Те, що є програмою-максимум для України – зона вільної торгівлі, для британців – програма-мінімум. Тобто британський євроскептик – це український єврооптиміст. До того ж британці, на відміну від українців, мають великий досвід участі в європейському проекті. Найбільше вони цінують відкриті можливості працювати, жити за кордоном, вільно вести бізнес по всьому Європейському союзу. Найменше їм подобається, що деякі рішення, ухвалені в Брюсселі, є обов’язковими для всіх. Та спільними проблемами для євроскептиків України і Британії Орися Луцевич, українська дослідниця, яка працює в лондонському інституті Chatham House, вважає низьку поінформованість про те, як насправді влаштований Європейський союз.
– На мою думку, британські сентименти щодо Європейського союзу пов’язані з якимось досвідом участі країни в європейській інтеграції.
В Україні ж більше є побоювань того, чого не знаєш, і можливо навіть, що деякі з наших уявлень про ЄС в Україні навіяні зовнішніми інформаційними кампаніями.
Британія вступила в 1973 році в Європейську економічну спільноту. В той час економіка Британії була в досить складному стані, в порівнянні з континентальною Європою, і бізнес-спільнота і політики бачили у вступі в спільний європейський ринок певний економічний буфер, який допоможе Британії наздогнати Європу, а можливо навіть, і перегнати.
Так і сталося. В порівняні з європейськими континентальними країнами ми бачимо, що економіка Великобританії розвивається порівняно добре.
Через 20 років після вступу Великобританії, в 1993-му, ЄС вже став на шлях політичного союзу, не тільки економічного союзу. І тут виникають вже питання суверенітету, делегування якихось прав в Європейський союз. Одним з недоліків, як бачать для себе британці в ЄС, є те, що є дуже багато норм і законів, які регулюються на європейському рівні в Брюсселі, а не в Лондоні. А ще до того додається криза євро, адже Британія не входить в єврозону, і є бажання відступити трошки подалі.
Однозначно Британія не бачить для себе майбутнього в єдиній економічній валюті чи навіть в більш тісному фіскальному фінансовому союзі. Тому в той момент, коли відносини Британії і ЄС були суто економічними, їх це цікавило. В принципі, так само як і Україну, цікавить зона вільної торгівлі і поглиблений ринок між Україною і ЄС.
– В Україні найбільшими євроскептиками є старше покоління, а найбільшими єврооптимістами є молодше покоління. Чи існує в Британії подібне вікове розділення у своєму ставленні до ЄС?
– Існує. По соціології ми теж бачимо, що покоління після 60 у Великобританії є найбільш скептичне щодо ЄС, а молодь, яка, власне, може скористатися перевагами європеїзації, позитивніше ставиться. І якщо б було питання референдуму, то однозначно молодь підтримувала б ідею, щоб Великобританія залишилася в складі Європейського союзу, тобто такий розрив поколінь у ставленні до ЄС однаковий, що в Україні, що у Великобританії.
– Чи є регіональні різниці, такі, як в Україні?
– Безумовно, ми не повинні забувати, що це Об’єднане Королівство, яке складається з територій зі своєю ідентичністю, історією. Можна сказати, що Шотландія ще з часів альянсу з Францією історично тяжіє до Європи. Хоча різниця не є разючою: 40 відсотків підтримують членство в ЄС, а 41 відсоток проти. Таких великих, регіональних великих відмінностей у Великобританії немає, як в Україні. Оскільки є все-таки сформована національна ідентичність. І національні інтереси стоять на вищому рівні, ніж у нас.
– Експерти говорять про те, що за роки членства Британії в ЄС Британія пройшла певну європеїзацію. Як би Ви могли описати цю європеїзацію і чи вона могла б бути схожа на українську європеїзацію? Чи українська європеїзація виглядала б зовсім інакше?
– Тут складне питання. Тому що такої історичної перспективи у мене немає, але, можливо, навіть з більш особистого досвіду можу сказати, що особливо для молоді європеїзація означає можливість вчитися і працювати в країнах ЄС. Це – певна мобільність ринку праці і наукової співпраці. Це навіть той самий туризм. Якщо ми бачимо, скільки британців їдуть відпочивати в ту ж саму Іспанію, а скільки купує нерухомості на півдні Франції, то в такому аспекті українська і британська європеїзація подібні.
Тому що запитати в українців, що найбільше їм принесе членство України в ЄС, то це, знову ж таки, можливість подорожувати без віз і можливість навчатися за кордоном.
Окрім того, безумовно, Лондон за часи свого членства в ЄС зміг стати фінансовою столицею Європи, і дуже багато компаній навіть з Азії, коли вони розпочинають поширення на європейські ринки, вибирають місцем свого розташування Лондон. Коли зараз йде певне порівняння втрат, якщо б Великобританія вийшла із ЄС, то питання інвестиційної привабливості Лондона як фінансової столиці Європи буде під сумнівом.
– На мою думку, британські сентименти щодо Європейського союзу пов’язані з якимось досвідом участі країни в європейській інтеграції.
В Україні ж більше є побоювань того, чого не знаєш, і можливо навіть, що деякі з наших уявлень про ЄС в Україні навіяні зовнішніми інформаційними кампаніями.
Британія вступила в 1973 році в Європейську економічну спільноту. В той час економіка Британії була в досить складному стані, в порівнянні з континентальною Європою, і бізнес-спільнота і політики бачили у вступі в спільний європейський ринок певний економічний буфер, який допоможе Британії наздогнати Європу, а можливо навіть, і перегнати.
Так і сталося. В порівняні з європейськими континентальними країнами ми бачимо, що економіка Великобританії розвивається порівняно добре.
Через 20 років після вступу Великобританії, в 1993-му, ЄС вже став на шлях політичного союзу, не тільки економічного союзу. І тут виникають вже питання суверенітету, делегування якихось прав в Європейський союз. Одним з недоліків, як бачать для себе британці в ЄС, є те, що є дуже багато норм і законів, які регулюються на європейському рівні в Брюсселі, а не в Лондоні. А ще до того додається криза євро, адже Британія не входить в єврозону, і є бажання відступити трошки подалі.
Україну цікавить зона вільної торгівлі і поглиблений ринок між Україною і ЄС
– В Україні найбільшими євроскептиками є старше покоління, а найбільшими єврооптимістами є молодше покоління. Чи існує в Британії подібне вікове розділення у своєму ставленні до ЄС?
– Існує. По соціології ми теж бачимо, що покоління після 60 у Великобританії є найбільш скептичне щодо ЄС, а молодь, яка, власне, може скористатися перевагами європеїзації, позитивніше ставиться. І якщо б було питання референдуму, то однозначно молодь підтримувала б ідею, щоб Великобританія залишилася в складі Європейського союзу, тобто такий розрив поколінь у ставленні до ЄС однаковий, що в Україні, що у Великобританії.
– Чи є регіональні різниці, такі, як в Україні?
– Безумовно, ми не повинні забувати, що це Об’єднане Королівство, яке складається з територій зі своєю ідентичністю, історією. Можна сказати, що Шотландія ще з часів альянсу з Францією історично тяжіє до Європи. Хоча різниця не є разючою: 40 відсотків підтримують членство в ЄС, а 41 відсоток проти. Таких великих, регіональних великих відмінностей у Великобританії немає, як в Україні. Оскільки є все-таки сформована національна ідентичність. І національні інтереси стоять на вищому рівні, ніж у нас.
– Експерти говорять про те, що за роки членства Британії в ЄС Британія пройшла певну європеїзацію. Як би Ви могли описати цю європеїзацію і чи вона могла б бути схожа на українську європеїзацію? Чи українська європеїзація виглядала б зовсім інакше?
– Тут складне питання. Тому що такої історичної перспективи у мене немає, але, можливо, навіть з більш особистого досвіду можу сказати, що особливо для молоді європеїзація означає можливість вчитися і працювати в країнах ЄС. Це – певна мобільність ринку праці і наукової співпраці. Це навіть той самий туризм. Якщо ми бачимо, скільки британців їдуть відпочивати в ту ж саму Іспанію, а скільки купує нерухомості на півдні Франції, то в такому аспекті українська і британська європеїзація подібні.
Якщо запитати в українців, що найбільше їм принесе членство України в ЄС, то це можливість подорожувати без віз і можливість навчатися за кордоном
Окрім того, безумовно, Лондон за часи свого членства в ЄС зміг стати фінансовою столицею Європи, і дуже багато компаній навіть з Азії, коли вони розпочинають поширення на європейські ринки, вибирають місцем свого розташування Лондон. Коли зараз йде певне порівняння втрат, якщо б Великобританія вийшла із ЄС, то питання інвестиційної привабливості Лондона як фінансової столиці Європи буде під сумнівом.
