Кравчук: Майдани теж дорослішають

Київ – Сьогодні 80-річний ювілей відзначає перший президент незалежної України Леонід Кравчук. Оцінюючи ситуацію в країні, Леонід Макарович зазначає, що політична система не налаштована на пошук компромісу. Тож, насамперед потрібно змінювати не керівників держави, а правила. Водночас він радить не зловживати достроковими виборами, як механізмом розв’язання політичних криз.

– Що для Вас зараз є головним: робота над проектом Конституції, пошуки виходу з кризи чи щось інше?

– Знаєте, стільки зараз виявилося багато проблем в Україні!.. За 22 роки їх кількість не зменшилася, а збільшилася. Це цілком природно і закономірно, бо на поверхню виходять глибинні проблеми, які десь дрімали… Тому важко навіть сказати – що для мене найважливіше. Єдине, що я можу точно сказати – хотілося б щоб в Україні настали порозуміння, демократія і спокій.

– І що цьому заважає найбільше?

– Ми не вміємо ще вести діалог, домовлятися – ми вміємо сваритися і сперечатися. Якщо взяти такий приклад, як проведення телешоу, то там найбільшим попитом користуються ті спікери, які вміють сваритися й ображати. Тому, коли ми чуємо хоч одну спробу якось порозумітися, то вже люди це помічають.

– Нещодавно якраз були круглі столи. Як Ви вважаєте – плідні розмови вийшли?

– Сказати, що вони дуже плідні, не можна, як і сказати – що вони без результатів. Все таки на цих круглих столах домовилися про ухвалення закону про амністію, почали займатися аналізом того побиття, що сталося на Майдані – шукати винних, вести слідство.

– Пригадую події 20-річної давнини: осінь 1993-го – літо 1994-го. Тоді теж була політична криза. Але з неї вийшли шляхом дочасних виборів: спочатку парламенту, а потім президента. чому тоді цей механізм спрацював а зараз – не працює? І наскільки він взагалі доцільний та ефективний?

– То був інший час. Тоді не було в нас довершених інститутів влади. І вийти із ситуації, можна було тільки в такий спосіб, не маючи інших гальм, які б могли зупинити розгул стихії. А сьогодні ми вже маємо завершену владу, є Конституційний суд. Його є за що критикувати – так само як і владу, як і опозицію. Тому сьогодні започатковувати знову дочасні вибори неефективно. Система влади мусить бути іншою. Це я не до того, що не потрібно взагалі дочасних виборів. Інколи можуть настати такі часи, коли це потрібно.

– А от така форма політичної активності українців, як Майдан?

– Майдани також дорослішають. Перший Майдан був іншого змісту – йшли президентські вибори. Потім у нас був Майдан податковий. А тепер уже це Майдан, який сформувався на основі визначення політичного курсу держави. Такого Майдану ще не було…

– Який, на Вашу думку, був би оптимальний вихід із ситуації?

– Оптимальний вихід – тільки діалог. Зустрітися представникам усіх політичних сил і разом домовитися про майбутній устрій нашої держави. Зараз багато кажуть – яку нам треба державу: президентську, парламентсько-президентську чи якусь іншу. Я, як голова Конституційною асамблеї, говорю, що у нас професійно і глибоко підготовлений проект концепції про внесення змін до Конституції. Він завершений – його можна приймати. Тобто, можна на круглому столі домовитися і визначити державний курс – форму правління, точніше кажучи.

– А в розробленому Конституційною асамблеєю проекті яка передбачена форма правління?

– Ми розробили два варіанти. Перший – існуючий. Тому що наша Конституційна асамблея не має повноважень переходити принципів чинної Конституції. Але враховуючи те, що в суспільстві вирують різні думки – ми відпрацювали два варіанти: існуюча модель і парламентсько-президентська модель. Такі засади ми позначили в своєму документі, але він ще не розглядався ні на рівні президента, ні на рівні Верховної ради.

– А Вам особисто яка модель симпатичніша?

– Найбільш демократична все-таки парламентсько-президентська республіка. Більшість європейських країн мають таку форму правління. Я вважаю, що на перших порах Україна не могла собі цього дозволити. Бо тоді – під час перехідного періоду – треба було дуже часто швидко приймати рішення. Парламент – це форма така дискусійна. А коли треба швидко приймати рішення, тоді президентська модель діяла більш ефективно. Але ми вже прийшли до такої можливості, коли можна застосовувати більш демократичні форми правління, ніж раніше.