Київ – Бійці Небесної сотні замість радянських комсомольців, волонтери на місці передовиків «соціалістичної праці» та політичних лідерів. На перший дзвоник до шкіл, на лекції до першокурсників вишів приходять не ветерани Великої вітчизняної війни і навіть не бійці УПА, а ветерани війни на Донбасі. Захисники Донецького аеропорту, уславлені «кіборги», посіли місце радянських воїнів-визволителів у сучасному українському героєтворенні. За нових історичних обставин українцям потрібні нові герої, вважають експерти.
У ці дні у різних країнах Євросоюзу український режисер Леонід Кантер презентує знятий ним документальний фільм Ukrainians (оригінальна назва – «Добровольці Божої чоти») про добровольців, які захищали Донецький аеропорт.
Оборонцям летовища у Донецьку – українським «кіборгам» – присвятив роман «Аеропорт» американський журналіст з російським корінням Сергій Лойко.
Раніше режисер Сергій Лозниця представив історію української Революції гідності, зафіксовану у документальній стрічці «Майдан», головним героєм якої став народ.
А творча група «Вавилон-13» зробила цикл фільмів про Майдан під назвою «Зима, що нас змінила». Цей документальний серіал розповідає про найбільш трагічні епізоди з життя Майдану та про героїв Революції гідності.
Ці фільми створюють новий український героїчний епос, змальовують героїв нової України, що борються за її свободу та незалежність. А за свободу і незалежність борються «молоді нації», на що вказує американський історик Тімоті Снайдер. Але, щоб розібратися в цьому питанні, європейцям, на думку Снайдера, потрібно чимало часу, адже донедавна Україна була «невідомою землею», і побутувала нав’язана Росією думка, що Революції гідності в Україні насправді не було, а те, що сталося, – «переворот правих сил, підтримуваних Америкою», зауважив Снайдер в ефірі Радіо Свобода.
Нині, на його думку, створюється образ України, яка бореться за свою незалежність і територіальну цілісність, за європейські цінності.
Сучасні герої України – хлопці з нашого двору
Суспільство, яке хоче знати цих своїх новітніх героїв, зі здивуванням виявляє, що вони є сусідами, яких ще вчора не знали і не помічали. Так було із сусідами легендарного командира-«кіборга» Олега Кузьміних: після повернення з полону його зустрічали «всім двором».
Про це у розмові з Радіо Свобода каже київський науковець Сергій Грабовський. На його думку, нині в Україні відбувається процес формування української національної героїки, ідеології, міфології, яких потребує суспільство за умов руйнування старої державної «матриці» й усталених міфів про «братерство» українського і російського народу.
Реальні герої війни були не оцінені належним чином, і вже навіть у незалежній Україні на реальних героїв Другої світової просто не звертали увагиСергій Грабовський
«Радянська героїка, радянська воєнна міфологія були наскрізь фальшиві. Реальні ж герої війни були не оцінені належним чином, і вже навіть у незалежній Україні на реальних героїв Другої світової війни просто не звертали уваги. Щодо сьогодення, то досі нова героїка, так само, як і нові герої, залишаються глибинно чужими владній машині», – зазначив Грабовський.
За його словами, Україна та її громадяни переживають нову історичну, інформаційну і соціально-політичну ситуацію, яка потребує значних змін у державотворенні. Відтак українцям потрібні не радянські шаблонні, здебільшого чужі для них герої та суспільні міфи, а ті, хто є чи донедавна був поряд, звичайні «хлопці з сусіднього двору» чи «сусіднього дому», які стали героями.
«Ми бачимо, як згадуються і входять у масову свідомість нинішні герої – і ті, хто загинув, і той, хто живий. Це принципово інша ситуація. Я сподіваюсь, що все-таки громадянське суспільство остаточно переможе ту радянську міфологію і пострадянську бюрократичну олігархічну державну машину. Тоді все встане на свої місця», – каже Грабовський.
Україна надолужує втрачене за 24 роки – експерти
Експерт «Реанімаційного пакету реформ» з групи «Культура» Наталя Кривда зауважує, що сучасна українська політика символів, формування нових героїчних образів і ситуацій з’явилась у період Революції гідності і російської воєнної агресії. Нині українці надолужують втрачені 24 роки, зазначила фахівець у розмові з Радіо Свобода.
«Символічна політика» як набір інструментів в Україні лише починає формуватися. Пишемо, говоримо, надаємо правильні назвиНаталя Кривда
«В Україні останні 24 роки погано формувалась «символічна політика», на якій побудована національна ідентифікаційна політика більшості європейських країн. Не лише через спадщину (радянську – ред.), що є ключовим чинником національної самоідентифікації, а й через сучасну практичну діяльність, з якою європейські країни ідентифікують себе. «Символічна політика» як набір інструментів в Україні лише починає формуватися, проходить формування пантеону, це наша з вами відповідальність як громадян. Пишемо, говоримо, надаємо правильні назви», – каже Кривда.
Європейські держави свій пантеон героїв сформували, здебільшого у роки Другої світової війни і після неї, за винятком держав колишнього «соціалістичного табору», чиї справжні, а не нав’язані Кремлем герої повернулися з небуття лише після падіння Берлінського муру. Україна ж лише вступає в аналогічний період і наразі ще не знає усіх своїх сучасних героїв, вважає політолог і публіцист Богдан Олексюк.
Насправді, багато людей чинять подвиги, вільно чи невільно, але стають героямиБогдан Олексюк
«Насправді багато людей чинять подвиги, вільно чи невільно, але стають героями. Про них треба знати, і тут дуже велика роль ЗМІ – доносити до людей такі випадки, щоб ми про них знали. Звичайно ж, іде переоцінка цінностей, переоцінка історії, і ті міфи, які глибоко засіли у свідомості людей ще від часів Радянського Союзу, про спільність народів, – все це змінюється. Тому і з’являються нові герої, і це закономірно», – розповів експерт Радіо Свобода.
«Не виключено, що з часом сьогоднішніх героїв будуть обпльовувати» – музикант-доброволець «Бик»
Події, які відбуваються в Україні в останні два роки та які не завжди зрозумілі на Заході, є новітнім етапом національно-визвольних змагань українського народу проти зовнішніх і внутрішніх ворогів. У подібні періоди українці найбільш активно формують пантеон героїв і міфологізують їхні вчинки. Але героїв сприймає і розуміє українська спільнота, а не влада, котрій не потрібні щирі українські патріоти, ладні «душу й тіло» покласти за Україну. Так вважає Олексій з позивним «Бик» – український співак, який пішов добровольцем боронити Україну.
Пантеон героїв, безумовно, потрібен. Питання лише в тому, хто і як його створюватимеОлексій «Бик»
«Якщо говорити про героїку як елемент ідеологічного, патріотичного виховання – пантеон героїв, безумовно, потрібен. Питання лише в тому, хто і як його створюватиме. Якщо це будуть владні чи то офіційні установи, наприклад, Міністерство інформаційної політики, то це перетвориться на пафосний парад шароварництва і показушного патріотизму. Щось на кшталт радянських байок про Гастелло і подвиг панфіловців. При тому всьому мине зовсім небагато часу – і сьогоднішніх героїв будуть обпльовувати, кричати «я тебе туди не посилав!», а деяких судитимуть за їхню самопожертву», – зазначив «Бик», який є автором пісні «Добровольці божої чоти», що стала неофіційним гімном українських добровольчих батальйонів.
