«Газпром» не переглядатиме контракт з Україною – експерт

Компромісом у газових переговорах між Україною і Росією може стати укладення тимчасового перемир’я і визначення ціни максимум до кінця 2015 року. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук. За його словами, ця ціна буде не нижчою 370 доларів за тисячу кубів. А от на повну зміну контрактів російський «Газпром» навряд чи погодиться до 2019 року, коли закінчується термін їхньої дії.

– «Газпром» заявив, що розпочинає ліквідацію компанії «РосУкрЕнерго». Ця компанія свого часу була посередником між «Газпромом» і «Нафтогазом» у поставках російського палива в Україну. Що зараз означає це рішення, зокрема щодо енергетичних відносин між Україною і Росією?

– Питання ліквідації «РосУкрЕнерго» було визначено раніше. Ця компанія вже відіграла свою історичну роль, будучи певний час посередником у газових відносинах між Україною і Росією. Але після 2012 року, коли «РосУкрЕнерго» відсудила у «Нафтогазу» майже 12 мільярдів кубів газу і продала його на ринках ЄС, вона практично припинила свою діяльність. На даний момент залишається ще одне питання – це розподіл отриманих прибутків між «Газпромом» і Дмитром Фірташем. Після цього «Газпром» уже приступатиме до ліквідації компанії. У нинішніх українсько-російських переговорах, це мало б стати символічним знаком того, що епоха посередників минула і відносини між господарюючими суб’єктами слід будувати на комерційних основах.

– Деякі експерти висловлюють побоювання, що у нових українсько-російських газових домовленостях може з’явитися нова компанія-посередник. Чи погоджуєтеся Ви із цим?

– Така можливість існує. Ми бачили, що і у 2012-му і у 2013-му роках компанія Ostchem, яка належить Дмитру Фірташу, фактично виконувала роль такого посередника. Вона закуповувала газ і постачала його на ринок України, у першу чергу, для своїх хімічних підприємств, а також перепродувала його іншим споживачам. Тому, якщо Росія знову знайде спільну мову з Фірташем, то, безумовно, ми знову можемо побачити своєрідного посередника. Але це не будуть значні обсяги, тому не можна говорити про появу нового трейдера за схемою «РосУкрЕнерго».

– Петро Порошенко, ще будучи кандидатом у президенти мав зустріч із Дмитром Фірташем у Відні. Чи могли бути якісь домовленості, пов’язані з газом?

– Варто сказати, що Петру Порошенку, як новообраному президенту потрібно буде опиратися на групи людей, які мають у цьому значний досвід, як у веденні переговорів з «Газпромом», так і у вирішенні поточних внутрішніх газові проблеми в Україні. А Дмитро Фірташ є одним із тих ключових персонажів в українській газовій політиці. Йому належить практично дві третини ринку постачання газу споживачам – це облгази. Йому належить значна частина хімічних підприємств, які споживають газ, він також займається газовидобутком. Тому його зустріч з Порошенко була визначена навіть тим, що він є одним із суб’єктів газової політики в Україні на яких, можливо, Порошенку доведеться якщо не спиратися, то враховувати їх, як учасників політичного і газового процесу в Україні.

– Зараз у переговорах з «Газпромом» представники «Нафтогазу» говорять про якусь пакетну угоду. Що це може бути за угода, і чи можуть якісь небезпечні речі бути зашиті у цей пакет?

– На даний момент можна говорити, що з боку України існує пропозиція знизити ціну на газ, забрати умову «бери або плати», а також домовитися про можливість здійснювати реекспорт російського газу. Це можна було б назвати пакетною угодою, але наразі Україні практично неможливо досягнути цього. ЄС схиляє Україну виконати умови контракту, тобто, розрахуватися із поточними боргами і тільки після того можна буде приступати до ключового питання – визначення ціни, за якою постачатиметься газ з червня місяця і далі до кінця 2014 року, і, можливо у 2015-му.

– Наскільки я розумію, повний перегляд газових контрактів від 2019 року найближчим часом навряд чи буде, бо є також і тиск Європи. Яким може бути компроміс на короткотермінову перспективу?

– Дійсно, зараз можна говорити про короткотерміновий перехідний етап. За квітень і травень має бути визначена ціна. Наскільки я знаю, Росія погоджується на ціну 370 доларів за тисячу кубів. І з червня місяця Україна купуватиме газ приблизно за такою ціною, але не нижчою. Тут ключовий момент у тому, що «Газпром» все-таки не буде переглядати сам контракт, він може вносити зміни, може знижувати ціну на основі певних поступок з боку України, певних зустрічних кроків.

– Тобто, до 2019 року Росія не погодиться змінити контракти?

– На жаль, так. Тому дуже дивною є позиція України. Вона спочатку зайняла жорстку лінію, заявивши, що звертатиметься до Стокгольмського арбітражу, якщо Росія не захоче переглядати контракт. Але ми бачимо, що зараз позиція України є м’якшою, йдеться практично про відмову від таких намірів. І це не є дуже добре, тому що у разі досягнення тимчасового перемир’я з Росією на 2014-2015 роки, ми не можемо гарантувати, що не повториться газова війна ще через 2 роки, або ж ми знову не матимемо проблем з оплатою російського газу. А подавати до суду тоді вже буде пізно, оскільки цей процес триває мінімум 2 роки.