Парламент Криму хоче більше влади, федералізації і повернення до Росії

Сімферополь – У 60-ту річницю входження Кримської області до складу Української РСР у парламенті автономії знову кипіли пристрасті довкола статусу автономії. Попри указ президента відзначати цю історичну дату, настрій у парламенті Криму був не святковий. Схоже, не тільки через трагічні події в Києві. Тут знову звучали сепаратистські заклики і заяви проти незалежності України. Водночас, на сесії повідомили, що співробітники кримських структур міліції та СБУ перейшли на посилений режим несення служби.

«Геть бандерівську самостійність!» – близько сотні активістів низки проросійських організацій прийшли під стіни кримського парламенту, щоб заявити, що 19 лютого – 60-та річниця рішення про передачу Криму до складу України – не святковий для них день.

Не свято, а «трагедія Росії і кримчан» – про це ж на сесії кримського парламенту говорили одразу кілька місцевих депутатів. А один із них, колишній член президії Верховної Ради Криму, регіонал Микола Колісниченко заявив про необхідність «повернути Крим Росії».

«Якщо ситуація в Україні не покращиться, не стабілізується, ми, кримчани і в першу чергу депутати, мусимо підняти питання про повернення Криму Росії», – заявив Микола Колісниченко. Його слова викликали аплодисменти частини депутатів і вигуки «Все правильно!».

Спікер парламенту автономії Володимир Константинов на цей виступ не відреагував. Хоча перед цим виступав начальник кримського главку СБУ Геннадій Калачов і закликав депутатів уникати різких висловлювань, оскільки найбільш важким аспектом, який може негативно вплинути на ситуацію в Криму є «можливі спроби розпалювання міжнаціональної і міжрелігійної ворожнечі».

Попри присутність на сесії силовиків і прокурора ще одну резонансну заяву зробив чинний член президії кримського парламенту Петро Запорожець, який закликав створювати власну міліцію. «Це буде тисяча приблизно осіб. Утримання одного обійдеться недешево – 68-70 тисяч гривень на рік. Але це дасть нам можливість недопустити того, що чиниться у Західній Україні», – заявив Петро Запорожець.

Не діалог, а нові повноваження?

На цьому тлі залишилися непочутими заклики лідера фракції Курултаю Рефата Чубарова до вшанування всіх жертв конфлікту у Києві і відновлення діалогу для убезпечення кримчан, незалежно від національності, і спільного вироблення заходів з підтримки громадського порядку в Криму.

Водночас, кримські парламентарі закликали активізувати участь українських регіонів у підготовці змін до Конституції України, в якій «необхідно закріпити баланс повноважень між державною владою і територіальними громадами». Депутати також порушили тему федералізації, зокрема, підтримали ініціативу про проведення всеукраїнського референдуму «з ключових питань державного устрою».

Окремо «з метою зміцнення конституційно-правових гарантій статусу і повноважень Автономної Республіки Крим» кримські депутати затвердили Концепцію внесення змін до Конституції України, направивши її главі держави і до Верховної Ради України. Згідно з цим документом, кримська влада мала б отримати більше повноважень.

Одразу по закінченню сесії голова Верховної Ради АРК Володимир Константинов із групою депутатів вилетів до Москви для переговорів зі спікером Державної думи Росії Сергієм Наришкіним та іншими російськими посадовцями. За офіційним повідомленням – обговорюватимуться «великі гуманітарні проекти» Росії в Криму.