День Республіки – свято, що розколює кримчан

Сімферополь – На початку тижня у Криму відзначали День Республіки. 23 роки тому на півострові відбувся референдум з питанням про відновлення Кримської АРСР як субʼєкта Союзу та учасника Союзного договору. За це тоді проголосували понад 93% кримчан, які взяли участь в опитуванні. Втім, на дільниці прийшли не всі: референдум бойкотували кримські татари.

Поруч із Верховною Радою Криму грає оркестр і тупцюють перші особи автономії та співробітники апарату місцевого парламенту. На честь 23-ї річниці референдуму, за результатами якого була відновлена автономна республіка, тут урочисто відкрили Сквер Республіки, облаштований на місці зруйнованої історичної памʼятки. Спікер автономії Володимир Константинов у своєму виступі на урочистостях сказав, що тепер Крим має своє місце для відзначення власних свят.

Святкування цього року обмежилися урочистим засіданням і нагородженням республіканського активу. Окремо кримчан привітав президент Віктор Янукович. Він заявив, що 23 роки тому Крим отримав статус автономії, який сформувався на «принципах демократії і міжнаціональної єдності».

Автономію зробили без кримських татар – представники Меджлісу

Втім, не всі в Криму так вважають і називають цей день святом. За словами керівника міжнародного відділу Меджлісу Алі Хамзіна, насправді День Республіки розʼєднує кримчан. Понад два десятки років тому він не голосував за автономію. Навіть якщо б він захотів, то не зміг – бо перебував тоді у місцях депортації. Саме через те, що більшість кримських татар тоді ще не повернулися на батьківщину, Організація кримськотатарського національного руху закликала співвітчизників до бойкоту референдуму.
«Народ тільки-но розпочав повертатися і жодним чином не міг брати участі у цьому процесі. І ще тому, що при відновленні такої автономії не враховувався етнічний фактор і національні проблеми кримських татар», – зазначив Алі Хамзін. Він також каже, що автономія, яку відновлювали тодішні комуністи, мала стати окремим субʼєктом Радянського Союзу, що загрожувало територіальній цілісності України.

Попри те, що нову кримську автономію «ліпили» без урахування думки корінного народу Криму – кримських татар, останні готові до компромісів, каже заступник голови Меджлісу Нариман Джелял. «Ми не виступаємо за скасування автономії. Ми говоримо, що кримська автономія повинна набути національного змісту. І перша наша вимога – щоб кримськотатарський народ міг обирати своїх представників до Верховної Ради АРК за певною квотою, пропорційною чисельності кримських татар в Криму», – заявив Нариман Джелял.

Досі республіканська влада відкидала будь-які пропозиції Меджлісу щодо зміни правових підвалин автономії Криму.