16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.