Чи розслідує українська влада належним чином злочини під час Євромайдану у Києві, що тривав із листопада 2013-го по лютий 2014 року? Батьки загиблих та активісти заявляють, що ні. На їхню думку, суди саботують розслідування цих справ та не бажають притягувати до відповідальності співробітників правоохоронних органів. Вони наголошують, що дехто з винних продовжує працювати на своїх посадах. На думку ж деяких народних депутатів, ці злочини будуть розслідувані лише у випадку повної зміни суддівського корпусу.
Ігор Гурик, батько 20-річного Романа, який 20 лютого 2014 року загинув на вулиці Інститутській у Києві, у розмові з Радіо Свобода зазначив, що з часу загибелі сина слідство практично не просунулося.
Немає того слідства, яке мало б бути. Це так довго розслідується і немає конкретних обвинувачених. Упродовж останнього часу навіть не було ніякого звіту Генпрокуратури щодо розслідуванняІгор Гурик
«На даний момент не можу сказати, що слідство просувається так, як мало б. Залишається багато невідомого. Немає того слідства, яке мало б бути. Це так довго розслідується і немає конкретних обвинувачених. Там сидить кілька «беркутівців». Але це лише частинка. Все решта – приховане. Ніхто нічого не знає, ніхто нічого не говорить. Взагалі упродовж останнього часу навіть не було ніякого звіту Генпрокуратури щодо розслідування», – каже Ігор Гурик, батько одного із загиблих.
Між тим і громадські активісти скаржаться на небажання органів слідства та судів розслідувати справи щодо злочинів під час Євромайдану. Одним із прикладів цього наводять рішення Печерського районного суду Києва, який 17 жовтня частково задовольнив клопотання обвинувачення щодо колишнього командира другої роти київського «Беркуту» Анатолія Логвиненка, з якого зняли браслет.
Суддя винесла рішення не просто не взяття під варту, а навіть зняла електронний браслет під час того, як він сидить під домашнім арештом. Лише за один епізод Логвиненку, в разі доведення вини, світитиме до 15 років позбавлення воліОлександра Матвійчук
«Суддя винесла рішення не просто не взяття його під варту, а навіть зняла з нього електронний браслет під час того, як він сидить під домашнім арештом. Але я хочу наголосити, що лише за один епізод Анатолію Логвиненку, в разі доведення його вини, світитиме до 15 років позбавлення волі», – сказала Радіо Свобода координаторка «Євромайдану SOS» Олександра Матвійчук.
«Беркутівці» з Майдану залишаються в органах
Анатолій Логвиненко – один із керівників розформованого спецпідрозділу «Беркут», який брав участь у розгоні мирних демонстрацій у Києві. Йдеться зокрема про сутички між силовиками та мітингарями 18 лютого у Кріпосному провулку, коли загинуло щонайменше 25 людей. Його також звинувачують у побитті автомайданівців. Логвиненку кілька разів пом’якшували запобіжний захід. Спочатку це був домашній арешт і браслет, потім йшлося лише про носіння браслета та інформування про пересування.
Всі ці майже два роки Антонов продовжує працювати командиром роти спецпризначення. Всі ці два роки він, по ідеї, отримує зарплату та збільшує свій стажІгор Луценко
У понеділок, 19 жовтня, народний депутат Ігор Луценко також оприлюднив відповідь на своє депутатське звернення щодо долі ще одного колишнього «беркутівця» Євгена Антонова, чиє фото стало відомим після жорстокого побиття студентів у Києві у ніч на 30 листопада 2013 року. У відповіді йдеться, що Євген Антонов досі працює в органах МВС.
«Всі ці майже два роки Антонов продовжує працювати командиром роти спецпризначення. Всі ці два роки він, по ідеї, отримує зарплату та збільшує свій стаж. Ось свіжа відповідь з відомства Арсена Авакова. Всі ці майже два роки Міністерство внутрішніх справ у судах, у службових розслідуваннях захищало і захищає «беркутівців», – написав Луценко на своїй сторінці у Facebook.
Без зміни суддівського корпусу справи не розслідують – Ємець
Народний депутат від «Народного фронту», член парламентського комітету з питань верховенства права та правосуддя Леонід Ємець погоджується, що наразі чиниться сильний спротив розслідуванню злочинів, які чинили силовики. На його думку, ці злочини будуть розслідувані лише тоді, коли буде змінений весь суддівський корпус.
Такий спротив, який чинить судова система і щодо люстрації, і щодо реформ, і відповідальності співробітників правоохоронних органів, які чинили злочини під час Майдану, навіть важко уявитиЛеонід Ємець
«Судова система у цілому, і кожен суддя персонально відчуває страшенну ностальгію за часами Януковича. Такий спротив, який чинить судова система і щодо люстрації, і щодо реформ, і персональної відповідальності співробітників правоохоронних органів, які чинили злочини під час Майдану, навіть важко уявити. Активісти, народні депутати та урядовці запропонували рішучу персональну зміну усього суддівську корпусу. Мається на увазі персональне звільнення 8 тисяч суддів у нашій країні», – зазначив Леонід Ємець в інтерв’ю Радіо Свобода.
Також, на його думку, варто проводити перестановки і в системі прокуратури.
Зачекаємо кілька днів, щоб побачити результати роботи, про які говорить Шокін, і сподіватимемося, що ці результати покажуть нам реальних убивць і реальних замовниківЛеонід Ємець
«Ми чуємо заяви генпрокурорів, що розслідування вже майже завершені. Ми це чуємо від кожного генпрокурора. Двох генпрокурорів ми вже поміняли, проти третього вже майже зібрані підписи щодо його відставки, мій підпис теж там стоїть. Але ми ще зачекаємо кілька днів, щоб побачити результати роботи, про які говорить Шокін, і сподіватимемося, що ці результати покажуть нам реальних убивць і реальних замовників», – наголошує Ємець.
Радіо Свобода звернулося за коментарем з цього приводу до Генеральної прокуратури. Там пообіцяли відповідь дати у вівторок, під час брифінгу заступника генпрокурора.
Янукович хоче європейського правосуддя
Тим часом, колишній президент України Віктор Янукович подав позов в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у зв’язку, як стверджує він, «неодноразовими порушеннями Україною прав людини щодо нього».
«Підставою для подачі позову стало порушення стосовно Януковича безлічі необґрунтованих кримінальних справ, порушення його права на справедливий і незалежний судовий розгляд», – мовиться у повідомленні англійської адвокатської компанії Joseph Hage Aaronson LLP.
Серед причин подання позову вказується рішення Печерського суду Києва щодо початку процедури заочного засудження Януковича, а також відмова Генеральної прокуратури України дати свідчення за місцем його фактичного проживання або в режимі відеоконференції.
«Українські суди не є незалежними або вільними від впливу вищих посадових осіб держави, не можуть діяти неупереджено і не забезпечують справедливий розгляд. Яскравим прикладом, серед інших, є рішення Печерського суду, що дозволяє спеціальне досудове розслідування справи проти Януковича за його відсутності, йому не дозволили брати участь у засіданнях за допомогою відеозв’язку» – зазначається у повідомленні.
27 липня Печерський районний суд Києва виніс рішення, яким задовольнив клопотання Генпрокуратури про початок процедури заочного засудження Януковича. Генпрокуратура викликала Януковича на 11 серпня в ГПУ для проведення допиту, однак він не з’явився, натомість до ГПУ прийшли його адвокати.
Як повідомляли в Генпрокуратурі, проти колишнього президента України загалом порушено п’ять кримінальних проваджень: щодо «Межигір’я», Сухолуччя, злочинів на Майдані, злочинної організації, «Укртелекому». Справою, за якою Януковича оголосили в міжнародний розшук, є справа щодо «Укртелекому».
Наприкінці липня Інтерпол зняв інформацію про міжнародний розшук Януковича зі свого сайту – як заявили його британські адвокати, це сталося після того, як вони оскаржили рішення про розшук. Українські правоохоронці наголошують, що інформація з сайту Інтерполу знята тимчасово, для додаткової перевірки, і це не означає зупинення самого розшуку Януковича.
Віктор Янукович утік з України у лютому 2014 року після масових розстрілів учасників протестів на майдані Незалежності в Києві. Відтоді він переховується на території Росії, яка не відповідає на запити України про його видачу в рамках міжурядових домовленостей.
У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками у центрі Києва загинули понад 100 осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию.
У ГПУ заявляють, що всі бійці спецпідрозділу «Беркут», які брали участь у розстрілі мирних мітингувальників під час Революції гідності, встановлені. Проте наразі в суді розглядають справу лише проти колишніх «беркутівців» Сергія Зінченка та Павла Аброськіна.
