Брюссель – Військова окупація української території росіянами засвідчила, що недовірливе ставлення Заходу до режиму Володимира Путіна мало сенс. Однак, як стверджують європейські фахівці, Євросоюз і США недооцінили тактичних здібностей лідера Росії, тому наразі запанувала атмосфера «холодного миру». Поки на окупованій території ситуація погіршується, західна дипломатія продовжує шукати шляхи для розв’язання конфлікту.
Напруження між Кремлем і Заходом, спричинене вторгненням Росії в Україну, все більше нагадує про часи холодної війни, сторінку якої, здавалося, вже перегорнули. США й держави європейської співдружності останніми тижнями заговорили з Росією мовою погроз і санкцій. Тим часом, як росіяни обіцяють відповісти «симетричними заходами», з боку країн ЄС та Америки лунають попередження: подальше погіршення ситуації змушує розглядати щодо Москви нові покарання.
Про це, зокрема, йдеться у оприлюдненому адміністрацією французького президента Франсуа Олланда комюніке, сформульованому після телефонної розмови з лідером США Бараком Обамою. «Ці кроки чутливо вплинуть на відносини міжнародної спільноти та Росії», – йдеться в заяві Єлісейського палацу. Такі телефонні консультації протягом вихідних були проведені й із іншими країнами-союзницями Північноатлантичного альянсу, зокрема, з Великобританією, Італією та державами Балтії.
Водночас, попри незвично жорсткішу позицію європейців, продемонстровану на останньому саміті ЄС, коли щодо Росії запровадили часткові санкції, тиск співдружності на Кремль все одно залишається доволі кволим, – зауважують експерти. Насамперед через те, що для Євросоюзу економічні відносини з Росією важливіші за українсько-російське політично-воєнне протистояння.
Для ЄС пріоритет – це торгівля з Росією – екс-голова НАТО
Так, зокрема, вважає колишній голова НАТО й екс-міністр закордонних справ Бельгії Віллі Клаас.
«Двадцять вісім країн ЄС нині мають інші пріоритети - економічні, бо тут здійснюється чимало торгівлі з Росією, – каже він. – Можу уявити, що промислове лобі – особливо в Німеччині – та великі фінанси грають свою роль і відстоюють думку: треба у будь-якому разі підтримати діалог та навіть співробітництво з Москвою із суто економічних причин».
На його думку, саме це й є поясненням дещо «боягузливої» поведінки співдружності.
Водночас, останніми днями і спільнота європейських держав все ж демонструє широку солідарність та підтримку українців. Як підтвердив у своєму останньому виступі президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, Європейський союз вирішив негайно підписати політичні розділи угоди про асоціацію з Україною.
«Я вважаю, Євросоюз має борг і обов’язок солідарності перед цією країною. Ми працюємо для того, щоб мати її якомога ближче до нас. Ми вирішили підписати політичні частини угоди про асоціацію», – каже голова Єврокомісії, нагадуючи, що в Україні понад сто людей загинули під європейськими прапорами саме за європейські цінності, зокрема за те, щоб Україна також їх дотримувалася.
Штучний референдум і дипломатія заперечення
Аналізуючи агресивну політику Москви, місцеві експерти зауважують, що ідея проголошення референдуму щодо відокремлення Криму від України, вочевидь, виношувалася давно. «Цей референдум повністю штучний та підготовлений. Всі бачили кремлівське жонглювання паспортами у цій частині України», – зауважують деякі європейські оглядачі.
Колишній керівник НАТО Віллі Клаас називає атмосферу, що панує між Москвою й державами Заходу «холодним миром», бо вона відмінна від військово-політичного протистояння часів «холодної війни».
«Ми віддавна недооцінювали Путіна, що є незаперечним тактиком, – додає він. – Згадайте Грузію, або ж те, як він натиснув на Вірменію, щоб та не підписувала асоціації з ЄС. Додайте до цього ще і його позицію щодо драми у Сирії. І кожного разу Путін констатує, що попри декілька голосів протестів, йому ніхто не перечить».
З огляду на це, Віллі Клаас приходить до висновку: все це призвело до розвитку росіянами, так би мовити, «дипломатії заперечення». Її мета – чітко продемонструвати своїм громадянам, що президент Путін представляє собою світову потужність та може протиставлятися і Сполученим Штатам, і всім іншим.
Замороження активів «прислуги Путіна»
Тим часом, на цьоготижневій сесії Європейського парламенту ситуація в Україні буде знову однією з головних тем. Віце-президент цієї євроустанови Ізабель Дюран припускає, що слід поглибити санкції щодо російських можновладців.
«Мені здається, що слід припинити членство Росії в ОБСЄ та Раді Європи. З іншого боку, слід зупинити дію конрактів із постачання росіянам зброї, які існують, зокрема, з Францією та Німеччиною». Зрештою, каже вона, варто розглянути й замороження майна «прислуг» Путіна, даючи їм зрозуміти, що вони не повинні підтримувати його лінію, що є дуже небезпечною.
Напруження між Кремлем і Заходом, спричинене вторгненням Росії в Україну, все більше нагадує про часи холодної війни, сторінку якої, здавалося, вже перегорнули. США й держави європейської співдружності останніми тижнями заговорили з Росією мовою погроз і санкцій. Тим часом, як росіяни обіцяють відповісти «симетричними заходами», з боку країн ЄС та Америки лунають попередження: подальше погіршення ситуації змушує розглядати щодо Москви нові покарання.
Про це, зокрема, йдеться у оприлюдненому адміністрацією французького президента Франсуа Олланда комюніке, сформульованому після телефонної розмови з лідером США Бараком Обамою. «Ці кроки чутливо вплинуть на відносини міжнародної спільноти та Росії», – йдеться в заяві Єлісейського палацу. Такі телефонні консультації протягом вихідних були проведені й із іншими країнами-союзницями Північноатлантичного альянсу, зокрема, з Великобританією, Італією та державами Балтії.
Водночас, попри незвично жорсткішу позицію європейців, продемонстровану на останньому саміті ЄС, коли щодо Росії запровадили часткові санкції, тиск співдружності на Кремль все одно залишається доволі кволим, – зауважують експерти. Насамперед через те, що для Євросоюзу економічні відносини з Росією важливіші за українсько-російське політично-воєнне протистояння.
Для ЄС пріоритет – це торгівля з Росією – екс-голова НАТО
Так, зокрема, вважає колишній голова НАТО й екс-міністр закордонних справ Бельгії Віллі Клаас.
«Двадцять вісім країн ЄС нині мають інші пріоритети - економічні, бо тут здійснюється чимало торгівлі з Росією, – каже він. – Можу уявити, що промислове лобі – особливо в Німеччині – та великі фінанси грають свою роль і відстоюють думку: треба у будь-якому разі підтримати діалог та навіть співробітництво з Москвою із суто економічних причин».
На його думку, саме це й є поясненням дещо «боягузливої» поведінки співдружності.
Водночас, останніми днями і спільнота європейських держав все ж демонструє широку солідарність та підтримку українців. Як підтвердив у своєму останньому виступі президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, Європейський союз вирішив негайно підписати політичні розділи угоди про асоціацію з Україною.
«Я вважаю, Євросоюз має борг і обов’язок солідарності перед цією країною. Ми працюємо для того, щоб мати її якомога ближче до нас. Ми вирішили підписати політичні частини угоди про асоціацію», – каже голова Єврокомісії, нагадуючи, що в Україні понад сто людей загинули під європейськими прапорами саме за європейські цінності, зокрема за те, щоб Україна також їх дотримувалася.
Штучний референдум і дипломатія заперечення
Аналізуючи агресивну політику Москви, місцеві експерти зауважують, що ідея проголошення референдуму щодо відокремлення Криму від України, вочевидь, виношувалася давно. «Цей референдум повністю штучний та підготовлений. Всі бачили кремлівське жонглювання паспортами у цій частині України», – зауважують деякі європейські оглядачі.
Колишній керівник НАТО Віллі Клаас називає атмосферу, що панує між Москвою й державами Заходу «холодним миром», бо вона відмінна від військово-політичного протистояння часів «холодної війни».
«Ми віддавна недооцінювали Путіна, що є незаперечним тактиком, – додає він. – Згадайте Грузію, або ж те, як він натиснув на Вірменію, щоб та не підписувала асоціації з ЄС. Додайте до цього ще і його позицію щодо драми у Сирії. І кожного разу Путін констатує, що попри декілька голосів протестів, йому ніхто не перечить».
З огляду на це, Віллі Клаас приходить до висновку: все це призвело до розвитку росіянами, так би мовити, «дипломатії заперечення». Її мета – чітко продемонструвати своїм громадянам, що президент Путін представляє собою світову потужність та може протиставлятися і Сполученим Штатам, і всім іншим.
Замороження активів «прислуги Путіна»
Тим часом, на цьоготижневій сесії Європейського парламенту ситуація в Україні буде знову однією з головних тем. Віце-президент цієї євроустанови Ізабель Дюран припускає, що слід поглибити санкції щодо російських можновладців.
«Мені здається, що слід припинити членство Росії в ОБСЄ та Раді Європи. З іншого боку, слід зупинити дію конрактів із постачання росіянам зброї, які існують, зокрема, з Францією та Німеччиною». Зрештою, каже вона, варто розглянути й замороження майна «прислуг» Путіна, даючи їм зрозуміти, що вони не повинні підтримувати його лінію, що є дуже небезпечною.
