновий монтаж». Ця стрічка складається з десяти короткометражок українських режисерів, які розповідають про події на Майдані від самого початку – розгону студентів – і до трагічних подій вбивства Небесної сотні. У фільмі відсутні коментарі, лише надається коротка інформація про місце і час зйомки.
Фільм демонструвався у камерній залі одного з культових паризьких кінотеатрів, яка була просто переповнена, людям не вистачало місця, і вони сиділи на сходах. Серед глядачів були як українці, так і французи, і, якщо українців стрічка змусила знову пережити трагічні події Євромайдану, для більшості французів фільм став можливістю подивитися на ситуацію в Україні по-новому.
«Мені було цікаво те, що кожен режисер намагався донести нам своє бачення подій. А для нас, глядачів, є можливість побачити 10 різних точок зору, щоб сформувати своє уявлення про те, що відбувалося в Україні два роки тому», – зауважила Жюлі, одна із відвідувачів кінофестивалю.
«Ви знаєте, коли дивишся новини про Україну тут, у Франції, то здається, що у Києві якийсь апокаліпсис, дуже важко зрозуміти, що насправді відбувається. А такі документальні фільми дуже допомагають зрозуміти що, власне, сталося в Україні і чому», – сказала Ізабель після перегляду фільму.
Від соцреалізму до трагедії Євромайдану
Фестиваль триватиме місяць і протягом цього часу паризькій публіці покажуть фільм часів Перебудови українського режисера-документаліста Сергія Буковського «Завтра свято», а також його нову роботу – «Україна. Точка відліку».
Також у програмі є класика кінематографу – чорно-білий німий фільм Дзиги Вертова «Одинадцятий» про будівництво соціалізму в УРСР. Показ відбудеться у супроводі живої музики, буде виконаний спеціально створений до цієї стрічки твір українського композитора Антона Байбакова.
І також буде фільм-призер міжнародних кінофестивалів «Жива ватра» молодого українського режисера Остапа Костюка про життя вівчарів у Карпатах.
«Ідея фестивалю у тому, щоб показати сучасну Україну через призму документального кіно і документальної фотографії, а також залучити паризьку публіку до дискусії, тому що важливою частиною фестивалю є саме обговорення того, куди прямує Україна після Євромайдану, а також дуже важлива для нас дискусія про Олега Сенцова, якого, до речі, французькі кінематографісти дуже активно підтримують», – зазначила Анна Корягіна, координаторка проекту Docudays в Парижі.
Очі на фото як дзеркало війни на Сході
Окрема платформа на кінофестивалі – це документальна фотографія на виставці «Чуєш, брате» українського фотографа Олександра Глядєлова. На десятках фотографій зібрані моменти Євромайдану і війни на Донбасі. Історію кожної зі своїх робіт фотограф може розповідати годинами. Він знімав на «передовій» війни, тому очі на його портретах можуть сказати більше, ніж слова.
«Багато куди я проривався з великими труднощами, багато куди нас просто не пускали знімати, наприклад, у польові шпиталі. Я досі не отримав відповідь на питання – чому?» – розповів Олександр Глядєлов.
За час проведення фестивалю до Парижа приїдуть режисери, правозахисники і філософи, які долучаться до дискусій і дебатів на тему «Куди прямує Україна після Євромайдану», а також «В’язні Кремля», де буде йти мова про Олега Сенцова. Так організатори намагаються привернути увагу міжнародної спільноти до справи українського режисера.
Планується, що фестиваль стане «мандруючим» і в наступні місяці відвідає Німеччину, Італію, Іспанію і Грецію.
