Київ – Понад 60 відсотків українських дітей зізналися, що ставали жертвами насильства – фізичного чи психологічного. Більше половини українських батьків не вбачають нічого поганого у фізичному покаранні своїх чад. Такими є результати соціологічного дослідження, проведеного в Україні Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Що робить держава для захисту прав дітей, Радіо Свобода розповів Уповноважений президента з прав дитини Юрій Павленко.
– Серед українців досі поширений такий підхід: якщо тато ременем виховує свого непутящого сина, тут немає нічого поганого. Як Ви це прокоментуєте?
– На жаль, наше суспільство є досить терпимим до насильства як у сім’ї, так і в різних закладах, і сприймає насильство як норму життя. Тому досить часто діти отримують від дорослих стусани, ляпаси. Їх б’ють, принижують в ім’я дисципліни і батьки, і вчителі, і вихователі. Кількість притягнутих до відповідальності за насильство стосовно дитини щороку за офіційною статистикою зростає, але реально дані цифри на кілька порядків вищі.
– Півтора року тому Ви заявили в ефірі Радіо Свобода про появу 12 тисяч соціальних уповноважених, недержавних службовців, які в регіонах надаватимуть допомогу сім’ям, що опинилися в складних життєвих обставинах. І передусім допомагатимуть дітям. Як діє зараз ця мережа уповноважених?
– За цей рік кількість сімей різних категорій, включаючи ті, де є насильство, які потрапили під соціальний супровід органів влади, зросла майже вдесятеро.
– В Україні працює гаряча лінія з питань захисту прав дитини. Наскільки вона є ефективною?
– На сьогоднішній день працює гаряча лінія, створена громадською організацією «Ла Страда-Україна», офіс Уповноваженого з прав дитини співпрацює з нею. І кожне звернення, яке надійшло і стосується того чи іншого порушення прав дитини,– ми спільно досягаємо поновлення прав дитини. Крім того, кількість звернень, що надходять до Уповноваженого з прав дитини стосовно насильства (як у родині, так і в закладах) так само щомісяця зростає. Якщо раніше було одне звернення на місяць, то сьогодні – 15-20 звернень на місяць одержує Уповноважений щодо вчинення насильства над дітьми. Ми на кожне таке звернення реагуємо залежно від обставин. Кожна ситуація є індивідуальною і по кожній ситуації вживається індивідуальний план заходів, план допомоги, а також заходи з притягнення винних до відповідальності.
– Серед українців досі поширений такий підхід: якщо тато ременем виховує свого непутящого сина, тут немає нічого поганого. Як Ви це прокоментуєте?
Наше суспільство є досить терпимим до насильства як у сім’ї, так і в різних закладах, й сприймає насильство як норму життяЮрій Павленко
– Півтора року тому Ви заявили в ефірі Радіо Свобода про появу 12 тисяч соціальних уповноважених, недержавних службовців, які в регіонах надаватимуть допомогу сім’ям, що опинилися в складних життєвих обставинах. І передусім допомагатимуть дітям. Як діє зараз ця мережа уповноважених?
– За цей рік кількість сімей різних категорій, включаючи ті, де є насильство, які потрапили під соціальний супровід органів влади, зросла майже вдесятеро.
– В Україні працює гаряча лінія з питань захисту прав дитини. Наскільки вона є ефективною?
Якщо раніше було одне звернення на місяць, то сьогодні – 15-20 зверненьЮрій Павленко
