Гральну зону в Криму можуть розмістити в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику або на території пансіонатів. Про це попереджають кримські екологи з Ради громадських екологічних організацій міста Севастополя.
4 липня Державна Дума Російської Федерації ухвалила закон про створення гральної зони в анексованому Криму. Президент Росії Володимир Путін його підписав.
Як заявив перший заступник голови комітету Держдуми Росії з економічної політики, інноваційного розвитку і підприємництва Анатолій Карпов, створення цілих комплексів казино в Криму прокладе шлях для залучення додаткових інвестицій, появи нових робочих місць. Кримська скарбниця, за його словами, поповнюватиметься завдяки іграм на рулетці й не тільки 730 мільйонами доларів щороку. Передбачають, що гральну зону буде створено в Ялті.
Гральна зона використовуватиметься для відмивання грошей – експерт
Однак голова ради громадських організацій Севастополя Маргарита Литвиненко звертає увагу на те, що для гральної зони потрібно створити відповідну інфраструктуру й підвести її. За її словами, у Криму лишилося мало вільних місць, а територія Ялтинського заповідника для цього якраз підходить. Якщо гральну зону розташують частково чи повністю на території заповідника, то, за її словами, це буде «найгірший варіант» із можливих.
Ще одна опція – розмістити казино й нічні клуби на території відомчих пансіонатів, які «уряд» Сергія Аксьонова привласнив під час анексії. Можливість такого сценарію припускає член ради громадських екологічних організацій Севастополя Микола Подоляк: «Ця влада націоналізує все, що належало Україні, включно з відомчими санаторіями для людей з особливими потребами в Євпаторії. Ці території використовуватимуться для гральної зони, ніхто нічого нового не будуватиме».
Замість інвестицій на півострів можуть потекти «брудні гроші»Микола Подоляк
Микола Подоляк припускає, що замість інвестицій на півострів можуть потекти «брудні гроші»: «Перше питання: хто туди поїде грати? Друге питання: звідки ці люди братимуть гроші й відмиватимуть у цих гральних зонах? Можна припускати, що цим займатиметься російський кримінал у зв’язку з тим, що територія півострова погано зараз контролюється».
В Україні громадськість активна й можна посилатись на міжнародні конвенції, у Росії – ні
Україна ратифікувала Бернську конвенцію про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі. Росія цієї конвенції не ратифікувала
Консультант з юридичних питань міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Наталя Городецька зауважує, що, за українським законодавством, мешканці Ялти могли б активно впливати на рішення щодо землевідводу для гральної зони. Юрист наголошує, що українське законодавство категорично забороняє будувати казино чи будь-які інші азартні чи розважальні заклади у заповідниках та прибережних захисних смугах. Крім того, Україна ратифікувала Бернську конвенцію про охорону дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі. Росія цієї конвенції не ратифікувала.
У статті 4 цього міжнародного документа йдеться, що кожна країна-підписант «у своїй політиці планування забудови і розвитку територій враховує потреби охорони природних територій», де присутня дика флора та фауна, для того, «щоб уникнути будь-якої деградації таких територій або в міру можливості звести її до мінімуму». Далі, до конвенції додається довгий список видів рослин і тварин заповідних територій у Європі, які мають суворо охоронятися. Отож, в Україні до цих міжнародних норм апелювати можна, в Росії – ні.
При цьому всьому, згідно з російським законодавством, гральні зони можуть зводитися лише на територіях, які не перебувають у власності чи користуванні фізичних або юридичних осіб. На землях, що відводитимуться під казино, можуть бути розташовані лише державні чи муніципальні об’єкти. Єдиний виняток – інженерна інфраструктура, потрібна для реалізації проектів. Під неї держава матиме право потіснити громадян і компанії з їхніх земельних ділянок.
Межі гральної зони визначатиме сама виконавча влада Криму, що розв’язує руки Аксьонову використовувати практично будь-які території
Заповідник – це якраз велика територія, що належить державі й де не виникатиме проблем із приватними власниками та орендарями земель і будівель. І до цього всього додається краса й затишок унікальної природи, тої самої дикої фауни та флори, яку в Європі захищають від забудов і зайвої рекреації. І, до речі, межі гральної зони визначатиме сама виконавча влада Криму, що розв’язує руки Аксьонову використовувати практично будь-які території.
Чекайте не «економічного дива», а екологічного лиха
У 2006 році російська Держдума вже ухвалила закон про створення чотирьох гральних зон на території Російської Федерації: в Алтайському, Приморському, Краснодарському краях та в Калінінградській області. У рейтингу соціально-економічного становища суб’єктів Російської Федерації від «РИА Рейтинг» з цих чотирьох регіонів найкращий результат у 2013 році отримав Краснодарський край – 16-е місце. Найгірший – Алтайський край, опинившись на 46-у місці з 83 регіонів. У жодному з цих регіонів упродовж семи років, що минули від часу ухвалення рішення про створення там гральних зон, «економічного дива» не відбулося.
Натомість кримські екологи переконані, що Росія мала б насамперед вкладати гроші не в казино, а, приміром, у побудову каналізації в Балаклаві, де нечистоти сьогодні стікають у море й течії відносять їх до берегів пляжів. У тій же Ялті водоочисні споруди є зношеними й іржавими, немає біологічного очищення води – лише механічне. Водночас, влада анексованого Криму, за словами експертів, почала все частіше спрямовувати воду з малих річок, розташованих у заповідних зонах, у водоканали, що призводитиме до їх обміління.
Екологи пропонують російській владі, якщо та справді бажає допомогти кримчанам, починати з вирішення саме цих проблем.
